Довгi голоснi у таких суфiксах: -āl-, -ār-, -āt-, -īn-, -īv-, -ōs-, -ūr-, ‑ūt-.

1. Суфiкси -ā l-, -ā r- найчастiше трапляються у прикметниках третьої вiдмiни iз закiнченням -is, -e:

vernā lis, e – весняний

cellulā ris, e – клiтинний.

2. Суфiкси - ā t-, -ū t- найчастiше мають прикметники першої та другої вiдмiни iз закiнченням - us, -a, -um:

cognā tus, a, um – спорiднений

cornū tus, a, um – рогатий.

3. Суфiкси - ō s-, -ī v- трапляються як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни:

viscō sus, a, um – вiскозний, клейкий

aestī vus, a, um – лiтнiй.

4. Суфiкси -ī n-, -ū r- є як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни:

Alpī nus, a, um – альпiйський

matū rus, a, um – стиглий.

Короткi голоснi у суфiксах: -ĭ с-, -ĭ d-, -ĭ l-, -ĭ t-, -ŏ l-, -ŭ l-.

1. Суфiкси - ĭ с-, -ĭ d-, -ĭ t- властиві прикметникам першої та другої вiдмiни:

aromatĭ cus, a, um – запашний

liquĭ dus, a, um – рiдкий

disposĭ tus, a, um – розташований.

2. Суфiкс -ĭ l- трапляється у прикметниках третьої вiдмiни:

stabĭ lis, e – постiйний, незмiнний

nobĭ lis, e – знатний.

3. Iз суфiксами - ŏ l-, -ŭ l- утворюються звичайно iменники iз зменшувальним значенням:

alveŏ lus – русло

cellŭ la – клiтина

granŭ lum – зерно.

Вправи

1. Прочитайте слова, пояснiть вимову дифтонгiв i диграфiв:

Aurō ra – рання зiрка, saecŭ lum – сторіччя, aera – ера, praeda – здобич, aureus – золотий, autumnus – осiнь, oeconomia – економiя, neuter – середнiй, Augustus – серпневий, foetus – плiд, coeruleus – блакитний, proelium – битва, Eurō pa – Европа (Європа), eucharistia – благодiйнiсть, eurus – схiдний вiтер, oenanthium – витяжка iз дикого винограду, aetas – вiк, aë r – повiтря, poē ma – поема, poē ta – поет.

2. Прочитайте слова, пояснiть вимову [у]:

cytus – клiтина, oxydā tus – окисний, cyclus – цикл, hydrargўrum – ртуть, oxygenium – кисень, embryo – зародок, clepsydra – водяний годинник, stylus – стиль, mythos – міт (мiф), hydra – гiдра.

3. Прочитайте слова, пояснiть правила вимови приголосного [с]:

acĭ dum citrĭ cum – лимонна кислота, lucĭ dus – свiтлий, calcium – кальцiй, cylindrĭ cus – цилiндричний, color – колiр, cursus – курс, cancellarius – секретар, caeremonia – свято, святiсть, insectum – комаха, cucŭ lus – зозуля, contumacia – впертiсть, caecus – слiпий, coelicŏ la – небожитель.

4. Прочитайте слова, пояснiть, як звучать латинськi [g] i [h]:

homo – людина, genus – рiд, generatio – поколiння, geometria – геометрiя, geographia – географiя, gesticulatio – жестикуляцiя, progres­sus – проґрес, gloria – слава, figū ra – фiґура, historia – iсторiя, hоrtus – сад, hora – година.

5. Прочитайте слова, пояснiть, як звучить латинський [l]:

liquor – рiдина, linea – лiнiя, locatio – розмiщення, lacrĭ ma – сльоза, luna – мiсяць, mel – мед, lac – молоко, laurus – лавр, lacus – озеро, flumen – рiка.

6. Прочитайте слова, пояснiть вимову приголосного [s]:

selectus – вибраний, sulcus – борозна, observatio – спостереження, odiō sus – ненависний, Saturnus – Сатурн, scaena – сцена, civĭ tas – держава, basis – основа, sensus – вiдчуття, sulphur – сiрка, plasma – плазма, divisio – подiл, spasmus – спазм, occasio – випадок.

7. Прочитайте слова, пояснiть вимову сполучень qu, ngu, su:

aequā lis – рiвний, squamō sus – лускатий, fungŭ lus – грибок, unguentum – мазь, oblī quus – косий, quantĭ tas – кiлькiсть, qualĭ tas – якiсть, sublinguā lis – пiд’язиковий, quercus – дуб, suavĭ ter – приємно, suum cuique – кожному своє, causa sui – рiч у собi.

8. Прочитайте слова, пояснiть вимову [i]:

Ucrainĭ cus – український, iuvĕ nis – молодий, magister – вчитель, iter – дорога, maior – бiльший, exilium – вигнання, orientā lis – схiд­ний, diu – довго, disiunctio – вiдокремлення.

9. Прочитайте слова, пояснiть вимову грецьких сполучень ch, ph, rh, th, sch:

chlorophī lum – хлорофiл, acantha – голка, rhizomorpha – рiзомор­фа, glycyrrhiza – солодка, asthma – астма, aethylĭ cus – етиловий, diaphragma – дiафрагма, cochlear – ложка, chamomilla – ромашка, chorda – струна, rhomboideus – ромбоподiбний, concha – раковина, thesaurus – сховище, скарбниця, thronus – трон, престол.

10. Поставте наголос у словах:

convexus – опуклий, adultus – дорослий, diversus – рiзний, sagitta – стрiла, sinister – лiвий, ephedra – хвойник, tabuletta – таблетка, vertebra – хребець, exemplum – приклад, palpebra – повiка, anonў­mus – безiменний, crystallī nus – кришталевий, solĭ dus – мiцний, сorpuscŭ lum – тiльце, foveŏ la – ямка, lacū na – заглиблення, втрата pecunia – грошi, utilĭ tas – користь, dilū tus – розчинений, complexus – комплекс, collectio – збiр, luxuria – розкiш, tegimentum – покриття, compactus – скупчений, capsŭ la – коробочка, perfectus – досконалий, arē na – пiсок.

11. Пояснiть довготу другого складу вiд кiнця слова:

terrestris – наземний, trigeminā lis – трiйчастий, потрійний, agricul­tū ra – землеробство, disciplī na – наука, doctrī na – вчення, intervallum – промiжок, octoginta – вiсiмдесят.

12. Пояснiть короткiсть другого складу вiд кiнця слова:

lamĭ na – пластинка, maxĭ mus – найбiльший, pyră mis – пiрамiда, minĭ mus – найменший, frigĭ dus – холодний, stipendium – стипендія, платня, secretarius – секретар, colloquium – бесiда, розмова.

13. Згрупуйте слова i поставте наголос:

а) з довгими (наголошеними) суфiксами;

б) з короткими (ненаголошеними) суфiксами:

globŭ lus – кулька, valĭ dus – здоровий, gelatinō sus – желатиновий, classĭ cus – класичний, vaselī num – вазелiн, oblongā tus – продовгуватий, utĭ lis – корисний, adrenalī num – адреналiн, quadrā tus – квадратний, verticā lis – вертикальний, paraffinā tus – парафiнований, normā ­lis – нормальний, cardinā lis – головний, cylindrĭ cus – цилiндричний, fluĭ dus – рiдкий, granulō sus – зернистий, machĭ na – машина, regŭ la – правило, virĭ dis – зелений.