Порядок виконання роботи. 1. Взяти гілки бузини червоної (Sambucus racemosa), смородини чорної (Ribes nigrum) і роздивитися перидерму

1. Взяти гілки бузини червоної (Sambucus racemosa), смородини чорної (Ribes nigrum) і роздивитися перидерму, що їх покриває. Знайти сочевички.

2. На зрізах свіжих гілок роздивитися будову перидерми.

Зовні розташовуються 6-8 (і більш) шарів фелеми коричневого кольору. Під ними розміщується один шар фелогену. Його клітини забарвлені у яскраво-зелений або синій колір. Під фелогеном лежать ще один-два шари більш великих клітин такого ж забарвлення. Це фелодерма. Сукупність цих тканин утворює перидерму. Захисну роль у неї виконує тільки фелема (пробка) – власне покривна тканина (рис. 15).

3. Нарисувати розташування сочевичок на стеблах (рис. 16). Зарисувати розташування шарів перидерми. Підписати назви всіх тканин. На рисунку клітини фелеми забарвити світло-коричневим кольором, фелоген зробити блакитним (так позначають меристеми).

Рис. 5.15. Перидерма стебла бузини (поперечний зріз):

1 – залишки перидерми; 2 – пробка (фелема); 3 – фелоген; 4 – фелодерма

4. Роздивитися зовнішній вигляд корки на зрізах стовбурів дуба черенчастого (Quercus robur) і сосни звичайної (Pinus silvestris). Світло-сірі тонкі смужки – це шари фелеми. Вони чергуються із темнозабарвленими ділянками відмерлих тканин. Відзначити особливості забарвлення, товщини.

Рис. 5.16. Схема будови стебла дерева (поперечний зріз):

1 – черевичка; 2, 3 – ситоподібні трубки флоеми; 4 – судини ксилеми; 5 – залишки епідерми; 6 – пробка (фелема); 7 –луб; 8 – кора; 9 – камбій; 10 – деревина; 11 – серцевина