Методика розрахунку показників ефективності використання оборотних коштів. Шляхи покращення використання оборотних коштів

Усі оборотні засоби підприємства постійно перебувають у русі, переходять з однієї стадії в іншу, здійснюючи кругообіг.

Кругообіг оборотних засобів – це безперервний процес обороту коштів у процесі виробництва. Кругообіг коштів підприємства розпочинається з моменту оплати ним сировинно-матеріальних та інших ресурсів і завершується поверненням цих коштів у вигляді виручки від реалізації готової продукції.

Розрізняють три стадії кругообігу оборотних засобів:

На першій стадії кругообігу під час придбання предметів праці (сировини, матеріалів, палива тощо) оборотні засоби з грошової форми переходять у товарну (виробничі запаси).

На другій стадії предмети праці за участю засобів праці та робочої сили перетворюються у незавершене виробництво та готову продукцію, тобто відбувається їх виробниче споживання. Виробнича стадія кругообігу завершується випуском готової продукції, й оборотні засоби знову набувають товарної форми.

На третій стадії кругообігу підприємство реалізує готову продукцію й оборотні засоби знову змінюють товарну форму на грошову. Кругообіг вважається закінченим, коли грошові кошти за реалізовану продукцію надійдуть на розрахунковий рахунок підприємства. Грошова форма, якої набувають оборотні засоби на третій стадії їх кругообігу, одночасно є їх початковою стадією обороту.

Перша і третя стадії кругообігу оборотних засобів виробничого підприємства відбуваються у сфері обігу, друга – у сфері виробництва.

Час, протягом якого оборотні засоби здійснюють один кругообіг, називається періодом обороту оборотних коштів. Оборотні кошти підприємства в будь-який момент часу перебувають одночасно у всіх трьох стадіях кругообігу, а тому повинні бути розподілені на всіх стадіях у мінімальному, але достатньому обсязі.

Для оцінки оборотності оборотних коштів використовують такі показники:

1. Коефіцієнт оборотності (К_об) показує кількість оборотів за рік:

К_об = РП / S_ноз,

де РП – реалізована продукції за рік;

S_ноз – середньорічний залишок нормованих оборотних засобів.

S_ноз = (1/2S₁ + S₂ + S₃ …..1/2S_n) / (n-1)

2. Коефіцієнт завантаження (закріплення) (К_зав) – величина, обернена до коефіцієнта оборотності, показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції:

К_зав = 1/К_об

3. Тривалість обороту (Т_об) показує тривалість одного обороту оборотних коштів у днях:

Т_об = 360 / К_об

Чим меншою є тривалість обороту оборотних коштів і чим більше обертів здійснюють вони протягом року, тим менша величина їх потрібна для забезпечення виробничого процесу і тим ефективніше вони використовуються.

При збільшенні ефективності використання оборотних коштів відбувається прискорення їх оборотності та вивільнення зайвих коштів з обороту. Суму вивільнених оборотних засобів (∆ S_ноз) можна розрахувати:

∆ S_ноз = РП_зв (Т_об.баз – Т_об.зв) / 360.

де РП_зв – обсяг реалізованої продукції у звітному періоді;

Т_об.баз, Т_об.зв – середня тривалість одного обороту оборотних засобів у базовому та звітному періодах.

Оборотність оборотних засобів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема на приріст прибутку та рівень рентабельності.

Шляхи покращення використання оборотних засобів підприємства:

– на стадії створення виробничих запасів – раціональне використання матеріальних ресурсів, вдосконалення нормування, ліквідація наднормових запасів, налагодження безперебійного транспортування, оптимальний вибір постачальників;

– на стадії незавершеного виробництва – скорочення тривалості виробничого циклу, впровадження прогресивної техніки і технологій, вдосконалення системи економічного стимулювання ефективної праці тощо;

– на стадії обігу – раціональна організація збуту продукції, прискорення документообігу, дотримання платіжної дисципліни, активізація маркетингових зусиль підприємства щодо збуту продукції (реклама).

В конкретних умовах виробництва і збуту кожне підприємство самостійно обирає найбільш прийнятні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів, що дає змогу зекономити фінансові ресурси, а також збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції без залучення додаткових коштів.