Методи дослідження в зоопсихології та порівняльній психології

ТЕЗАУРУСИ З ДИСЦИПЛІНИ

" ЗОПСИХОЛОГІЯ ТА ПОРІВНЯЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ"

Тезаурус до теми 1: Зоопсихологія, як галузь психологічної науки

Зоопсихологія – наука про психіку тварин.

Порівняльна психологія – порівняльне вивчення психіки на різних рівнях її розвитку.

Предмет зоопсихології включає чотири основні області вивчення психіки:

• визначення психіки. Психіка визначається як властивість високоорганізованої живої матерії відображати об’єктивну дійсність в суб’єктивній формі;

•виникнення психіки, їїзакономірностей і механізмів розвитку у філогенезі, розвиток психіки людини на ранніх стадіях індивідуального розвитку;

•виокремлення еволюційних стадій розвитку психіки.

• виокремлення механізмів розвитку психіки в еволюції, виявлення закономірностей розвитку психіки тварин, що нині живуть і вимерлих.

Механізми розвитку – це взаємодія внутрішніх і зовнішніх сил і процесів, що в поєднанні забезпечують розвиток досліджуваного процесу (психіки).

Об’єкт зоопсихології – поведінка суб’єктів психіки (тварин і людини).

Поведінка – сукупність рухових проявів, спрямованих на реалізацію життєвих функцій.

Завдання зоопсихології та порівняльної психології:

Теоретичні: вирішення питання про співвідношення буття і свідомості; поняття психіки, виникнення і розвиток; пояснення виникнення людської свідомості;

Прикладні: використання знань про психіку тварин в господарських цілях, природоохоронній діяльності, в розвивальних і психотерапевтичних цілях.

Зв’язок зоопсихології з іншими науками

Зоопсихологія є галузь психології, що сформувалася на основі синтезу загальної психології і еволюційної біології.

Зоопсихологія тісно пов’язана з психологією розвитку, оскільки спільний предмет – розвиток психіки.

Зоопсихологія, порівняльна психологія пов’язані з біологією, оскільки вивчають поведінку в біологічному аспекті.

Найбільш тісні зв’язки зоопсихологія має з етологією – що вивчає структуру поведінки тварин, її адаптивне значення, спільний об’єкт дослідження – поведінка.

Зв’язок зоопсихології з фізіологією нервової системи, оскільки предметом фізіології є фізіологічні процеси в організмі, що забезпечують поведінку тварини.

Методи дослідження в зоопсихології та порівняльній психології

Методи наукового дослідження діляться на дві основні групи:

1) методи отримання емпіричних даних і фактів: метод спостереження та метод експерименту.

2) методи аналізу емпіричних даних і фактів.

Спостереження. Сутність методу полягає в ретельній послідовній фіксації всіх поведінкових проявів активності об’єкту спостереження (тварин чи людини).

Основні принципи спостереження:

1) об’єктивність – дослідник описує тільки те, що він реально бачить, тобто поведінкові прояви, а на свою інтерпретацію стану, переживань об’єкту;

2) систематичність – спостереження повинно проводиться неодноразово і систематично. Це дозволяє уникнути помилок, пов’язаних з ситуативним станом тварини, чинниками середовища (атмосферний тиск, гормональний фон і т.д.);

3) точність фіксації даних;

4) забезпечення природної поведінки випробовуваного в ситуації спостереження. Тварина не повинна знати про присутність спостерігача, або сприймати як природний компонент середовища.

Основні правила проведення спостереження:

- спостереження припускає постановку мети;

- отримання загальної картини поведінки;

- спостереження за певною формою поведінки;

- вибір методики спостереження, адекватній поставленій меті і умовам спостереження;

- cпостереження повинно проводиться неодноразово, забезпечуючи принципи об’єктивності та систематичності.

Види спостереження:

Cуцільне спостереження. Фіксується вся поведінка тварин з можливою точністю і подробицею. Дані про загальну картину поведінки, його динаміку, індивідуальні особливості. Наприклад, використовується для вивчення добової динаміки поведінки.

Вибіркове спостереження. Ставиться конкретна мета, наприклад, опис певної форми поведінки (маніпулятивної активності, ігрової діяльності, взаємодії тварин), добова активність. Спостереження проводиться багато разів.

Включене спостереження. Спостерігач включений у взаємодію із спостережуваним, або включений до загальної ситуації (проводить експеримент, дресирування, прибирання).

Метод експерименту. Суть експериментального методу полягає в перевірці наукової гіпотези за допомогою контрольованих умов діяльності випробовуваного. На основі наявних даних висувається припущення про те, як поводитиметься тварина у визначених, спеціально організованих умовах і як впливатиме зміна цих умов на зміну поведінки тварини.

Основні принципи експерименту:

1) контрольованість умов і поведінки випробовуваного;

2) наявність спеціальної розробленої процедури проведення екперименту і фіксації одержаних даних: послідовність всіх подій і дій експериментатора і випробовуваного;

3) можливість повторення експерименту з цими чи іншими тваринами, а також проведення іншими дослідниками;

4) об’єктивність: припускає точну фіксацію і неупереджену інтерпретацію поведінки не залежно від гіпотези.