Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Склад і основні показники харчових тваринних жирів
Якість харчових тваринних жирів оцінюють за органолептичними і фізико-хімічними характеристиками, які зіставляють із вимогами на жир певного виду діючого стандарту. Залежно від значення цих показників жир відносять до вищого, першого сорту або збірного (табл. 1.2). Вміст антиокислювачів у жирі повинен бути не більше 0, 02%. Стандартом також передбачені вимоги до свинячого жиру вищого сорту, призначеного для виробництва молочних продуктів дитячого живлення: кислотне число — не більше 0, 7 мг КОН, свинцю — не більше 0, 1•10-6г, міді — не більше 0, 4-10-6 г, хлорорганічних пестицидів ГХЦГ – не більше 0, 2-10-6 г, ДДТ — не більше 0, 2-10-6 г. Важливою характеристикою, яка обумовлює консистенцію, температуру плавлення, стійкість при зберіганні є жирнокислотний склад жиру і його тригліцеридний склад (табл. 1.3). Порівняльний склад жирних кислот різних видів харчових тваринних жирів наведений у табл. 1.4. Жирнокислотний склад жирів залежить від розташування жирової тканини в туші (табл. 1.5). Зіставлення даних табл. 1.5 показує, що яловичий жир, незалежно від розташування жирової тканини в туші, має підвищений вміст гексадеканової (пальмітинової) кислоти, причому цим він відрізняється від свинячого жиру. У той же час у баранячому жирі набагато більше міститься додеканової (лауринової), деканової (капринової) і октадеканової (стеаринової) насичених жирних кислот, октадекадиенової (линолевої) і октадекатрієнової (ліноленової) – поліненасичених жирних кислот. Переважна кількість насичених жирних кислот у складі баранячого жиру обумовлює більш високу температуру його плавлення в порівнянні з яловичим жиром. Кінський жир характеризується високим вмістом ліноленової й низьким вмістом стеаринової кислоти. Для більш наглядного уявлення про вплив виду, віку, статі тварини і розташування жирової тканини в туші на жирнокислотний склад застосовують співвідношення між окремими жирними кислотами. Так, співвідношення Р1 характеризує відношення суми ненасичених жирних кислот, які містять 14 вуглеводневих атомів у молекулі (С14), і розгалужених кислот, насичених п’ятнадцятьма вуглеводневими атомами в молекулі (С15) до міристинової кислоти (С14); Р2 – відношення суми кислот з чотирнадцятьма і п’ятнадцятьма вуглеводневими атомами до пальмітинової (С16) кислоти, а Р3 – відношення кількості ліноленової (октадекатрієнової) кислоти до пальмітинової кислоти. З урахуванням таких показників можна відмітити, що відношення Р1/Р2 в яловичому і баранячому жирах збільшується від жиру,
Таблиця 1.2 Органолептичні і фізико-хімічні показники харчових тваринних жирів
Таблиця 1.3 Органолептичні і фізико-хімічні показники харчових тваринних жирів
Таблиця 1.4 Склад різних видів жирової тканини, %
який отриманий з біляниркового жиру-сирцю, до жиру, отриманого з підшкірного жиру-сирцю. Коливання в складі жирних кислот залежно від розташування жирової тканини в туші мають більші значення, ніж коливання, що існують між тими самими видами жиру-сирцю у тварин різної породи. Так, для жиру, отриманого від великої рогатої худоби шаролезської і нормандської порід, співвідношення жирних кислот мали відповідно наступні значення: Р1 – 47, 0 і 44, 5 Р2 – 18, 9 і 18, 2 Р3 – 3, 7 і 3, 3, Р1/Р2 – 2, 5 і 2, 4. Суттєві відмінності завдяки цим співвідношенням виявлені в складі жирних кислот жиру, отриманого від тварин різної статі, про що свідчать дані табл. 1.6. Вік тварини також вносить помітні корективи в жирнокислотний склад жиру. Так, жир, отриманий від телят, характеризується більш високим вмістом міристинової кислоти в порівнянні з жиром дорослої великої рогатої худоби. Крім того, для жиру молодих тварин P1 більш низьке, а Р2 – більше високе.
Таблиця 1.5 Співвідношення жирних кислот жиру корів і биків
Дані про жирнокислотний склад різних жирів і співвідношення між ними дають можливість ідентифікувати їх по даним хроматографічного аналізу й виявити фальсифікацію. У справедливості такого висновку можна переконатися при розгляді співвідношень жирних кислот яловичого, баранячого, свинячого й кінського жирів (табл. 1.7). Внаслідок того, що в практиці роботи підприємств м'ясної промисловості кістковий жир виготовляють із суміші різних видів кістки, дати середні значення співвідношень важко. Залежність фізико-хімічних показників жирів від виду сировини відображена в табл. 1.8. З табл. 8 видно, що максимальні температури плавлення і застигання та найменше значення йодного числа має жир, отриманий з біляниркового жиру-сирцю, а також з хребетного і брючного шпику. Тригліцериди, які входять до складу біляниркового жиру, містять найменшу кількість ненасичених жирних кислот. Органолептичні дослідження показали, що жир, витоплений з біляниркового жиру-сирцю, має при 15-20º С однорідну структуру, щільну консистенцію і гарний смак. Найбільш низькі температури плавлення і застигання і найбільше йодне число має жир, витоплений з міздрового жиру, що пов'язане з більшим вмістом у ньому ненасичених жирних кислот. Такий жир має неоднорідну структуру й при температурі 15—20°С напіврідку або рідку консистенцію. Жир, отриманий із хребтового й черевного шпику, при температурі 15—20°С має дрібнозернисту структуру й м'яку консистенцію, а жир, витоплений із сальника й брижів — зернисту структуру й аналогічну консистенцію. Залежно від виду вихідного жиру-сирцю щільність свинячого жиру при 15°С коливається від 0, 915 до 0, 923 г/см3. Таблиця 1.6 Співвідношення жирних кислот жиру різних тварин
Таблиця 1.7 Основні фізико-хімічні показники свинячого жиру
Таблиця 1.8 Основні фізико-хімічні показники яловичого, баранячого і кісткового жиру
Порівняльна характеристика свинячого жиру, витопленого з різних видів жиру-сирцю, показує на перевагу біляниркового жиру-сирцю, який за цими обставинами і рекомендований для виробництва свинячого жиру вищого сорту, призначеного для використання у виробництві продуктів дитячого харчування на молочній основі. Наявність більшої кількості насичених жирних кислот у складі яловичого й баранячого жирів обумовило їх підвищену температуру плавлення й застигання, щільність, менше йодне число в порівнянні з кістковим жиром. Про це ж свідчить більш високий вміст твердих тригліцеридів у діапазоні температур 0—40°С у яловичого жиру в порівнянні з кістковим. Завдяки таким розходженням у фізико-хімічних характеристиках яловичий і баранячий жир має щільну консистенцію й зернисту структуру в порівнянні з кістковим жиром, який відрізняється м'якою консистенцією, а у випадку використання цівочної кістки – рідку. Відмінною особливістю кісткових жирів є також наявність високої кількості лецитину. Так, якщо в свинячому жирі вміст лецитину складає 0, 03%, в яловичому – 0, 035%, баранячому – 0, 012%, то в кістковому жирі – 0, 031-0, 176%. Високий вміст лецитину обумовлює гарну емульгуючу здатність даного виду жиру і можливість його використання для отримання емульсій.
|