Проблеми організації обліку коштів на рахунках в банку в наукових дослідженнях

За ринкових умов економіки кожне підприємство для здійснення безготівкових розрахунків з іншими суб’єктами господарювання, а також для зберігання власних коштів відкриваює поточні рахунки в банках. Відкриті рахунки в банках для підприємств є необхідною складовою безперервної виробничої та фінансової діяльності підприємств. Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Питання теорії й практики організації обліку грошових коштів та його контролю розглядалися у роботах вітчизняних вчених – економістів: Берези С.Л., Бутинця Ф.Ф., Кужельного М.Ф., Сопка В.В., Шевчука В.О., а також закордонних – Астахова В.П, Нюнберга Х., Палія В.Ф., Сорокіної О.М, Суйца, Шнейдбана Л.З.

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами та обмеженими ресурсами, і успіх діяльності підприємства багато в чому визначається здатністю їх раціонально розподіляти і використовувати, саме тому організація їх обліку є досить важливим питанням під час контролю операцій з ними. Важливе значення достовірної інформації про стан руху грошових коштів на поточних рахунках в банках обумовлюється необхідністю надання користувачам повної та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності, для прийняття управлінських рішень. Проблеми обліку грошових коштів виступають як в теоретичній частині, так і в практичній. Адже виникає багато різноманітних питань щодо їх обліку. Наприклад, у звіті про рух грошових коштів, до фінансових інвестицій не включають купівлю тих фінансових інвестицій, що визначаються еквівалентами грошових коштів (депозитний сертифікат).

З точки зору Бутинця Ф.Ф., в організації обліку грошових коштів на поточних рахунках в банках виникають проблеми у зв’язку з тим, що підприємствам дозволено відкривати поточні рахунки в необмеженій кількості, саме це ускладнює здійснювати контроль за рухом грошових коштів. Бутинець Ф.Ф. рекомендує обмежити кількість банків з якими можуть співпрацювати (відкривати рахунки). Це дозволить краще контролювати організацію обліку грошових коштів на поточних рахунках в банках.

Суторміна В.М. вважає, що необхідно у звітності ілюструвати рух грошових коштів в розрізі видів діяльності підприємства з виходом на кінцевий результат – зміну залишків коштів за звітний період.

Сорокіна В.М. у своїх працях висвітлює те, що при розробці форми звіту, що регламентується П(с)БО №4 «Звіт про рух грошових коштів», слід було врахувати і те, що за умови здійснення підприємством в звітному періоді операцій товарного обміну, показник прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування міститиме частку фінансового результату від бартерних операцій та передбачати у формі звіту рядок коригувань на прибуток (збиток) від бартерних операцій. Це б підвищило б аналітичну цінність звіту, дозволило б оцінити втрати у фінансових результатах підприємства через здійснення товарообмінних операцій.

Французькі економісти, такі як Колас Б., Перар Ж., Гу Д., Сульє Д. вважають, що необхідно використовувати зовсім інший підхід до організації обліку грошових коштів, який би відповідав сучасним вимогам.

Проблеми обліку грошових коштів є досить важливим питання, тому що від достовірності та оперативності обліку залежить вся фінансова діяльність та звітність підприємства.

Таким чином, існує потреба в розробці методики дослідження грошових коштів, підвищенні наукової обґрунтованості, розробці системи аналітичних і модельних засобів управління коштами.

Усунення проблем організації обліку грошових коштів на поточних рахунках в банках дасть змогу контролювати їх рух і зменшити ступінь шахрайства.