Таємниця 4. Хресна дорога Ісуса

Діва Марія хоче нас наблизити до хреста, тому просить нас взяти хрест у руки, тобто взяти його і прийняти своїм серцем. Уся історія людства сповнена стражданнями і хрестами. Але у цьому морі людських страждань і хрестів є лише один хрест, який відрізняється від всіх інших, і це хрест Ісуса. Ми повинні усвідомити, що хрест не походить з неба. Його не створила рука Небесного Отця. Хрест і терпіння – діло людських рук. Хрест Ісуса відрізняється від решти тим, що на цьому хресті виявилася Божа сила і слава. Божа сила і слава полягає в тому, що Ісус і на хресті думає про нас. Він думає і про тих, які Його роз-п’яли. Коли Ісус у муках вмирає на хресті, воїни кидають жереб на Його одяг, намагаючись скористатися з терпіння іншої людини. Ісус йде до кін-ця у самознищенні і даруванні себе за нас. З хреста лунають слова, яких не вимовляла ще жодна людина: ”Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” (Лк 23, 34). В той час, коли над Ним чинять наругу, глузують та вбивають, Він єднається з джерелом Доброти. Ісус прийшов у світ на-гим і бідним, нагим і бідним Він зі світу відходить. Тому Він повністю розуміє нуж-денних і бідних. Коли диви-мось на Ісусів хрест, бачимо оголене і змордоване тіло, але очима віри бачимо все-могутність і Божу силу. Нам треба мати очі віри, якими зможемо побачити Божу си-лу, присутню і сьогодні у нас та між нами. Ісус першим пройшов хресну дорогу, вступивши так до усіх страждань та хрестів. Коли Його опльовували, Він підс-тавив Своє лице, дозволив Себе висміювати та оббріху-вати. Він підставив Свої пле-чі і дав Своє життя, щоби нас оживити, ставши опо-рою для кожного страждальця.Терпіння Ісуса надає сенс і нашим стражданням та злигодам. «Нехай ваші терпіння поєднаються з Його стражданнями» - каже нам Його Ма-ти. Після Його страждань всі наші тер-піння набувають нового сенсу і світла.

Терпіння, прожиті з Ісусом, з’єднані з Його стражданнями, можуть стати мо-жливістю поглибити наше життя. В та-кий спосіб це терпіння може позбави-ти нас поверховості і приземленості. Воно може змінити наші думки і дода-ти нам сил до нових кроків і нових життєвих доріг. Страждання найсиль-ніше єднає нас з Богом та з іншими страждальцями. Воно допомагає нам звільнитися від егоїстичних і ницих прагнень та піднятися над тривогами та егоїзмом нашого серця. Воно звіль-няє нас від втіхи миттєвих успіхів, по-хвал, людських суджень та поглядів. Терпіння, прожите з Ісусом, гаранто-вано веде нас до воскресіння. Справжнім ворогом нашої радо-сті є не страждання, а гріх. Терпіння може очистити нас для справжньої ра-дості. Ісус не обіцяв нам раю на землі, Він ясно говорить: “Коли хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться себе са-мого, візьме хрест свій і йде за Мною» (Мт 16, 24). Він першим прой-шов цю дорогу страждання, прини-ження і самопожертви за нас та за на-ше спасіння. Ісус чітко вказав нам до-рогу. Вузька ця дорога, що веде до життя. Це дорога зречення себе і своєї волі, щоб досягнути нового життя. В той час, коли учні не розуміють Його, Ісус понижується ще більше, віддаючи за нас Своє тіло і кров. Ісус вчинив Се-бе шматком хліба і ковтком вина: «Бо тіло Моє - їжа правдива, і кров Моя - правдивий напій. Хто споживає тіло Моє і кров Мою п'є, той у Мені перебуває, а Я - в ньому» (Ів 6, 55-56). Дар стає тим ціннішим, чим більше дарувальник вкладає у нього самого себе. Таким чином цінність дару зростає. Дар Христа є неоціненним, бо Він вклав у нього Самого Себе. В Ісусі Христі дар і дарувальник – це одне ціле. Нехай наші серця бу-дуть сповнені вдячності, щоб могти прийняти цей дар. Це дар за нас Його пожертвуваного життя. Повноти і благодаті Ісусового пожертвуваного життя зазнала Пресвята Богородиця. Дозвольмо Їй вести і нас до цього джерела життя.

Послання: Дорогі діти! І сьогодні кличу вас до молитви. Гріх притягає вас до земних речей, а Я приходжу, щоб вести вас до святості та до того, що Боже. Але ви боретесь і марно тратите свої сили у цій боротьбі між добром і злом всередині себе. Тому, дітоньки, моліться, моліться, моліться, поки молитва не стане для вас радістю, а саме ваше життя – простою дорогою до Бога. Дякую, що відповіли на Мій заклик.