Дані кон’юнктури про промислове виробництво

Вивчення загальногосподарської кон’юнктури і кон’юнктури товарного ринку необхідно починати з вивчення показників, що дають змогу кількісно оцінити зміни, які відбуваються на ринку, і визначити тенденції у розвитку кон’юнктури. У країнах Заходу склалася ціла система статистичних даних, що характеризують рух загальногосподарської та товарної кон’юнктури. Усі показники, що використовуються для вивчення кон’юнктури, можна систематизувати за групами: виробництво, внутрішній товарообіг у країнах, показники зовнішньої торгівлі та кредитно-грошової сфери.

Данікон’юнктурипро промислове виробництво

Валовий внутрішній продукт. Показник обчислюється відповідно до методології Європейської системи інтегрованих рахунків і СНС ООН.

Індекс фізичного обсягу промислової продукції. Основний показник динаміки випуску промислової продукції. Індекс фізичного обсягу промислової продукції свідчить про темпи промислового розвитку окремих країн, а зіставлення зведеного та галузе­вого індексів характеризує специфіку змін, що відбуваються в економіці країни. Для визначення цього показника використовується метод, заснований на динаміці натуральних показників продукції за твердо встановленим набором товарів із подальшою агрегацією в загальнопромисловий індекс. Звичайно індекс фізичного обсягу промислової продукції обчислюється за формулою агрегатного індексу. Індекс фізичного обсягу за тривалий період визначається ланцюговим методом, тобто шляхом перемножування індексів за окремі періоди.

Використання виробничих потужностей. Це синтетичний показник, що визначається за даними вибіркових обстежень і показує, наскільки запас фінансових ресурсів країни залучається до виробництва продукції від максимально можливого рівня залучення запасу капіталу. Під потужністю розуміється найбільший рівень випуску, який можливо досягти в умовах деякої реалістич­ної моделі виробництва з урахуванням нормального часу простоїв і за наявності достатніх трудових ресурсів для керування верстатами й устаткуванням. Частка фактичного обсягу випуску від максимального обсягу випуску і є показником використання виробничих потужностей. Показник використання виробничих потужностей знижується в період економічного піднесення і, нав­паки, підвищується в період економічного піднесення. Вважається, коли показник використання виробничих потужностей досягає рівня 82 %, то починає підвищуватися інфляція. Цей показник розраховується в США тільки по галузях обробної промисловості. Збільшення інфляції у разі досягнення такого рівня відбувається з такої причини: попит на продукцію обробної промисловості, якщо показник досягає цієї оцінки й вище, починає переви­щувати можливості виробників збільшувати обсяги виробництва. При цьому виникає ситуація, коли попит перевищує пропозицію, що призводить до зростання цін на відповідну продукцію, і це зростання цін може викликати загальне збільшення інфляції. Тому показник використання виробничих потужностей пов’язаний як з індексом фізичного обсягу промислового виробництва, так і з тими індексами, що характеризують ВВП.

Індекс цін виробників. Характеризує динаміку цін на товари виробничого призначення (без обліку податків, транспортних витрат, торгових націнок). Розраховується за даними вибіркових обстежень шляхом дезагрегування товарів, вироблених у рамках окремої товарної групи, потім у кожній товарній групі вибирається товар-представник, простежується зміна цін на нього, і на основі цих даних розраховується середньозважена зміна цін на всі товари даної групи. Індекс цін виробників визначається як індекс Ласпейреса.

Витрати на капітальне будівництво. Звіт про вартість введених у дію об’єктів капітального будівництва.

Замовлення на товари тривалого користування та інші товари; виробничі запаси. Визначається кількість замовлень, що надійшли виробникам, а також рівень товарних запасів у промисловості. Крім того, замовлення на товари тривалого користування характеризують рівень купівельної спроможності населення. Обсяг їх виробництва в майбутньому періоді визначається за результатами 7-відсоткової вибірки промислових підприємств на основі даних про кількість замовлень на товари тривалого користування.

Рівень безробіття. Розширення виробничих потужностей і випуску продукції, як правило, супроводжується залученням нових працівників. Навпаки, згортання виробництва звичайно супроводжується абсолютним скороченням кількості зайнятих. Отже, дані про зайнятість і заробітну плату є непрямими показниками, що можуть характеризувати зміни в обсязі промислового виробництва. У кожній країні існує своя методика розрахунку цього показника. У розвинутих країнах вона ґрунтується на певних методичних розробках, де кількість безробітних, а відповідно й рівень безробіття, розраховується як відношення кількості безробітних до кількості економічно активного населення. У свою чергу, економічно активне населення — це загальна сума кількості зайнятих і безробітних:

РБ = КБ / ЕАН; ЕАН = 3 + Б, (6.6)

де РБ — рівень безробіття; КБ — кількість безробітних; ЕАН — кількість економічно активного населення.

Кількість безробітних, кількість економічно активного населення і кількість зайнятих у методиці визначаються тільки за даними вибіркових обстежень. Залежно від специфіки моделі зай­нятості в окремих країнах методика може трансформуватися, адаптуватися з урахуванням моделі зайнятості даної країни. Однак загальний принцип залишається незмінним: рівень безробіття, кількість безробітних та економічно активне населення визначаються за даними вибіркових обстежень. Ці розходження можуть стосуватися, зокрема, того, кого вважати безробітним за даними цих обстежень, який працездатний вік. За методикою границі працездатного віку становлять від 15 до 72 років.