Кошторисна вартість будівництва

Кошторисна вартість будівництва – це сума коштів, необхідних для його здійснення відповідно до проектних матеріалів, розрахунків та документів.

Вартість будівництва складають різні види витрат. До безпосередніх витрат належать кошти, які витрачаються на розробку проектно-кошторисної документації (гл. 12 ЗКР – зведений кошторисний розрахунок) і на спорудження об'єкта (як прямі, так і загальновиробничі витрати) (гл. 2-7 ЗКР).

До супутніх витрат належать кошти, необхідні для будівництва в цілому:

- підготовка території будівництва (гл. 1 ЗКР);

- зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд (гл. 8 ЗКР);

- додаткові витрати при виконанні БМР (будівельно-монтажні роботи) (гл. 9 ЗКР);

- інші роботи та витрати (гл. 9 ЗКР);

- утримання служби замовника та авторський нагляд (гл. 10 ЗКР);

- підготовка експлуатаційних кадрів (гл. 11 ЗКР).

Вартість будівництва розраховують за двома рівнями цін:

- базисним (постійним) за допомогою діючих кошторисних норм і цін;

- поточним рівнем за цінами, що склалися на час розрахунку і їх рівнем на період здійснення будівництва за індексами вартості [49].

Рис. 4.3 Методи визначення кошторисної вартості [49]

Ресурсний метод – це калькулювання в поточних цінах і тарифах, яке дозволяє визначити кошторисну вартість у ході здійснення будівництва.

Ресурсно-індексний метод – це сполучення ресурсного методу із системою індексів цін на ресурси, використовувані в будівництві.

Базисно-індексний метод – це використання системи поточних і прогнозних індексів цін шляхом перемножування базисної вартості капітальних вкладень на відповідний індекс по галузі.

Базисно-компенсаційний метод – це розрахунок кошторисної вартості за базисним рівнем цін на початок будівництва з уточненням цих розрахунків у процесі будівництва за рівнем цін, що склалися на ринку:

Ц баз.комп. = Ц баз. + Д к.ф. (4.1)

Кошторисна вартість за економічним змістом включає прямі витрати, загальновиробничі витрати і кошторисний прибуток.

1. Прямі витрати (ПВ) враховують у своєму складі заробітну плату робітників (Взп), вартість експлуатації будівельних машин і механізмів (Ве.м.) та вартість матеріалів, виробів, конструкцій (Вм):

ПВ = Взп + Ве.м.+ Вм. (4.2)

2. Загальновиробничі витрати – це витрати, які включають до виробничої собівартості БМР, пов'язані зі створенням загальних умов будівництва, його організацією, управлінням та обслуговуванням.

Рис. 4.4 Складові кошторисної вартості [49]

3. Кошторисний прибуток враховує економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монтажних робіт.

1. Порядок визначення елементів прямих витрат (ПВ)

Кошторисна заробітна плата (основна і додаткова), що наводиться в прямих витратах у локальних кошторисах, вираховується окремо для робітників-будівельників і монтажників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспортних засобів при перевезенні ґрунту і будівельного сміття. Розрахунок кошторисної зарплати виконують на підставі нормативно-розрахункових трудовитрат і вартості людино-години, яка відповідає середньому нормативному розряду робіт для робітників-будівельників, монтажників та середньому нормативному розряду робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів.

Існує кілька методів визначення кошторисної заробітної плати:

1-й метод – при застосуванні ресурсного методу (у поточних цінах) розрахунок ведуть на основі показників трудомісткості робіт [49]:

(4.3)

де З – кошторисна заробітна плата за поточним рівнем цін, що враховується у складі прямих витрат, тис. грн;

Т – трудомісткість робіт робітників і механізаторів, люд-год;

З_ф – фактична (на момент розрахунку) або прогнозована середньомісячна оплата праці одного робітника, грн;

t – середньомісячна кількість робочих годин при 40-годинному робочому тижні, год/міс.

2-й метод – визначення розміру коштів на оплату праці у складі прямих витрат на основі встановлюваної законодавством мінімальної заробітної плати:

(4.4)

тут З – кошторисна зарплата за поточним рівнем цін по об'єкту, що враховується у складі прямих витрат локального кошторису, тис. грн;

З_min – розмір мінімальної зарплати на даний момент;

К_р – районний коефіцієнт до заробітної плати за законодавством;

К_в – коефіцієнт, що враховує інші виплати (вислуга років, додаткова відпустка, премія, доплати, надбавки).

3-й метод – розрахунок на основі кошторисної величини заробітної плати, врахованої за чиною нормативною базою:

З= (З_б + З_м)*Іпр, (4.5)

де З_б і З_м – сумарна по об'єкту будівництва величина основної заробітної плати, відповідно кількості робітників і механізаторів по кошторисних нормах і цінах;

I_пр – індекс поточного рівня коштів на оплату праці в будівництві за станом на розрахунковий період.

Кошторисну вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, зайнятих у будівельному виробництві, в прямих витратах визначають, виходячи з нормативного часу їх роботи, необхідного для виконання встановленого обсягу будівельних та монтажних робіт, вартості експлуатації будівельних машин і механізмів за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах.

У вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у тому числі зазначається заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів.

Вартість машино-години у поточних цінах розраховують на підставі витрат трудових і матеріальних ресурсів та поточних цін на них із доданням амортизаційних відрахувань на повне відновлення будівельних машин і механізмів, вартості матеріальних ресурсів на заміну частин, що швидко спрацьовуються, ремонт і технічне обслуговування, перебазування, а також податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Час використання робітниками-будівельниками та монтажниками механізованих виробничих знарядь (пальники газопламеневі, вібратори поверхневі, машини мозаїчно-шліфувальні, машини електрозачищувальні, трамбівки пневматичні тощо) включено до норм трудовитрат робітників-будівельників та монтажників і виділено для розрахунку вартості енергоносіїв, мастильних матеріалів та гідравлічної рідини у складі прямих витрат на матеріальні ресурси.

Амортизаційні відрахування, витрати на ремонт та переміщення механізованих виробничих знарядь враховані у складі загальновиробничих витрат.

Кошторисну вартість будівельних матеріалів у прямих витратах визначають на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених робочими кресленнями, та відповідних поточних цін.

Поточні ціни на матеріальні ресурси приймають за рівнем, що склався в регіоні за цінами виробників. Поточні ціни на матеріали для будівництва визначають за ціною франко-приоб'єктний склад будівельного майданчика і на встановлену одиницю виміру.

Витрати на доставку матеріальних ресурсів обчислюють або калькуляційним методом, або за усередненими показниками вартості транспортних витрат на 1 т відповідного будівельного вантажу за середньою відстанню перевезень, що надаються Держбудом [49].

У складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховують заготівельно-складські витрати, які розраховують за відсотком, рекомендованим Держбудом, що встановлено до кошторисної вартості матеріалів франко-приоб'єктний склад:

– для будівельних, сантехнічних, електротехнічних матеріалів, виробів та конструкцій – 2 відсотки;

– для металоконструкцій – 0, 75 відсотків.

У кошторисах вартості будівництва вказується дата, станом на яку приймаються поточні ціни на трудові й матеріально-технічні ресурси.

Поточний рівень кошторисних цін на матеріали визначають також за кошторисними цінами базисного рівня, які наведено у збірниках:

– районних кошторисних цін на привізні матеріали, вироби і конструкції;

– єдиних для України середніх кошторисних цін на місцеві будівельні матеріали, вироби і конструкції.