Приклади прогнозування

Приклад 1: Довгострокове прогнозування.

На ХНО, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, міститься 3 ємкості по 30, 50 і 70 т хлору. Навколо ємкостей побудовано обвалування висотою 2.0 метра.

За топографічною картою встановлено: населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту становить 18 км ², у ньому проживає 12 тис. осіб.

Метеоумови: як передбачено для довгострокового планування інверсія, швидкість вітру – 1 м/с, температура повітря +20⁰С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 градусів.

Рішення: Для довгострокового планування розрахунки виконуються за максимальним об'ємом одиничної ємкості (тобто, 70 т). Глибина розповсюдження для 70 т хлору дорівнює 65.6 км (Г _ТАБ, табл. 8).

З урахуванням того, що ємність обвалована висотою в 2 м., К _З – 2, 4 (табл. 1), глибина розповсюдження забрудненого повітря становить:

Г = 65.6: 2, 4 = 27.33 км.

Максимальне значення глибини перенесення повітряних мас, забруднених хлором, може становити: Г _М = 4 · V _П, тобто, 4· 5 = 20 км.

Отже, Г _ЗМХЗ – 20 км, як менше із двох значень.

Ширина максимально можливої зони прогнозованого хімічного забруднення становитиме: Ш _ПЗХЗ = 0, 3 • 20 ^0.6 = 1.81 км.

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення (за умови, що вона пройде через населений пункт), становитиме S _ПЗХЗ = 1.81 • 4 км = 7.24 км ².

Площа населеного пункту складає 18 км ². Частка площі населеного пункту, яка може ввійти в ПЗХЗ, становить: S _ПЗХЗ = 7.24 • 100: 18 = 40.22%.

Від загальної кількості населення на можливу ПЗХЗ припадає

N = 12000 • 40.22: 100 = 4826 осіб.

За умови відсутності засобів індивідуального захисту органів дихання, з урахуванням того, що люди на момент можливої аварії будуть знаходитися не на відкритій місцевості, а у будівлях або простіших укриттях, можливі втрати

прогнозуються в 50%, тобто, 4826 · 0.5 = 2413 осіб.

Структурно це буде так:

легкі – до (2413 • 25: 100) = 603 особи;

середньої тяжкості – до (2413 • 40: 100) = 965 осіб;

зі смертельними наслідками – до (2413 • 35: 100) = 845 осіб.

Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год) (таблиця 2) становить t = 9: 5 = 1, 8 год.

Термін дії джерела небезпеки (за табл. 21), t _ДЖН – [23.9 + 83.7]: 2= 53.8 год.

Площа ЗМХЗ розраховується за формулою S _ЗМХЗ = 3.14 · Г ².

S _ЗМХЗ = 3.14 · 20 ² = 1256 км ². (Порівняно з результатом за формулою 1:

Sзмхз = 8, 72 • 10 ^-3 • 20 ² • 360 ^о =1255.68 км ²).

Площа ПЗХЗ розраховується за формулою S _ПЗХЗ = 0.11Г ².

S_ПЗХЗ = 0.11 20 2 = 44 км ². (Порівняно з результатом за формулою 2:

Sпзхз = 0, 081 •20 ² • 4 ^{0, 2} = 42.75 км ²).

Примітки:

1. Якщо об'єкт розташований у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді всі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки за ПЗХЗ.

2. За наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення, і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості і втрат населення в зонах.

3. Після закінчення розрахунків виконується присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об'єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) (табл. 22).

Приклад 2: Аварійне прогнозування

На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.

Додаткові дані: на відстані 2 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 3 км; на відстані 6 км від осередку ураження розташований населений пункт, який має ширину 5 км і глибину 4 км у перпендикулярному напрямку і в якому проживає 12 тис. осіб. Площа населеного пункту становить 18 км ².

Метеоумови: температура повітря + 25 ^о С, ізотермія, вітер 1 м/с, напрямок: північно-східний, що відповідає А ^о = 45 ^о.

Виконати розрахунки для аварійного планування.

Рішення: З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується таким чином:

За таблицею 8 – без перешкоди забруднене повітря розповсюджується на 82, 2 км (Г _ТАБ).

Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження з урахуванням лісового масиву становить 1, 7 (табл. 3).

Отже, глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина для 3 км лісу становить

Г _зм1 = 3 км • 1, 7 = 5, 1 км.

Відповідно, глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина в населеному пункті глибиною 4 км, становить Г _зм2 = 4 км • 3 = 12 км.

Таким чином, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря дорівнює: Г _ЗАГ = Г _ЗМХЗ = 82, 2 - 5, 1-12 = 65, 1 км.

Усі інші розрахунки як при довгостроковому прогнозуванні.

Примітка: Значення Г _ЗМ1 та Г _ЗМ2 – величини на які зменшується глибина таблична за першим та другим показниками, що впливають на розповсюдження хмари НХР.