Система захисту авторських прав

Література

1. Валецька Т. М. Апаратні засоби персональних комп’ютерів: навчальний посібник / Т. М. Валецька. – К.: Центр навчальної літератури, 2002. – 208 с.

2. Мюллер С. Модернизация и ремонт ноутбуков: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2006. – 688с.

3. Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК, 19-е издание.: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2011. – 1276 с.

4. Сандлер К. Ремонт персонального компьютера, 7-е узд.: Пер. с англ. / К. Сандлер. – М.: Вильямс, 2004. – 656 с.

5. Степаненко О. С. Сборка, модернизация и ремонт ПК / О. С. Степаненко. – М.: Вильямс, 2003. – 672 с.

Оптичний привід — електричний пристрій для зчитування і (залежно від конструкції) запису інформації з оптичних носіїв (CD-ROM, DVD-ROM).

Оптичні приводи розрізняються за підтримуваними форматами лазерних дисків, а також можливістю запису на оптичний диск.

Так, CD-дисководи підтримують лише формати CD, DVD-дисководи підтримують CD і DVD, а BD-дисководи підтримують формати CD, DVD та BD. З іншого боку зчитувальні приводи (ROM) дозволяють лише зчитувати інформацію, записувальні приводи (recordable) дозволяють зчитувати та записувати відповідні формати дисків, а перезаписувальні (rewritable) - зчитувати, записувати та перезаписувати.

Крім того приводи розрізняють за швидкістю зчитування та запису даних. При цьому за точку відліку (1х) береться швидкість зчитування звукового компакт-диску, що дорівнює 150 кбайт/с. Таким чином 2х - це 300 кБ/с, 4х - 600 кБ/с і т.д. Сучасні пристрої дозволяють зчитувати і записувати CD на швидкостях до 52х, одношарові DVD до 16х, швидкість перезапису дещо менша (до 32х для CD-RW та 4х для DVD-RW).

Нижче представлено таблицю сумісності різних типів оптичних приводів та оптичних дисків

CD-ROM (англ. compact disc read-only memory) — різновид компакт-дисків з даними, доступними тільки для читання. Спочатку такий тип дисків використовувався лише для зберігання музики, але згодом він був доопрацьований для зберігання і інших цифрових даних. Диски CD-ROM — популярний засіб для розповсюдження програмного забезпечення, комп'ютерних ігор, мультимедійних програм та даних. Деякі CD містять одразу як комп'ютерні дані (програмне забезпечення), доступне для використання лише на комп'ютері, так і відео- і аудіодані, тексти та зображення, які можна відтворювати в CD-програвачі. Такі диски називаються удосконаленими (англ. Enhanced CD).

CD-R (C ompact D isc- R ecordable, Записуваний Компакт-Диск) — різновид компакт-диска (CD), розроблений компаніями Philips та Sony для однократного запису інформації. CD-R підтримує всі можливості стандарту " Red-Book" і плюс до цього дозволяє записати дані.

Інформація записується на диск за допомогою пристрою для запису (CD-рекордер). Енергія проміню лазера поглинається органічним барвником болванки, внаслідок чого він змінює свою відбивну здатність. Іноді цей процес називають " прожигом", що насправді не зовсім вірно. Зчитуються такі болванки дещо гірше, ніж звичайні CD-ROM-диски через наявність додаткового шару, що зменшує коефіцієнт відбиття.

CD-RW (C ompact D isc- R e W ritable, Перезаписуваний компакт-диск) — різновид компакт-диску (CD), розроблений в 1997 році для багаторазового запису інформації.

Різниця між CD-R і CD-RW полягає в тому, що диски CD-RW можуть бути стерті й повторно записані, у той час як на дисках CD-R можливий тільки однократний запис. В іншому CD-RW використовуються так само, як і диски CD-R. Технологія запису інформації на CD-RW-диски дещо відрізняється від CD-R. Приводи CD-RW використовують технологію зміни фази. Замість створення " пухирців" і деформацій записуваного шару барвника, стан матеріалу в записуваному шарі змінюється із кристалічної на аморфний.

DVD-R (англ. D igital V ersatile D isc R ecordable) — формат DVD дисків одноразового запису. Технологія запису аналогічна використовуваній в CD-R і базується на незворотній зміні під впливом лазера спектральних характеристик інформаційного шару, покритого спеціальним органічним складом. Однобічні диски DVD-R вміщають 4, 71 ГБ (або 4.382 GiB), а також оригінальні створені Pioneer 3, 95 ГБ(або 3.68 GiB) на сторону. Pioneer також створив двохшарову версію на 8.54 ГБ, яка була виведена на ринок в 2005.

Для захисту від нелегального копіювання розроблені дві специфікації: DVD-R(А) і DVD-R(G). Дві версії однієї специфікації використають різну довжину хвилі лазера при запису інформації.

Дані на диску DVD-R не можуть бути змінені. Для багаторазового запису використовують DVD-RW(англ. DVD-rewritable), які можуть бути перезаписані багато (1000+) раз. DVD-R(W) є одним з трьох використовуваних індустрією форматів DVD запису; іншими двома є DVD+R(W) та DVD-RAM.

DVD-RW — тип DVD-диску. DVD-R i DVD-RW можуть містити 4, 7 Гб (інтерпретується як ≈ 4, 7 · 10⁹байт, що на практиці дорівнює приблизно 4, 38 Гб) даних. Має 2295104 секторів по 2048 байтів кожний. Дані записуються як у заглибленнях (англ. pit), так і між ними (англ. land). Стандарт вимагаєформатування диску перед першим використанням. Записані диски відрізняються низьким коефіціентом зчитування, через що на деяких дисководах при читанні дисків можуть виникати проблеми.

DVD-RW може бути перезаписаним до 1000 разів. Диски DVD-RW як і будь-які інші DVD-диски записуються і зчитуються лазером, з червоним променем довжиною хвилі 650 нм. швидкість зчитування даних при швидкості 1x становить 110, 08 Mbps. По мірі експлуатація, диск втрачає свої властивості, що відбивається на швидкості зчитування даних.

DVD+R (англ. D igital V ersatile D isc R ecordable) — формат DVD дисків одноразового запису. Сумісний із стандартом багаторазового запису DVD+RW.

Розроблений альянсом фірм в середині 2002 року. Цей формат не був прийнятий DVD-форумом проте обслуговується 90% програвачів. В 2003 було презентовано технологію двохшарових DVD+RW дисків ємністю 8, 5 Гб. Ця технологія була впроваджена на початку 2004 року.

DVD+RW - тип компакт-диску, за місткістю рівний DVD+R, 4, 7 Гб (інтерпретується як ≈ 4, 7 · 10⁹ байт, що на практиці дорівнює приблизно 4, 38 Гб) даних. Має 2295104 секторів по 2048 байтів кожний.

Формат спроектований групою корпорацій, відомою під назвою DVD+RW Alliance під кінець 1997 року. До 2001 року не випускався, коли був перероблений, і ємність виросла з початкових 2, 8 GB до сучасних 4, 7 GB. Хоча цей формат не був прийнятий DVD-форумом, він є досить популярним і обслуговується приблизно 75% DVD - приводів, зокрема DVD±RW - приводами.

На відміну від DVD-RW, формат DVD+RW був стандартом раніше за DVD+R. Диски DVD+RW можуть бути перезаписувані до 1000 разів, як і диски CD-RW і тому використовуються для запису запасних копій, або записів, що які потрібно часто змінювати.

Blu-ray Disc або скорочено BD (від англ. blue ray — блакитний промінь і англ. disc — диск) — це чергове покоління формату оптичних дисків, що використовується для зберігання відео високої чіткості(з роздільною здатністю 1920х1080 точок) і даних з підвищеною щільністю.

Даний стандарт був анонсований ще в 2002 р. компаніями Sony та Philips. По суті, цей формат розроблявся практично з нуля. Його творці не прагнули зберегти максимальну схожість із DVD, що в підсумку дозволило не тільки підвищити ємність у порівнянні з HD DVD, але й мати запас масштабованості в майбутньому.

Назва Blu-ray - помилкова (ератив від blue (англ. синій). Це зроблено з метою змоги реєстрації цієїторгової марки.

Особливість технології

· Blu-ray використовує синій (правильніше — фіолетовий [1]) лазер з довжиною хвилі 405 нм. (DVDчервоний 650 нм, CD інфрачервоний 780 нм).

· Реєструючий шар знаходиться на відстані 0, 1 мм від поверхні диска (HD DVD та DVD — 0, 6 мм).

· В Blu-ray приводах застосовується лінза зі збільшеною числовою апертурою, що разом з наближенням реєструючого шару, забезпечує розширення кута зору OPU накопичувача. Це істотно підвищило стабільність зчитування даних з носія, дозволивши підвищити щільність розміщення доріжок при збереженні співвідношення сигнал/шум.

· Відстань між треками для Blu-ray становить 0, 32 мкм (в HD DVD 0, 4 мкм)

Збільшення числової апертури призвело до необхідності переробки механічної частини накопичувача і, як наслідок, його подорожчання. Але в той же час знизило вимоги до якості самих дисків, істотно підвищивши відсоток виходу придатних дисків, що згодом приведе до здешевлення Blu-ray-носіїв.

Технічні специфікації

· 50 ГБ диск вміщує близько 9 годин відео високої чіткості

· 50 ГБ диск вміщує близько 23 годин відео стандартної чіткості

Технологія твердого покриття

Через те, що на дисках Blu-Ray дані розташовані занадто близько до поверхні, перші версії дисків були вкрай чутливі до подряпин та інших зовнішніх механічних впливів через що вони вкладалися в пластикові картриджі. Цей недолік викликав багато суперечок щодо того чи зможе формат Blu-ray протистояти стандарту HD DVD — своєму основному конкурентові. HD DVD крім своєї більш низької вартості може нормально існувати без картриджів, також як формати CD й DVD, що робить його більше зрозумілим для покупців, а також більше цікавим для виробників і дистриб'юторів, які можуть бути стурбовані додатковими витратами через картриджі. Вирішення цієї проблеми з'явилося в січні 2004, з появою нового полімерного покриття, що дало дискам неймовірний захист від подряпин і пилу. Це покриття, розроблене корпорацією TDK, одержало назву «Durabis», воно дозволяє очищати BD за допомогою паперових серветок — які можуть нанести ушкодження CD й DVD. Формат HD DVD має ті ж недоліки, тому що ці диски виробляються на основі старих оптичних носіїв. За повідомленням у пресі «голі» BD із цим покриттям зберігають працездатність навіть будучи подряпаними викруткою. Так, механічна міцність робочої поверхні BD в 100 разів більше, ніж DVD. І нарешті, третім наслідком зменшення захисного шару стало збільшення масштабованості BR-дисків. Так, розробники планують незабаром підвищити кількість реєструючих шарів до 8, тим самим збільшивши загальну ємність до 200 GB.