Проблеми та завдання ре та рпс. Характеристика методів, що викор. Для обґрунтування розміщення виробництва.

Предмет, завдання, основні поняття курсу «РЕ та РПС» та зв‘язок з іншими дисциплінами.

РЕ – галузь наукових знань про економіку регіону, закономірності економ. Розвитку і функц. Суб’єктів господарювання на конкретній території.

РЕ вивчає:

-об’єктивні передумови розвитку регіону (ЭГП, природно-ресурсний, демографічний, виробничий потенціали);

- виробничу и соціальну структуру господарства; умови життя людей; систему розміщення господарства; економічні зв’язки з іншими регіонами; національну економіку, як систему взаємопов’язаних регіонів.

Складовими предмету «Регіональна економіка» є:

- економіка окремого регіону; економічні зв’язки між регіонами; регіональні системи (національна економіка – як система взаємопов’язаних регіонів); РПС; регіональні аспекти економічного і соціального життя.

Об’єкт вивчення РПС-продуктивні сили.

Територія – це частина земної поверхні, яка характеризується певною площею, географічним положенням та іншими показниками.

акваторія – обмежена частина водної поверхні;

Аероторія – частина повітряної оболонки Землі, яка співпадає або з територією або акваторією.

Регіон – це цілісна територія, яка відрізняється певними ознаками.

Одним з основних чинників економічного зростання регіону є раціональне РПС (оптимальне РПС веде до зменшення витрат на виробництво однієї одиниці продукції, а значить дозволяє отримати максимальний прибуток)

Проблеми та завдання ре та рпс. Характеристика методів, що викор. Для обґрунтування розміщення виробництва.

РПС –дисцип., що обґрунтовує оптимальне розташування господарських об’єктів з метою максимізації прибутку від виробництва окремими суб’єктами, їх групами, в межах регіонів і народногосподарського комплексу в цілому. РПС передбачає наявність об’єкта (продуктивні сили) та дії, спрямованої на цей об’єкт (розміщення); процес наукового обґрунтування втілення в практику господарювання конкретних рішень щодо просторової (територіальної) організації. ПС – це система речових і особистих елементів, у процесі поєднання яких здійснюється виробництво. речові елементи -: предмети праці – речі, які людина обробляє в процесі виробництва, знаряддя і засоби праці (виробничі споруди, верстаки, устаткування). Розміщення – це процес і результат розподілу речових компонентів виробництва і природних багатств.

Розміщенн виробництва – це розвиток та теріторіі країни складного процесу створення натурального добробуту

Основні методи:

1) аналіз статестичних матеріалів;

2) картографічне

3) методи технікоекономічного розрахування ефектів

основни показники для врахування ефективності:

1) капіталовклад2.працемістксть3.фондоміскість4.матеріаломісткість5.рентабельність6.время окупкі вкладов7.собівартість продукціі8.продуктивність праці9.виробничі витрати10рівень розвитку інфраструктури11.рівень урбанізаціі

4) методи районного планування(застосовуються при проектуванні розміщення виробництва на рівні району, а не окремого індівіда)

5) балансові- співвідношення пропорцій і використання ресурсів.

6) Методи економіко-математичного моделювання

Методологічни схеми розробки завданнь щодо розміщення

Проблеми: енергомісткість промисловості, від’ємне зовнішньо-економічне сальдо, розрив господарських зв’язків з виходом із СРСР, нерівномірність розміщення промисловості, інтеграція України у зовн.-економ простір.

Завдання: структурна трансформація госп. Комплексу, перебудова госп. Комплексу, вирішення соц. Проблем, запобігю і лікв. Еколог. Проблем, вдосконаленя міжнар. Зв’язків, підвищ. Економічної самостійності окремо взятого регіону.