Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Прийоми пайки
Пайка це важливий процес у ході ремонтних робіт, її якість багато в чому визначає і результат ремонту, тому варто приділити особливу увагу застосовуваному інструменту і матеріалам. Якість пайки забезпечується досить високою температурою, створюваною жалом паяльника в місці пайки, типом застосовуваного припою і флюсу. Для пайки в електронних пристроях застосовується, як правило, свинцево-олов'яні припої з температурою плавлення 230 — 280°С, тому температура жала паяльника повинна бути більше 300°С. Однак, температура нагрівання контактної площадки в місці пайки не повинна бути надмірною, щоб недопустити перегріву електронних деталей і відшаровування фольги від матеріалу плати. Рекомендується застосовувати паяльники з постійною температурою жала 360 — 380°С. Потужність паяльника не грає істотної ролі крім випадків пайки масивних елементів, коли починає позначатися теплоємність жала, звичайно вона складає 40 — 60 Вт. Як додаткові вимоги до паяльника слід зазначити гарантовану ізоляцію жала від електромережі і наявність контакту для підключення корпуса паяльника до заземлення. Це гарантує безпеку застосування паяльника при пайці елементів, чуттєвих до статичної електрики. Усім цим вимогам задовольняють паяльники виробництва фірм " ERSA" і " WELLER". У якості припою рекомендується застосовувати дріт діаметром 1 мм із каналом, заповненим каніфольним флюсом, переважно іноземного виробництва, тому що імпортні припої мають більш якісний склад, що забезпечує найкращу якість пайки. Застосування активних флюсів допускається тільки у виняткових випадках з обов'язковим видаленням його залишків з місця пайки. Необхідний інструмент і устаткування Процес ремонту ВМ припускає використання мінімального набору інструмента для розборки, заміни електронних компонентів, усунення дефектів друкованої плати. В такий набір входять різні викрутки, гайкові ключі, бокорізи, плоскогубці, приладдя для пайки. Сучасні ВМ мають конструкцію, що містить мінімальну кількість кріпильних деталей. Як правило, для розборки і зборки ВМ досить однієї викрутки з хрестовим наконечником, але для інших операцій, наприклад, настроювання, заміни транзисторів і т.д. можуть знадобитися й інші інструменти. У набір викруток, що рекомендується, повинні входити дві (хрестова і прямі) довжиною 350 — 400 мм і діаметром 5 мм, дві — довжиною 150 мм і діаметром 3 мм, а також маленькі (діаметром 2 — 2.5 мм) для настроювання мініатюрних підстроєчних резисторів. Для запобігання випадкових замикань на платі викрутки для настроювання бажано ізолювати трубкою, залишивши незакритим тільки самий кінець. Усі викрутки, особливо силові, повинні мати якісну заточку, щоб не псувати шліци на гвинтах. Корисно мати набір торцевих ключів з подовжувачами, це може особливо допомогти при ремонті ВМ старих конструкцій або вітчизняних. Для обрізки і формування виводів деталей необхідно використовувати бокорізи і малі плоскогубці із прямими і вигнутими кінцями. Приладдя для пайки в основному описані вище, але потрібно в комплект інструмента включити також вакуумний відсос для видалення залишків припою при випаюванні транзисторів і мікросхем із плати. У необхідний для ремонту ВМ комплект рекомендується включити ще захисні окуляри, які необхідно використовувати при перших вмиканнях ВМ після ремонту, коли немає впевненості в нормальних режимах роботи окремих деталей. Наприклад, при пробої ключового транзистора блоку живлення може тріснути його пластиковий корпус і осколки потраплять в очі. Варто передбачити також засоби для детального перегляду друкованої плати і деталей, такі як лупи різного збільшення і, можливо, невеликий мікроскоп зі збільшенням 20 — 40 разів. У якості основних контрольно-вимірювальних приладів при проведенні ремонтних робіт необхідно використовувати тестер і осцилограф. Тестер (мультиметр) повинний забезпечувати виміри постійної напруги в межах до 1000 В, змінної напруги до 750 В, постійного струму до 1 А, а також вимір опорів від 1 Ом до 1000 кОм. Точність вимірів не повинна бути гірше 2 — 3%, а вхідний опір приладу — не менш 1 МОм. Таким вимогам задовольняють цифрові мультиметри як вітчизняного виробництва, наприклад " Електроніка ММЦ-01", так і імпортні. У комплекті мультиметра повинен бути високовольтний щуп для виміру напруг до 30 кВ, тому що контроль напруги прискорення ЕПТ у процесі ремонту обов'язковий, щоб уникнути підвищеного рентгенівського випромінювання від ЕПТ при напрузі більш 25 кв. Високовольтний щуп не слід намагатися зробити самому, тому що він повинний бути виконаний зі спеціальних резисторів з розподіленим по довжині опором, забезпечувати високу точність і безпеку вимірів. Осцилограф у процесі ремонту ВМ використовується для спостереження і контролю сигналів у вузлах рядкової, кадрової розгортки, а також у блоці живлення. Вимоги до осцилографа невисокі: смуга частот — до 10 МГц, час розгортки — від 100 нс/под до 0.1 с/под, чутливість для виміру напруг від 10 мВ до 100 В. Добре зарекомендував себе в роботі цифровий запам'ятовуючий осцилограф типу С8-19, що має компактне виконання через застосування рідкокристалічного екрана. Крім того, наявність пам'яті дозволяє аналізувати форму сигналів на екрані після вимикання ВМ. У комплекті з осцилографом необхідно мати кабелі зі зручними наконечниками для підключення до схеми і дільник напруги 1: 10. Осцилограф С8-19 має вхідний перемикач чутливості до 50 В/под, що з зовнішнім дільником 1: 10 дозволяє контролювати сигнали амплітудою до 2 кВ і перевіряти імпульсну напругу на колекторі рядкового транзистора. Правила техніки безпеки при проведенні ремонтних та профілактичних робіт Ремонт та обслуговування відеомоніторів являє собою досить складний процес, що має свої специфічні особливості, але при їх проведенні, як і при будь-якій іншій роботі, варто обов'язково дотримувати правил техніки безпеки. Загальні положення техніки безпеки по роботі з електроустановками докладно описані в багатьох виданнях, тому ми зупинимося тільки на моментах, що відносяться до нашого предмета — ВМ. ВМ — це виріб, у конструкції якого є присутнім делікатна деталь великого розміру зі скла — ЕПТ. Ця обставина вимагає від працюючого підвищеної обережності на всіх етапах ремонту і транспортування ВМ. Варто уникати різких ударів як в області горловини ЕПТ, так і по її екрані. Саме чуттєве місце ЕПТ — це горловина, де встановлюється звичайно панель з відеопідсилювачами. Необережне зняття цієї панелі чи боковий удар по ній може привести до втрати вакууму в ЕПТ. Це не небезпечно для працюючого, але призводить до необхідності заміни ЕПТ. Ушкодження екрана при ударі може привести до утворення безлічі дрібних осколків скла, що становлять небезпеку для працюючого. Крім того, варто оберігати поверхню екрана від подряпин, що виникають від її контакту з твердими предметами, чи наприклад, піщинкою при неправильному транспортуванні і проведенні робіт Такі подряпини будуть сильно заважати користувачу, а їхнє усунення практично неможливе, тому що не удається відновити антиблікове покриття поверхні екрана. Особливу увагу варто звернути на наявність у ВМ високих напруг, що становлять небезпеку для працюючого, природно, треба уникати з ними контакту. З цими напругами Ви можете зштовхнутися в блоці живлення ВМ, де їхня величина складає 220 В змінної напруги, 350 В постійної і до 600 В імпульсної, а також у блоці рядкової розгортки і на ЕПТ — 6 кВ і 25 кВ. Внаслідок відносно великої ємності електрода прискорення ЕПТ і дуже високої напруги на ньому енергія заряду виявляється значною і довго зберігається. При впливі високої напруги, як правило, через металевий інструмент на руки працюючого, відбуваються мимовільні скорочення м'язів, що приводить до різких рухів рук. Наслідком цього можуть бути замикання на платі ВМ або механічні ушкодження, а для працюючого наслідки можуть бути більш серйозні, аж до електричного шоку. Слід зазначити, що попасти під високу напругу працюючий може і при відключеному живленні ВМ. Це зумовлюється наявністю напруги на електролітичних конденсаторах великої ємності і збереженням заряду на ЕПТ. Звичайно конденсатори в блоці живлення розряджаються протягом декількох секунд, конденсатори в ланцюзі живлення рядкової розгортки вимагають примусового розряду, що здійснюється шляхом підключення до них резистора 500-1000 Ом. Заряд високої напруги на ЕПТ може зберігатися годинами, тому перед зняттям високовольтного проводу чи друкованої плати з ЕПТ необхідно її розрядити. Це виконується за допомогою тонкої довгої викрутки з добре ізольованою ручкою і проводом із двома " крокодилами" на кінцях. Один " крокодил" підключається до металевого дроту, натягнутого на зворотній стороні ЕПТ і з'єднаного з 0В, інший — до викрутки. Вістря викрутки підводиться до захисного ковпачка високовольтного проводу, підводиться під нього до утворення контакту з виводом. При цьому буде чути звук розряду. Контакт треба утримувати кілька секунд до повного розряду, а через хвилину необхідно цю операцію повторити для впевненості в повному розряді. Вищесказане передбачає виконання ще одного положення правил техніки безпеки — робоче місце повинне бути організоване належним чином, а саме: стіл повинний бути просторим для максимально зручного розташування ВМ, вимірювальних приладів і інструмента. Повинні бути передбачені підставки для фіксації ВМ у різних положеннях, що забезпечують зручний доступ для контролю і заміни деталей. Контрольні запитання 1. Які типи відеомоніторів найбільш розповсюджені? 2. Яке основне призначення відеомонітора? 3. Яка будова відеомонітораа? 4. Які основні характеристики відеомонітора? 5. Охарактеризуйте типи відеомоніторів. 6. Опишіть принципи ремонту відеомоніторів. 7. Опишіть обладнання для ремонту відеомоніторів Лекція 13 Тема: Аудіоапаратура План лекції
|