Додаток 5

до Керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України

АКТ РЕВІЗІЇ

“____” __________ 20 __ року

Відповідно до плану, затвердженого _________________________________

(посада, військове

_______________________________________________________________________

звання, прізвище, ініціали)

та розпорядження _______________________________________________________________________

(посада, військове звання, прізвище, ініціали)

№ _________ від “___” _______________ 20 __ року

_______________________________________________________________________

(військове звання прізвище, ініціали)

під час участі членів внутрішньої перевірочної комісії _________________________

(військові

_______________________________________________________________________

звання, прізвища, ініціали)

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

у період з _________________________________ до __________________20 __ року

проведена документальна ревізія ___________________________________________

найменування служби забезпечення, яка ревізується

_______________________________________________________________________

(органу військового управління, військового складу тощо)

Ревізією охоплено період діяльності з “ _____ ’’ ______________ 20 ___ року

по “ ____” ______________ 20 __ року

Відповідальними за діяльність ______________________________________

найменування служби забезпечення, яка ревізується

_______________________________________________________________________

(органу військового управління, військового складу тощо)

у ревізійний період з’являлись:

командир (начальник) ___________________________________________________

(військове звання, прізвище, ініціали)

_______________________________________________________________________

на посаді з ___________________________ по _______________________20 __ року

заступник командира (начальника) ________________________________________

(військове звання, _______________________________________________________________________

прізвище, ініціали)

на посаді з _____________________ по ___________________________20 __ року

Продовження додатка 5

начальник служби забезпечення (відділу) ____________________________________

(найменування служби забезпечення, відділу,

_______________________________________________________________________

військове звання, прізвище, ініціали)

на посаді з ______________________ по ________________________20 __ року

Проведеною ревізією виявлено наявність військового майна, а саме:

___________________________________________________________________

(викладаються результати по кожному перевіреному питанню із зазначенням

_______________________________________________________________________

конкретно, що перевірялося, згідно з якими книгами (журналами), з якого і по який номер

_______________________________________________________________________

(кількість за кожним типом військового майна))

Висновки:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Пропозиції:

Про виконання пропозицій по цьому акту, усунення виявлених недоліків і прийняте рішення щодо відшкодування нанесеного державі матеріального збитку доповісти

______________________________________ до _______________________

(кому) (дата)

Додатки:

Ревізію провів _______________________________________________________________________

(посада, військове звання, підпис, прізвище, ініціали)

Голова внутрішньої

перевірочної комісії _____________________________________________________

(військове звання, підпис, прізвище, ініціали)

Члени комісії _______________________________________________________________________

(військове звання, підпис, прізвище, ініціали)

_______________________________________________________________________

(військове звання, підпис, прізвище, ініціали)

Додаток 6

до Керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України

Правила визначення показників обліку будівель і складання додатків до облікових документів

І. Визначення будівельного об’єму будівель

Будівельний об’єм підземної частини будівлі визначається множенням горизонтального перетину по зовнішньому обводу будівлі на рівні першого поверху вище за цоколь на висоту, зміряну від рівня чистої підлоги першого поверху до рівня підлоги підвалу або цокольного поверху.

У разі коли над стінами підвалу відсутня підземна частина будівлі, його розміри в плані визначаються по зовнішньому обводу стін на рівні перекриття.

Будівельний об’єм надземної частини будівлі з неопалювальним горищним приміщенням визначається множенням площі горизонтального перетину по зовнішньому обводу будівлі на рівні цоколя на повну висоту будівлі, зміряну від рівня чистої підлоги першого поверху до верхньої площини теплоізоляційного шару горищного перекриття, при плоских суміщених дахах – до середньої відмітки верху даху.

Вимірювання по зовнішньому обводу стін проводиться з урахуванням товщини шару штукатурки або облицьовування.

Будівельний об’єм мансардного поверху визначається множенням площі вертикального перетину по зовнішньому обводу стін, що захищають мансардний поверх (до верху площини теплоізоляційного шару горищного перекриття, а за відсутності горищного перекриття – до верхньої площини покрівельного покриття), на довжину будівлі. Будівельний об’єм світлових ліхтарів або куполів, виступаючих над площиною крівлі, включається в об’єм будівлі.

Будівельний об’єм будівлі, що складається з окремих частин, відмінних висотою, конфігурацією в плані або конструкціями, визначається як сума об’ємів цих частин. Під час визначення окремих об’ємів будівлі стіна, що розмежовує частини будівлі, відноситься до тієї частини, якій вона відповідає по висоті або конструкції.

Будівельний об’єм еркерів, тамбурів, засклених галерей і лоджій, розміщуваних в габаритах будівлі, включається в загальний об’єм будівлі.

Об’єм портиків, відкритих веранд і балконів, а також об’єм проїздів і простір під будівлею, розташованою на стовпах, в об’єм будівлі не включається.

Загальний будівельний об’єм будівлі з підвальними або цокольними поверхами визначається як сума об’ємів надземної і підземної частин будівлі, обчислених відповідно до зазначених правил.

II. Визначення опалювального об’єму будівель

Опалювальний об’єм будівель визначається:

Продовження додатка 6

для будівлі з горищним перекриттям – множенням площі горизонтального перетину, узятого по зовнішньому обводу будівлі на рівні першого поверху вище за цоколь, на повну висоту будівлі, зміряну від рівня землі до верху засипки горищного перекриття;

для будівлі без горищного перекриття – множенням площі вертикального поперечного перетину на довжину будівлі, зміряну між зовнішніми поверхнями стін торців в напряму, перпендикулярному площі перетину на рівні першого поверху вище за цоколь. Площу вертикального перетину слід визначати по обводу зовнішньої поверхні стін, по верхньому контуру крівлі і по рівню землі (з урахуванням облицьовування або штукатурки). Під час вимірювання площі одержаного перетину, виступаючі на поверхні стін архітектурні деталі, а також ті, що є, у стінах ніші не враховуються;

для вказаних вище типів будівель з опалювальними підвалами до одержаних їх об’ємів додається 40% внутрішнього об’єму опалювальних підвалів.

III. Визначення площі приміщень будівель

1. Загальна площа приміщень будівель визначається:

для житлових будинків квартирного типу – як сума площ усіх житлових і підсобних приміщень квартир, включаючи площі вбудованих шаф, внутрішньоквартирних коридорів і шлюзів;

для гуртожитків – як сума площ житлових кімнат, підсобних приміщень, включаючи площі вбудованих шаф і шлюзів – передніх при житлових кімнатах і приміщень культурно-побутового призначення і медичного обслуговування. Площа літніх приміщень (балконів, лоджій і терас), сходових клітин, ліфтових холів, тамбурів, коридорів (окрім внутрішньоквартирних) і галерей, а в житлових будинках квартирного типу також і вестибулів в загальну площу будівлі не включається;

для суспільних будівель – як сума робочих площ будівель і площ коридорів, тамбурів, переходів, а також площ приміщень, призначених для розміщення інженерних мереж і устаткування. Площі сходових клітин, ліфтових шахт, лоджій, балконів, портиків і відкритих драбин в загальну площу будівель не включаються;

для виробничих будівель – як сума площ робочих, підсобних, складських і допоміжних приміщень. Загальна площа виробничих будівель визначається як сума площ всіх поверхів, зміряних в межах внутрішніх оброблених поверхонь, зовнішніх стін, за вирахуванням площ, займаних сходовими клітинами, крізними шахтами, внутрішніми стінами і опорами, а також перегородками. Площі антресолей, обслуговуючих майданчиків, етажерок, галерей і естакад визначаються окремо і включаються в загальну площу (при цьому площі похилих галерей і естакад визначаються по горизонтальній проекції). Розташовані між поверхами відкриті драбини, переходи і майданчики, що не використовуються для здійснення технологічного процесу (службовці тільки для огляду і ремонту устаткування), а також посадкові майданчики для машиністів, обслуговуючих крани, в загальну площу не включаються. Площі отворів в перекриттях поверхів, призначених для цілей аерації і монтажу устаткування, а також площі отворів в перекриттях поверхів, через які проходить устаткування, у загальну площу будівлі не включаються;

Продовження додатка 6

для допоміжних будівель – як сума площ, вимірюваних в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін всіх поверхів будівель, тамбурів, сходових клітин і переходів в інші будівлі. У загальну площу будівлі не включаються площі шахт, площі технічного підпілля заввишки (в світлу) не більше 1, 8 м і площі приміщень над підвісними стелями, призначеними для розміщення, огляду і ремонту комунікацій, світильників та інших пристроїв.

2. Житлова площа визначається, як сума житлових кімнат в будинках квартирного типу і гуртожитків без урахування площі вбудованих шаф.

3. Робоча площа визначається:

для виробничих будівель – як сума площ приміщень, що знаходяться на поверхах виробничих будівель, а також на антресолях, обслуговуючих майданчиках, етажерках, галереях, естакадах, у підвальних поверхах і площ інших приміщень, призначених для виготовлення продукції, у тому числі площі для розміщення проміжних складів напівфабрикатів;

для громадських будівель – як сума площ всіх приміщень, що знаходяться в них, за винятком підсобних приміщень*;

для складських будівель – як сума площ, призначених для зберігання сировини, різних матеріалів і виробів, необхідних для виробництва продукції і технологічного ремонту, санітарно-технічного, енергетичного устаткування і комунікацій, а також для зберігання готової продукції.

4. Підсобна площа визначається, як сума площ приміщень, призначених для установки і обслуговування санітарно-технічного і енергетичного устаткування, у тому числі площі, займаної котельними, бойлерними, насосними водопроводу і каналізації, кондиціонерами, вентиляційними камерами, машинними відділеннями (залами), трансформаторними підстанціями, розподільними пристроями а також коридорами, тамбурами, переходами і приміщеннями технічного призначення.

5. Площі будівель інших функціональних призначень визначаються:

казармова площа – як сума площ спальних приміщень, народознавчих світлиць, кімнат відпочинку, класів і канцелярій в казармових приміщеннях;

спальна площа в казармі – як сума площ спалень в казармових приміщеннях;

учбова площа – як сума площ класів, аудиторій, лабораторій, актових і спортивних залів, службових кабінетів в учбових корпусах, викладацьких і інших приміщень, що використовуються для учбових цілей;

площа їдальні – як сума площ обідніх і залів для варіння, приміщень заготівок і для миття посуду, приміщень для персоналу їдальні, спеціальних кімнат, цехів для приготування кондитерських виробів і холодних закусок, приміщень для охолоджуваних камер і холодильників тощо;

штабна площа – як сума площ службових кабінетів, канцелярій, залів для нарад тощо;

клубна площа – як сума площ залів для глядачів, кабінетів і кімнат для клубної роботи, артистичних тощо;

лікувальна площа – як сума площ: палат в госпіталях, санаторних, будинках відпочинку і на туристських базах; кабінетів для лікарів і сестер; кабінетів для процедур; операційних палат; буфетних кімнат для хворих; приміщень для

Продовження додатка 6

прийому і виписки хворих, інших приміщень, що використовуються для лікувальної мети, за винятком площ коридорів, тамбурів, туалетів, сходових клітин, балконів, лоджій тощо;

гаражна площа – як сума площ приміщень, що використовуються для зберігання експлуатованої бойової і іншої техніки (в гаражну площу не входять площі приміщень, що використовуються для технічного обслуговування, заправки і ремонту техніки, зберігання запасних частин);

складська площа – як сума площ, що використовуються для зберігання запасів озброєння, бойової та іншої техніки, ракет, боєприпасів, палива, продовольства, різного майна та інших матеріальних засобів;

інша площа – як сума площ, що використовуються для цілей, не вказаних в попередніх пунктах.

IV. Визначення поверховості будівель

Під час визначення поверховості будівель в число поверхів включаються всі надземні поверхи, у тому числі технічні і мансардні, а також цокольні поверхи (якщо верх перекриття знаходиться вище за планувальну відмітку землі, але не менше ніж на 2 м). При різній кількості поверхів в різних частинах будівлі в картку вноситься число поверхів по частині будівлі з найбільшим будівельним об’ємом.

V. Визначення технічного стану будівель

Технічний стан будівель визначається залежно від ступеня зносу основних несучих конструкцій:

стан конструкцій I категорії – нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність;

стан конструкції II категорії – задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану І. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції. Потрібні заходи щодо захисту конструкції;

стан конструкції III категорії – непридатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення;

стан конструкції IV категорії – аварійний. Те саме, що і за станом конструкції III. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення, особливо якщо можливий “крихкий” характер руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.*

Продовження додатка 6

VI. Складання поверхових планів будівель

Поверхові плани будівель складаються одночасно з індивідуальними картками обліку (форма 400, додаток 1 до цього Керівництва) за даними проектно-технічної документації або обмірів будівель.

Плани складаються (в тому числі з використанням ЕОТ) на щільному папері стандартом 420 х 297 або 210 х 297 в масштабі 1: 200. При цьому передбачаються поля: ліве – 20 мм, верхнє – 17 мм, праве і нижнє – по 7 мм.

У верхній лівій частині кожного плану розміщується штамп, у якому вказуються: номер військового містечка; найменування будівлі, його номер по генеральному плану; реєстраційний номер індивідуальної картки обліку; номер листа плану; дата складання плану. У нижній частині документа передбачається місце для підпису виконавця і записів про зміни, що вносяться в план.

Фасадна сторона плану поверху розміщується паралельно нижній кромці листа, а поперечний розріз будівлі – праворуч від плану поверху. У правій нижній частині листа розміщується експлікація приміщень на кожний поверх, в якому указують номер, функціональне призначення і площу кожного приміщення.

Умовне позначення, написи і інші елементи графічного оформлення поверхових планів виконуються відповідно до діючих вказівок по оформленню будівельних креслень.

На оборотній стороні листа плану поверху показується специфікація елементів устаткування відповідного поверху (двері, вікна, санітарно-технічні і електротехнічні прилади тощо) з вказівкою їх типів, марок і кількості.

VII. Складання схем генеральних планів військових містечок

Схеми генеральних планів військових містечок складаються у трьох примірниках під керівництвом інженерно-технічних працівників КЕВ (КЕЧ району) у період проведення технічних інвентаризацій будівель і споруд.

Початковими документами для складання цих документів є генеральні плани військових містечок, виконані проектними організаціями в період проектування і будівництва військових містечок, з внесеними в них змінами, виявленими в результаті роботи інвентаризаційних комісій.

Кожна схема генерального плану військового містечка складається тушшю на папері або кальці стандартом 420x297 (за необхідності лист дозволяється збільшити кратно вказаному розміру) у масштабі 1: 2000 або 1: 5000. При цьому передбачаються поля: ліве – 20 мм, верхнє – 17 мм, праве і нижнє – по 7 мм.

У верхній лівій частині схеми розміщується штамп, у якому указуються: найменування КЕВ (КЕЧ району); найменування гарнізону; номер військового містечка і його адреса; реєстраційний номер інвентаризаційної відомості (форма 402, додаток 1 до цього Керівництва); номер листа схеми генерального плану; дата складання документа; масштаб схеми. Нижче за штамп розміщується роза вітрів і стрілка-покажчик орієнтування щодо сторін світла.

Продовження додатка 6

У верхній правій частині схеми генерального плану розміщується ситуативна схема району, скопійована з топографічної карти без координатної сітки в масштабі 1: 50000. На ситуативній схемі позначаються суцільною лінією контури військового містечка, а також план меж землекористування, складений на основі державного акта на право користування землею. За необхідності ця схема складається окремо і додається до схеми генерального плану.

У правій нижній частині листа схеми розміщується експлікація будівель, у якій указуються: номери будівель по генеральному плану; призначення будівель; їх поверховість; матеріал стін; будівельний об’єм; площа (житлова, робоча і загальна); площа земельної ділянки, відведеної під військове містечко, і площу ділянки, зайнятої військовим містечком.

У нижній частині схеми передбачається місце для підписів виконавця і начальника КЕВ (КЕЧ району).

На схемі генерального плану показуються всі ті, що знаходяться, на території військового містечка, а також проектовані: будівлі (з вказівкою їх номерів), резервуари, водоймища, свердловини, колоди, мости, огорожі тощо;

елементи впорядкування (зелені насадження, спортивні і дитячі майданчики, газони, автомобільні дороги, тротуари тощо); під’їзні автомобільні і залізничні шляхи до військового містечка з вказівкою, куди веде дорога, а також відстань до найближчої залізничної станції.

Нанесені на схему будівлі фарбуються: кам’яні – червоним кольором; дерев’яні – жовтим кольором; споруди з металу – синім кольором; змішані будівлі (дерев’яні і кам’яні) – червоним і жовтим кольорами (з межею по діагоналі будівлі); напівзруйновані і недобудовані будівлі обводяться суцільною лінією, фарбуються в колір за матеріалом стін і заштриховуються; фундаменти від зруйнованих будівель, що залишилися, наносяться штрихпунктирними лініями, не обводяться, не заштриховуються і не фарбуються.

Умовні позначення, написи і інші елементи графічного оформлення схем генеральних планів виконуються відповідно до діючих вказівок з оформлення будівельних креслень.

Перелік скорочень

Зміст

* Окремі первинні облікові документи (накладна, наряд тощо) можуть обліковуватись на об’єкті обчислювальної техніки автоматично та у готовому вигляді надаватися до обліково-операційного відділу військового складу для остаточного оформлення та використання. Цей процес здійснюється на об’єкті обчислювальної техніки програмним шляхом і в цьому Порядку не розглядається.

* Площі підсобних приміщень при естрадах, сценах, кіноапаратних, тощо також включається в робочу площу.