Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розділ НІ. Цивільні правовідносини
ються найрізноманітніші цивільні відносини, які виникають і розвиваються на підставі різних юридичних фактів. У кожних правовідносинах - договірних, недоговірних - їхні суб'єкти наділяються різними правами та обов'язками. Якщо відрізняти правовий захист від правової охорони, а не відрізняти їх неможливо, то буде більше підстав для того, щоб говорити про «захисні» цивільні правовідносини, які виникають у разі невиконання правового обов'язку і появи в результаті цього права на захист. Але ж категорія «захист права» існує в системі охорони права, а все це є проявом правового регулювання. Охоронними названі правовідносини, які виникають між правопорушником і потерпілим у разі «порушення правових норм і відповідного суб'єктивного права». «Внаслідок цих правовідносин у порушника з'являються обов'язки, які він виконує на користь потерпілого».1 Тобто виходить, що порушення права є підставою для виникнення охоронного правовідношення, а саме охоронне правовідношення є підставою (?) для виникнення обов'язку перед потерпілим. Чи не занадто складна і надумана будова? «Охоронні відносини» названі «цивільно-правовою формою усунення наслідків правопорушення, поновлення нормального! правового й економічного або особистого становища».2 Якщо охо-| ронні відносини вважати такими, що виникли не у зв'язку з неви-| конанням договору, то тоді постає додаткове питання стосовної того, що є формою усунення наслідків договірного правопорушення? Та з якого би боку не підходити до теорії поділу цивільних правовідносин на регулятивні та охоронні, не можна віднайти незаперечного аргументу, який підтвердив би її наукову обґрунтованість та практичну потребу. І на завершення розгляду цієї наукової теорії, слід спростувати інформацію, наче до такого поділу цивільних правовідносин при-, четна судова практика.3 Якраз навпаки: запропонований поділ цивільних правовідносин на «регулятивні» та «охоронні» не лише не вирішує проблем практики, а й віддаляє теорію від неї. 1 Див.: Цивільне право. Частина перша / Наук. ред. О. В. Дзера- К.,
2 Цивільне право. Частина перша / Наук. ред. О. В. Дзера- К., 'по'7 3 Цивільне право України. Книга 1.- К., 2002.- С. 59.
|