Поняття, матеріальний склад і структура оборотних засобів підприємства

Оборотні засоби – це засоби виробництва, що беруть участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою речову форму.

Оборотні засоби підприємства залежно від того, яку сферу вони обслуговують: сферу виробництва чи сферу обігу, можуть перебувати у двох формах: як оборотні фонди і фонди обігу (рис. 1). Відповідно в економічній літературі зустрічається ще й інша назва оборотних засобів – оборотні кошти.

Оборотні фонди – це предмети праці, які провністю споживаються в одному циклі виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, змінюючи при цьому свою натуральну форму (сировина, основні матеріали, напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, паливо, запчастини).

Фонди обігу - це засоби підприємства, вкладені в готову продукцію, товари відвантажені, але не відправлені, а також кошти в касі і на рахунках. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Іншими словами, фонди обігу – це всі засоби, що в грошовій або речовій формі перебувають на підприємстві і юридично, в будь-який момент, можуть стати вільними коштами підприємства.

Рис. 1. Склад оборотних засобів підприємства.

Усі оборотні засоби підприємства класифікуються за трьома основними принципами (рис. 2).

Рис. 2. Класифікація оборотних засобів підприємства.

За характером участі у виробничому процесі оборотні фонди класифікують наступним чином:

Виробничі запаси – це предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів (запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива та енергії, тари, ремонтних деталей, вузлів, тари і тарних матеріалів, малоцінних швидкозношуваних предметів (інструментів, інвентарю тощо)).

Незавершене виробництво – це предмети праці, які ще не пройшли усі стадії обробки на підприємстві, а перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

Напівфабрикати власного виробництва – це предмети праці, які повністю оброблені у даному виробничому підрозділі підприємства, але потребують дальшої обробки в інших підрозділах (наприклад, продукція заготівельного виробництва).

Витрати майбутніх періодів – це грошові витрати, здійснені в даний період, і які будуть відшкодовані за рахунок собівартості продукції у наступні періоди (витрати на підготовку виробництва, раціоналізацію та винахідництво, освоєння випуску нових виробів, придбання науково-технічної та економічної інформації).

Структура оборотних коштів – це співвідношення окремих елементів у загальному обсязі, яке виражене у відсотках.

Співвідношення оборотних фондів у розрізі окремих елементів і стадій функціонування (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів), виражене у відсотках, характеризує виробничо-технологічну структуру оборотних фондів. Як правило, 70% основних фондів перебуває у виробничих запасах, а 30% – безпосередньо у виробництві. Виробничо-технологічна структура оборотних фондів формується під впливом таких факторів: типу виробництва, режиму роботи підприємства, тривалості технологічного циклу, особливостей продукції та технології її виробництва, умов забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, періодичності поставок готової продукції тощо.