Системи захисту авторських прав

Також був істотно перероблений і механізм захисту вмісту від копіювання. Тепер в Blu-ray реалізована підтримка AACS (Advanced Access Content System), яка використовує 128-бітовий ключ, що змінюеться через кожні 6 Kb записаних на диск даних. Крім того, AACS містить у собі механізм MMC (Mandatory Managed Copy), що дозволяє створити копію ліцензійного диска для перегляду його з HDD домашньогомедіацентру або на портативному плеєрі, але, який запобігає її поширенню. Для додаткового захисту служить функція ROM-Mark, за допомогою якої кожному BR-диску надається свій унікальний ідентифікатор, що перешкоджає створенню його нелегальних копій, тому що робиться це на етапі виготовлення і тільки на сертифікованому обладнанні.

У форматі Blu-ray застосований експериментальний елемент захисту за назвою BD+, що дозволяє динамічно змінювати схему шифрування. Варто шифруванню бути зламаним, — виробники можуть оновити схему шифрування, і всі наступні копії будуть захищені вже за новою схемою. Таким чином, одиничний злом шифру не дозволить скомпрометувати всю специфікацію на весь період її життя. Також буде використана технологія MMC, яка дозволяє користувачам робити легальні копії відеоінформації в захищеному форматі, цю технологію розробила компанія HP і вимагала її включення у формат. Саме відсутність можливості динамічно міняти схему шифрування дозволила створити програму DeCSS, що стала справжнім прокляттям кіноіндустрії: як тільки Content-Scrambling System (CSS) був зламаний, всі наступні DVD зламувалися вже без зайвих проблем.

Наступним рівнем захисту, яким володіють диски — це технологія цифрових водяних знаків за назвою ROM-Mark. Ця технологія буде жорстко прошита в ПЗП приводів при виробництві, що не дозволить програвачу програвати диск без спеціальної схованої мітки, яку за твердженням Асоціації, буде неможливо підробити. Так шляхом твердого регулювання й ліцензування заводів будуть відбиратися виробники дисків, яким буде поставлене спеціальне устаткування.

На додаток до цього, всі Blu-ray програвачі зможуть видавати повноцінний відеосигнал через захищений шифруванням цифровий інтерфейс або незахищений аналоговий.

HD DVD

HD DVD (англ. High Definition DVD — DVD високої чіткості) — технологія запису від компанії Toshiba (в співдружності з компаніями NEC і Sanyo). HD DVD подібний до технології Blu-ray Disc, що також використовує такі диски стандартного розміру (120 міліметрів в діаметрі) і синій лазер із довжиною хвилі 405 нанометрів (точніше фіолетовий, бо 405 nm - це фіолетовий край спектру). До альянсу HD DVD приєдналися Microsoft та Intel, і навіть можлива неексклюзивна підтримка трьох основних кіностудій: Paramount Pictures, Universal Studios і Warner Bros. Toshiba анонсувала перший продаж програвачів HD DVD на березень 2006 року за ціною $499 і $799. Також Microsoft анонсував зовнішній HD DVD привід для ігрової приставки Xbox 360.

Одношаровий HD DVD має ємність 15 ГБ, двошаровий — 30 ГБ. Toshiba також анонсувала тришаровий диск, який зберігатиме 45 ГБ даних. Це менше, ніж ємність основного суперника Blu-ray Disc, що підтримує 25 ГБ на одному шарі та 100 ГБ на чотирьох шарах, але захисники HD DVD стверджують, що багатошарові диски Blu-ray ще досі у розробці. Обидва формати обернено сумісні з DVD і обидва користуються одними й тими ж методиками стиснення відео: MPEG-2, Video Codec 1 (VC1, виходить з формату Windows Media 9) і H.264/MPEG-4 AVC. HD DVD часто неправильно пишеться «HD-DVD», оскільки люди думають, що цю назву аналогічно попереднього покоління «DVD-R/RW».

AASC

Останнім часом криптоключ HD DVD (09-f9-11-02-9d-74-e3-5b-d8-41-56-c5-63-56-88~c0) викликав чималі контроверсії поміж MPAA та світовою Інтернет-спільнотою.

Контрольні запитання

1. Як розрізняють оптичні приводи?

2. Опишіть особливості оптичних дисків різних типів.

3. Розкрийте особливості технології Blu-Ray.

4. Опишіть технічні специфікації Blu-Ray.

5. Опишіть особливості технології HD DVD.

Лекція №11

Тема: Комп'ютерний блок живлення

План лекції

1. Комп'ютерний блок живлення

2. Внутрішня будова

3. Стандарти блоків живлення

4. Види роз'ємів БЖ

5. Блоки живлення ноутбуків

Література

1. Валецька Т. М. Апаратні засоби персональних комп’ютерів: навчальний посібник / Т. М. Валецька. – К.: Центр навчальної літератури, 2002. – 208 с.

2. Мюллер С. Модернизация и ремонт ноутбуков: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2006. – 688 с.

3. Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК, 19-е издание.: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2011. – 1276 с.

4. Сандлер К. Ремонт персонального компьютера, 7-е узд.: Пер. с англ. / К. Сандлер. – М.: Вильямс, 2004. – 656 с.

5. Степаненко О. С. Сборка, модернизация и ремонт ПК / О. С. Степаненко. – М.: Вильямс, 2003. – 672 с.

Комп'ютерний блок живлення - вторинне джерело електроживлення (блок живлення, БП), призначений для постачання вузлів комп'ютера електричною енергією постійного струму, а також перетворення напруги до заданих значень.

Дублювання блоку живлення з підтримкою гарячої заміни в отказоустойчивой сервері.

FSP ATX-450PNF - сучасний імпульсний блок живлення персонального комп'ютера невеликої потужності (450 Вт)

В деякій мірі блок живлення також:

· виконує функції стабілізації і захисту від незначних перешкод живлячої напруги;

· будучи забезпечений вентилятором, бере участь в охолодженні компонентів всередині системного блоку персонального комп'ютера.

Потужність, що віддається в навантаження існуючими БЖ, в значній мірі залежить від складності комп'ютерної системи і варіюється в межах від 50 (вбудовані платформи малих форм-факторів) до 1800 Вт (більшість високопродуктивних робочих станцій, серверів початкового рівня або геймерських машин).

У разі побудови кластера, розрахунок необхідної кількості енергії, що підводиться враховує споживану кластером потужність, потужність систем охолодження і вентиляції, ККД яких в свою чергу відмінний від одиниці. За даними компанії APC BY Schneider Electric, на кожен Ватт споживаної серверами потужності, потрібне забезпечення 1, 06 Ватта систем охолодження.Особливу важливість грамотний розрахунок має при створенні ЦОД з резервуванням за формулою N +1.

Комп'ютерний блок живлення для настільного комп'ютера PC, персонального чи ігрового

Імпульсний блок живлення комп'ютера (ATX) зі знятою кришкою: A - вхідний діодний випрямляч, нижче видно вхідний фільтр; B - вхідні згладжуючі конденсатори, правіше видно радіатор високовольтних транзисторів; C - імпульсний трансформатор, правіше видно радіатор низьковольтних діодних випрямлячів; D - дросель групової стабілізації; E - конденсатори вихідного фільтра

Згідно специфікації ATX 2.x, блок живлення настільного комп'ютера повинен забезпечувати вихідні напруги ± 5, ± 12, +3, 3Вольт, а також +5 Вольт чергового режиму (англ. standby).

· Основними силовими ланцюгами є напруги +3.3 В, +5 В і +12 В. Причому, чим вище напруга, тим більша потужність передається за даними ланцюгах. Негативні напруги живлення-5В та-12В допускають невеликі струми і досить частоматеринської платою не використовується.

· Потенціал -5 В використовуються тільки інтерфейсом ISA і через фактичну відсутність цього інтерфейсу на сучаснихматеринських платах провід -5 В в нових блоках харчування мають.

· Потенціал -12 В необхідний для повної реалізації стандарту послідовного інтерфейсу RS-232, тому також часто відсутня.

· Сучасні електронні компоненти використовують напруга живлення не вище +5 Вольт. Найбільш потужні споживачі енергії, такі як відеокарта, центральний процесор, північний міст підключаються через розміщені на материнській платі або на відеокарті вторинні перетворювачі з живленням від ланцюгів як +5 В так і +12 В.

· Напруга +12 В використовується для живлення найбільш потужних споживачів. Поділ живлять напруг на 12В і 5В доцільно як для зниження струмів по друкованим провідникам плат, так і для зниження втрат енергії на вихідних випрямних діодах блоку живлення.

· Напруга +3.3 В в блоці живлення формується з напруги +5 В, а тому існує обмеження сумарної споживаної потужності по ± 5В і +3.3 В.

· Напруги ± 5, ± 12, +3, 3 Вольт, +5 Вольт чергового режиму використовуються материнською платою. Для жорстких дисків, оптичних приводів, вентиляторів використовуються тільки напруги +5 В і +12 В.

В більшості випадків використовується полумостовой імпульсний блок живлення. Блоки живлення з накопичують енергію трансформаторами природно обмежені потужністю приблизно в 100Вт і застосовується значно рідше.

В кінці 2000-х років стали з'являтися модульні БЖ ^[1].

Внутрішня будова

Широко поширена схема імпульсного джерела живлення складається з наступних частин:

· Вхідного фільтра, що запобігає поширення імпульсних перешкод в живильну мережу, для відповідності вимогам законодавства країн за електромагнітним випромінюванням, в Росії - вимогам СанПіН 2.2.4.1191-03 «Електромагнітні поля у виробничих умовах, на робочих місцях. Санітарно-епідеміологічні правила і нормативи» ^[2]. Також, вхідний фільтр запобігає пошкодження вхідного випрямного моста струмом заряду електролітичних конденсаторів при включенні БП в електричну мережу

· Вхідного випрямного моста, що перетворює змінну напругу в постійне пульсуюче

· Фільтра, згладжує пульсації випрямленої напруги

· Напівмостового перетворювача на двох біполярних транзисторах

· Ланцюгів управління перетворювачем і захисту комп'ютера від перевищення / зниження живлячих напруг.

· Імпульсного високочастотного трансформатора, який служить для формування необхідних номіналів напруги, а також для гальванічної розв'язки ланцюгів (вхідних від вихідних, а також, при необхідності, вихідних один від одного). Пікові напруги на виході високочастотного трансформатора пропорційні вхідного живлячої напруги і значно перевищують необхідні вихідні.

· Вихідні випрямлячі. Позитивні та негативні напруги (5В і 12В) використовують одні й ті ж вихідні обмотки трансформатора, з різним напрямком включення діодів випрямляча. Для зниження втрат, по ланцюгу 5В використовуютьдіоди Шотки, що володіють малим прямим падінням напруги.

· Дроселя вихідний групової стабілізації. Дросель згладжує імпульси, накопичуючи енергію між імпульсами з вихідних випрямлячів. Друга його функція - перерозподіл енергії між ланцюгами вихідних напруг. Так якщо по якомусь каналу збільшиться споживаний струм, що знизить напругу в цьому ланцюзі, дросель групової стабілізації як трансформатор знизить напругу з інших ланцюгів. Ланцюг зворотного зв'язку виявить зниження вихідних ланцюгів, збільшить загальну подачу енергії, і відновить необхідні значення напруг.

· Вихідних фільтруючих конденсаторів. Вихідні конденсатори, разом з дроселем групової стабілізації інтегрує імпульси, тим самим отримуючи необхідні значення напружень, які значно нижче напруг з виходу трансформатора

· Ланцюга зворотного зв'язку, яка підтримує стабільну напругу на виході блоку живлення.

· Окремої малопотужного блока живлення +5 Вольт чергового режиму на дискретних елементах або TOPSwitch. Даний джерело живлення виконаний у вигляді обратноходового перетворювача

Переваги такого блоку живлення:

· Можна досягти високого коефіцієнта стабілізації

· Високий ККД. Основні втрати припадають на перехідні процеси, які тривають значно менший час, ніж стійкий стан.

· Малі габарити і маса, зумовлені як меншим виділенням тепла на регулюючому елементі, так і меншими габаритами трансформатора, завдяки тому, що останній працює на більш високій частоті.

· Менша металоємність, завдяки чому потужні імпульсні джерела живлення коштують дешевше трансформаторних, незважаючи на велику складність

· Можливість включення до мережі широкого діапазону напруг і частот, або навіть постійного струму. Завдяки цьому можлива уніфікація техніки, виробленої для різних країн світу, а значить і її здешевлення при масовому виробництві.

Стандарти блоків живлення

Застарілий (AT)

У блоках живлення комп'ютера AT вимикач живлення знаходиться в силовому ланцюзі і зазвичай виводиться на передню панель корпусу окремими проводами, харчування чергового режиму з відповідними ланцюгами відсутній в принципі. Однак майже всі материнські плати стандарту АТ + ATX мали вихід управління блоком харчування, а блоки живлення, в той же час, вхід, що дозволяє материнській платі стандарту АТ керувати ним (включати і вимикати). Блок живлення стандарту AT підключається до материнської плати двома шестиконтактний роз'ємами, включаються в один 12-контактний роз'єм на материнській платі. До роз'ємів від блоку живлення йдуть різнокольорові дроти, і правильним є підключення, коли контакти роз'ємів з чорними проводами сходяться в центрі роз'єму материнської плати. Цоколевка AT-роз'єму на материнській платі наступна: