Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Порівняльна психологія та зоопсихологія в Росії






У Росії засновником наукового вивчення психічної активності тварин – зоопсихології, були К.Ф. Рулье та В.О. Вагнер. В межах зазначеного напрямку вивчали прояви, закономірності та еволюцію психіки тварин, походження і розвиток психіки в онтогенезі та філогенезі, а також можливі передумови і передісторію людської свідомості.

Володимир Олександрович Вагнер (1849-1934) проводив порівняльне вивчення природи інстинктів, аналізував проблему індивідуально-придбаної поведінки та її роль в життєдіяльності тварин, здійснював розробку самої методології “біопсихологічних” досліджень. Роботи про “будівельну” поведінку десятків видів павуків, міської ластівки. Основні ідеї розвинені в роботі “Біологічні підстави порівняльного методу”.

До вивчення поведінки тварин запропоновано:

- філогенетичний підхід, відповідно до якого особливості інстинктів даної групи тварин слід оцінювати в порівнянні з поведінкою споріднених видів; на основі такого порівняння можна прослідкувати послідовну еволюцію інстинктів у різних груп тварин;

- онтогенетичний підхід, відповідно до якого походження інстинкту можна зрозуміти, аналізуючи його індивідуальні прояви і розвиток у окремої особини.

Надія Миколаївна Ладигіна - Котс у своїх дослідженнях застосовувала порівняльно-психологічний метод, зіставляючи особливості поведінки тварин різного філогенетичного рівня (вищих і нижчих мавп, птахів і ссавців, антропоїдів і дітей). Організована зоопсихологічна лабораторія. Основна праця “Дитинча шимпанзе і дитя людини” (1935). Відзначаючи чисельні риси схожості поведінки шимпанзе і людини на ранніх стадіях онтогенезу, автор указує на ті критичні пункти, з яких розвиток психіки людини йде принципово іншими темпами і на якісно іншому рівні. Н.М. Ладигіна-Котс розробила і впровадила в експериментальну практику методику “вибору за зразком”. Центральне місце в її роботах займала проблема елементарного мислення тварин, як передумови людського мислення, що дозволяє виявити і відновити передісторію його виникнення в процесі еволюції. Завдяки її роботам стало відомо, як шимпанзе сприймають світ, їх здібність до узагальнення і абстрагування, прояву наочно-дієвого мислення. Особлива увага приділяється маніпулятивній, ігровій та конструктивній діяльності.

Значення робіт Н.М. Ладигіної-Котс полягає в тому, що:

- вперше був проведений експеримент по вихованню дитинчати шимпанзе в розвивальному середовищі;

- був описаний онтогенез шимпанзе, порівняння особливостей пізнавальної діяльності приматів і людини;

- показано наявність у шимпанзе здібностей до узагальнення і абстрагування, як однієї з характеристик елементарного мислення;

- розроблений і введений в практику найважливіший сучасний метод дослідження психіки тварин – навчання “вибору за зразком”;

- проведено порівняльне дослідження ігрової та конструктивної діяльності приматів;

- зроблено висновок про наявність у тварин зачатків мислення як передумови мислення людини.

 

Дослідження онтогенезу поведінки дозволили Л.В.Крушинському сформулювати оригінальну концепцію співвідношення природженого і набутого у формуванні цілісного поведінкового акту. В кінці 50-х років 20 століття він приступив до багатопланового фізіолого-генетичного дослідження зачатків мислення у широкого діапазону видів тварин з різних загонів і класів хребетних.

Підсумовуючи основний внесок Л.В.Крушинського у розвиток зоопсихології можна виділити наступні положення:

- розробив визначення розсудливій діяльності у тварин;

- запропонував оригінальні методики її лабораторного вивчення, придатні для тестування представників різних таксонів;

- дав порівняльну характеристику розсудливій діяльності у ряду хребетних, показавши, що найбільш прості форми є у представників рептилій, птахів і ссавців;

- проаналізував деякі аспекти її морфофізіологічних механізмів і роль в забезпеченні адаптивної поведінки;

- вивчав генетичну детерміацію і онтогенез адаптивної форми поведінки.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал