Квілінг як декоративне мистецтво.

Я хочу познайомити вас з цікавою технікою - виготовлення композицій зі скручених у спіраль паперових смужок. Цю техніку називають бумагокрученія, або паперовою філігранню. За кордоном її називають квіллінгом (від англійського слова quilling - quill означає " пташине перо").

Мистецтво квілінгувиникло в Європі в кінці XIV - початку XV століття.

У середньовічній Європі черниці створювали витончені медальйони, закручуючи на кінчику пташиного пера папір з позолоченими краями. При близькому розгляді ці мініатюрні паперові шедеври створювали повну ілюзію того, що вони виготовлені з тонких золотих смужок.

Нажаль, папір - недовговічний матеріал і мало що збереглося від середньовічних шедеврів. Однак ця стародавня техніка збереглася і до наших днів і дуже популярна в багатьох країнах світу. Квілінг швидко поширився в Європі, але через те, що папір, особливо кольоровий і високоякісний, був дуже дорогим матеріалом, паперова пластика стала мистецтвом тільки для дам з вищих верств суспільства.

Отже, в XV столітті це вважалося мистецтвом. У XIX - дамською розвагою. Більшу частину XX століття воно було забуте. І тільки в кінці минулого століття квіллінг знову став перетворюватися на мистецтво. В Англії принцеса Єлизавета серйозно захоплювалася мистецтвом квілінгу, і багато її творів зберігаються в музеї Вікторії і Альберта в Лондоні.

З папером у нас пов'язані уявлення про слабкість і недовговічність. Але квіллінг спростовує це твердження - на філігранну об'ємну підставку можна поставити, наприклад, чашку або покласти важку книгу, і жоден завиток паперового мережива при цьому не постраждає. Можна зібрати з паперових елементів вазу для цукерок і спокійно використовувати її за призначенням - вона не розвалиться і не зламається. Одним словом, квіллінг - це можливість побачити незвичайні можливості звичайного паперу.

У наші дні мистецтво квілінгу широко відомо і популярно як хобі в країнах Західної Європи, особливо в Англії та Німеччині. Але саме широке поширення це мистецтво одержало, коли його перейняли на Сході. Багатющі традиції найтоншої графіки і пластики, виготовлення паперу та роботи з нею дали мистецтву паперової пластики нове життя. У Південній Кореї існує ціла Асоціація любителів паперової пластики, що об'єднує послідовників різних напрямів паперової творчості.

Треба зауважити, що корейська школа квілінгу дещо відрізняється від європейської. Європейські роботи, як правило, складаються з невеликої кількості деталей, вони лаконічні, нагадують мозаїки, прикрашають листівки та рамочки. Європа завжди поспішає, тому любить швидкі техніки. Східні ж майстри створюють твори, що нагадують шедеври ювелірного мистецтва. Найтонше об'ємне мереживо сплітається з сотень дрібних деталей.