Екологічна сертифікація

Наявність у фірми-виробника сертифікату, тобто документа про екологічну якість товару, послуги, виданого державним органом або уповноваженою на те організацією (у тому числі міжнародною), підвищує рівень довіри потенційного покупця і престижність як самої фірми, так і країни. В Україні екологічна сертифікація є новим механізмом управління охорони навколишнього природного середовища.

Сертифікація – процедура підтвердження відповідності, за допомогою якої незалежно від виробника (продавця) і споживача (покупця) організація свідчить у письмовій формі, що продукція, процес або послуга відповідає певним вимогам.

У світовій практиці екологічну сертифікацію вперше впровадили у 1992 році на основі Директиви 92/ 880/ЕС «Про екологічні знаки», британського стандарту Bs 7750 «Система екологічного управління», міжнародних стандартів ISO/TC 207 «Управління навколишнім середовищем».

Закон України «Про стандартизацію», Державна система сертифікації продукції в Україні Укр. СЕПРО також враховує положення міжнародних комітетів ISO/IES 7: 1994.

Впровадження екологічної сертифікації в Україні ставить за мету розв'язання загальних завдань у трьох сферах діяльності держави.

1. У сфері функціонування господарського комплексу: - реалізація обов'язкових екологічних вимог природоохоронного законодавства під час ведення господарської діяльності;

– впровадження систем екологічного менеджменту в структури об'єктів управління;

- створення екологічно безпечних виробництв, технологічних процесів і обладнання;

- додержання вимог екологічної безпеки впродовж усього життєвого циклу будь-якої продукції;

- запобігання ввезенню в Україну екологічно небезпечних продукції, відходів, технологій і послуг.

2. У сфері інтеграції України до Європейського Союзу:

- сприяння інтеграції економіки країни в Європейський ринок;

- гармонізація системи екологічної сертифікації з міжнародними й національними системами акредитації та сертифікації;

- підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

- усунення технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі;

- надання екологічному сертифікату й екологічному знаку відповідності статусу документів, які в особі уповноваженого органу державної влади з екологічної сертифікації гарантують додержання вимог природоохоронного законодавства України.

3. У сфері міжнародного співробітництва в галузі охорони природного середовища:

- сприяння участі України у формуванні світового механізму охорони навколишнього природного середовища;

- забезпечення виконання міжнародних угод, конвенцій та договорів у природоохоронній галузі;

- виконання міжнародних зобов'язань у сфері управління якістю навколишнього природного середовища;

- забезпечення контролю за транскордонною міграцією забруднюючих речовин та перевезенням небезпечних відходів [46].

В Україні існують об'єктивні засади для формування механізму екологічної сертифікації, яка поєднує можливості як державного, так і ринкового регулювання.

Чинне екологічне законодавство, яке складається з ресурсних кодексів, заповідної справи і права екобезпеки, створює необхідне правове поле для впровадження і функціонування екологічної сертифікації. Спрямування України до зближення з Євросоюзом вимагає підтвердження якості і безпеки пропонованої продукції на ринку товарів і послуг, її незалежну екологічну сертифікацію.

За своїм характером сертифікація може бути обов'язковою та добровільною. Згідно ДСТУ 3410 - 96 «Система сертифікації Укр. СЕПРО» обов'язкова сертифікація проводиться на відповідність об'єкта сертифікації вимогам чинного законодавства, нормативним документам. Добровільна сертифікація проводиться на відповідність усім необхідним споживчим вимогам, які не належать до обов'язкових, а встановлюються на договірних умовах між замовником та органом сертифікації. Добровільна сертифікація проводиться як у державних, так і недержавних системах сертифікації. Проводити її може як державний, так і зарубіжний орган сертифікації.

Подання заявки

Рис.

Рис. 3.1 Схема проведення екологічної сертифікації [46]

У країнах Європейського Союзу переважає добровільна сертифікація. Для України існує потреба в посиленому державному управлінні в галузі екологічної безпеки й контролю за додержанням екологічних вимог. Саме даний чинник наголошує на першочерговому значенні в Україні обов'язкової екологічної сертифікації.

Для державної системи сертифікації можна визначити наступні об'єкти обов'язкової екологічної сертифікації:

– екологічно небезпечна продукція, технології, виробництво;

– системи екологічного управління на підприємствах, пов'язаних із випуском екологічно небезпечної продукції;

– виробничі відходи, у тому числі екологічно небезпечні та ті, які є об'єктами трансграничного перевезення;

– діяльність у сфері поводження з відходами;

– очисні споруди;

– технології і устаткування для підготовки питної води;

– види тварин та рослин, які перебувають під дією конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни [46].