Таємниця 1. Воскресіння Ісуса

Наш погляд спрямований на воскреслого Господа, перемога Якого в любові неможлива без хреста. Діва Марія закликала нас взяти у руки хрест, розважати про Христові муки і смерть. Взяти в руки – значить придивитися зблизька. З хрестом у руках щиро молімось про дар співчутливого серця до Бога, Який дав Себе розіп’яти з любові до нас. Ісус співчуває нам, турбується, коли страждаємо, боїмося чи коли нас болить. Споглядаючи в тиші Його страждання та смерть, наше серце, стає подібним до Його серця. Від Ісуса вчимося прощати, бути добрими, милосердними. Робимося співчутливими до ближніх, у яких бачимо страждаючого Господа. Ісус кличе нас, “Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за Мною. “ (Лк 9, 23).

У цьому заклику можемо знайти радість від способу життя, що так відрізняється від того, як живе теперішній світ. “Царство моє не від світу цьо-го” (Ів 18, 36), відповідав Ісус Пилатові. Вдивляючись у хрест, вчимося, що панувати з Ісусом означає служити, любити, віддавати себе аж до смерті з любові до ближнього. Коли хочемо лю-бити Ісуса більше, розважаймо часто про Його хресну дорогу, молімось під хрестом.

Одного разу Богородиця сказала: “Дорогі діти, ви навіть не можете собі уявити, яке велике значення у Божих очах мають ваші страждання. І лише від вас залежить, як ви ці тер-піння приймете та як їх переживатимете.”Читаючи Життя святих, ми захоплюємось тим, як вони приймають і зносять терпіння. Святі прагнуть їх, бо збагнули героїзм Блаженств: “Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі“ (Mт 5, 11-12). Коли єднаємо свої страждання зі стражданнями Ісуса Христа, отримуємо величезні заслуги для неба. І не тільки для себе, цими стра-жданнями можемо допомагати і ін-шим. Троє малих пастушків, дітей з Фатіми, яким явилася Діва Марія, стали шукати страждань після того, як Марія сказала їм, що “багато душ іде до пекла, бо немає нікого, хто би за них жертвувався і молився”. Св. Фаустина наблизила нам таку, здава-лося б, незрозумілу тезу від Ісуса: “Якби ангели були здатні заздрити, вони б заздрили нам дві речі: святе причастя та страждання.” В остан-ньому посланні Борогодиця говорить нам: “нехай ваші терпіння поєдна-ються з Його стражданнями і перемо-же любов, бо Він, Який є любов’ю, Сам Себе видав з любові, щоб спасти кожного з вас.” Коли роздумуємо про Ісусові муки, то бачимо Його велику любов до людини. Жертва і переживання страждань разом з Ісусом зроблять нас сильними в любові. І це значить, що треба менше думати про себе, а жити для інших. Розгляньмось навколо себе і допоможімо комусь, хто терпить більше, ніж ми. Подаруй-мо тій особі молитву, усміхнімось, погляньмо приязно, скажімо приємне слово. Той хтось—наш ближній, чи то батько, чи дружина, чи брат, або не-знайомець на вулиці… Конкретними малими справами любові пересвідчимось, що насправді: “хто своє життя погубить ради Мене, той його знайде.” (Mт 16, 25).

Послання: Дорогі діти! Дивлюсь на вас і не бачу радості у ваших серцях. Сьогодні хочу дати вам радість Воскреслого, щоб Він вас провадив і обняв Своєю любов’ю і ніжністю. Я люблю вас і безнастанно молюся перед Моїм Сином Ісусом за ваше навернення. Дякую, що відповіли на Мій заклик.