Тканини тваринних організмів

У тваринних організмів виділяють 4 групи тканин:

1 група – епітеліальні;

2 група – сполучні;

3 група – м'язові;

4 група – нервові.

Епітеліальні тканини являють собою одношарові або багатошарові пласти, що покривають внутрішні або зовнішні поверхні будь-якого організму (рис. 2). Клітини епітеліальних тканин щільно прилягають одна до одної і практично не мають міжклітинної речовини. Вони утримуються разом невеличкою кількістю цементуючої речовини, що містить гіалуронову кислоту (кислий мукополісахарид).

Рис. 5.1. Одношарові однорядні епітелії нирок: а – кубічний епітелій звивистих канальців; б – циліндричний епітелій збірних канальців піраміди; 1 – отвір канальця; 2 – епітеліоцити; 3 – цитоплазма клітин; 4 – ядро; 5 – базальна мембрана; 6 – кровоносні капіляри; 7 – ядра клітин епітелію; 8 – клітинні волокна сполучної тканини

Рис. 5.2. Типи епітеліальних тканин:

А – плоский епітелій;

Б – кубічний епітелій;

В – циліндричний епітелій;

Г – війчастий стовбчастий епітелій;

Д – сенсорний епітелій клітин носової порожнини;

Е – залозовий епітелій кишечнику; 1 – війки клітин;

2 – чутливі волоски; 3 – келихоподібні клітини

Сполучні тканини беруть початок від мезенхіми, яка виникає з мезодерми зародку. Ця група об'єднує тканини із загальним походженням і функцією, але мають різну будову. Основна функція сполучної тканини – це надання міцності тілу й органам, підтримка і з'єднання між собою всіх клітин, тканин і органів тіла. Сполучна тканина складається із клітин та основної або міжклітинної речовини, яка може мати форму волокон, або бути суцільним, однорідним. Сполучна тканина – це складна структура, до складу якої входять різноманітні клітини, що розвиваються із мезенхіми, волокна декількох типів, що являють собою неживі продукти клітин, рідкий або напіврідкий аморфний матрикс, що складається із гіалуронової кислоти, хондроїтину, хондроїтинсульфату і кератансульфату.

До сполучних тканин відносяться:

1. Власно сполучна тканина (пухка волокниста (рис. 3), щільна волокниста (рис. 4), спеціальна сполучна тканина);

2. Кров і лімфа (рис. 8);

3. Хрящова тканина (рис.5);

4. Кісткова тканина (рис. 6, 7).

5. Жирова тканина (рис. 8).

Рис. 5.3. Пухка волокниста сполучна тканина: 1 – плазмоцит; 2 – ліпоцит (жирова клітина); 3 – фібробласт; 4 – еластичне волокно; 5 – колагенове волокно; 6 – лімфоцит; 7 – тучна клітина (тканьовий базофіл); 8 – макрофагоцит

Рис. 5.4. Щільна волокниста сполучна тканина:

А – сухожилля (1 – колагенове волокно;

2 – тендиноцит – сухожильна клітина;

3 – пухка волокниста сполучна тканина);

Б – зв’язка (1 – еластичні волокна)

А Б

Рис. 5.5. Гіаліновий хрящ: 1 – охрястя; 2 – зона молодого хряща; 3 – зона зрілого хряща; 4 – хондробласти; 5, 6 – хондроцити; 7 – ізогенні групи хондроцитів; 8 – лакуна	Рис. 5.6. Поперечний розріз діафіза трубчастої кістки: 1 – окістя; 2 – зовнішня загальна система кісткових пластинок; 4 – проривний канал; 5 – канал остеона; 6 – кісткові пластини остеона; 7 – кровоносна судина (гаверсовий канал); 8 – вставні кісткові пластини; 9 – остеоцити; 10 – внутрішня загальна система кісткових пластинок; 11 – ендост; 12 – кістковомозкова порожнина

Кістки є основним матеріалом кісткового скелета та можуть використовуватися у біотехнології як нетрадиційна сировина (для виготовлення носіїв іммобілізованих систем).

Рис. 5.7. Трубчаста кістка: 1 – трубчаста кісткова тканина; 2 – щільна кісткова тканина (діафіз); 3 – кістково мозкова порожнина; епіфіз	Рис. 5.8. Жирова тканина: 1 – міжклітинний простір; 2 – колагенові волокна; 3 – ліпоцити

Рис. 5.9. Мазок крові людини:

1 – моноцити; 2 – гранулоцити (паличкоядерні нейтрофільні); 3 – базофільний гранулоцит; 4 – тромбоцити; 5, 10 – лімфоцити; 6, 8 – еритроцити; 7 – гранулоцити (сегментоядерні нейтрофільні); 9 – ацидофільний гранулоцит

М'язова тканина складається із високоспеціалізованих скорочувальних клітин або волокон, що з’єднані між собою сполучною тканиною. М'язова тканина забезпечує переміщення організму у навколишньому середовищі, переміщення частин тіла щодо один одного, підтримка елементів; усередині організму – різноманітні м'язові рухи; переміщення їжі, переміщення речовин у кровоносній та лімфатичній системах.

Існує три різновиди м'язової тканини:

1) гладка (непокреслена) м'язова тканина (рис. 10);

2) поперечносмугаста (покреслена) м'язова тканина (рис. 11);

3) серцева м'язова тканина (рис. 12).

Рис. 5.10. Гладка м'язова тканина: а, б – м’язові клітини (міозити з ядрами); в, г – подовжній і поперечний зріз поперекового мускула великої рогатої худоби

Міофібріли складаються із протофібрил, які утворюються білками (актином та міозином). На рис. 11. показана схема скорочення поперечносмугастої тканини скелетних м'язів.

Рис. 5.11. А – міофібріли у послабленому стані; Б – міофібріли у скороченому стані

А

Б

Рис. 5.12. Посмугована серцева м’язова тканина (А); ультраструктура типового кардіоміоцита (Б): 1– м’язові функційні волокна; 2 – кардіоміоцит; 3 – ядро кардіоміоцита; 4 – саркоплазма зі смугастими міофібрілами; 5 – вставні диски; 6 – пухка сполучна тканина; 7 – капіляр; 8 – сарколема (а – базальна мембрана, б – плазмалема); 9 – мітохондрії; 10 – саркоплазма з органелами

Нервова тканина складається із нервових клітин з їх відростками і закінченнями цих відростків та міжклітинної речовини. До неї відносяться також утворення, що мають для власно нервової тканини опорне і трофічне значення та називаються нейроглією (макро- і мікроглія). Біологічна сутність функцій нервової системи – пристосування організму до умов середовища.

До клітинної субстанції нервової тканини відносяться:

1) нервові клітини – нейрони або нейроцити (рис. 13);

2) клітини нейроглії – гліоцити (виконують опорну, трофічну, секреторну і захисну функції);

3) макроцити – принесені кровоносною системою, складають макроглію або гліальні макрофаги.

Рис. 5.13. Нервова тканина:

1 – дендрити; 2 – тіло нейрона з ядром; 3 – мієлінова оболонка 4 – аксон; 5 – клітини нейроглії (гліоцити); 6 – перехват Ранв’є (вузлова перетяжка); 7 – направлення імпульсу; 8 – нервове закінчення

Міжклітинна речовина – це підтримуюче середовище, у якому нормально функціонують усі клітинні компоненти нервової тканини. Вона має полісахаридну основу, аніони, катіони та здійснює іонний обмін.