Екологічне ліцензування

У сучасних умовах, коли проблеми взаємодії людини і природи набувають значення загальнонаціональних пріоритетів, сформувалась і отримала своє конституційне закріплення відносно нова функція держави — екологічна, спрямована на гармонізацію відносин суспільства і природи, забезпечення оптимального врахування економічних та екологічних інтересів суспільства за безумовної першості екологічних [26]. У статті 16 Конституції України вказано, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду нації є обов'язком держави [27]. Важливу роль серед функцій державного екологічного управління відіграє функція екологічного ліцензування, яка визначає правовий механізм видачі компетентними державними органами відповідних документів, що юридично засвідчують право суб’єктів на здійснення певної діяльності у галузі використання та збереження природних ресурсів. Це є засобом контролю за дотриманням приписів природоохоронного законодавства. У чинному законодавстві України напрацьовано ряд положень, які стосуються реалізації функції екологічного ліцензування.

Юридичне закріплення поняття «ліцензія» подане і в ст. 14 Господарського кодексу України [34]. Так, визначено, що ліцензія є документом державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Близьке за змістом розуміння ліцензії подане і в ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [28], зокрема, ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.

Відповідно, екологічна ліцензія є однією з різновидів дозволів (спеціальних дозволів) на використання природних ресурсів. При цьому екологічна ліцензія і дозвіл (спеціальний дозвіл) не тотожні за своїм змістом поняття. Вони розрізняються за наявністю в екологічної ліцензії таких ознак, які не характерні для дозволу (спеціального дозволу) на використання природних ресурсів [35, с. 8].

Ознаки екологічної ліцензії:

– вона засвідчує право спеціального природокористування;

– строковий характер;

– спеціальний суб’єктний склад – суб’єкти господарювання;

–об’єктом є чітко визначені нормативно види діяльності у сфері спеціального природокористування, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки;

– підставою для отримання є наявність відповідних ліцензійних умов.

Отже, екологічна ліцензія – це дозвільний документ визначеного у законі зразка, яким засвідчується право суб’єкта господарювання на здійснення зазначеного в ній виду господарської діяльності, пов’язаної із спеціальним природокористуванням протягом визначеного строку за умови дотримання ліцензійних умов та нормативно встановленого порядку.

Класифікувати діяльність, що підлягає екологічному ліцензуванню, можна за різними підставами: а) за юридичним оформленням екологічного спрямування; б) за видами господарської діяльності; в) за об’єктом ліцензування; г) за сферами ліцензування; ґ) за суб’єктами; д) за формою тощо [26].