Показники зовнішньої торгівлі

Дефіцит торгового балансу.

3 Дані, що характеризують становища в кредитно-грошовій сфері

Важливою закономірністю грошового обігу є розширення грошової маси у фазах пожвавлення і піднесення у зв’язку зі зростанням маси товарів у обороті та підвищенням цін, заробітної плати тощо. Під час кризи й депресії скорочення реального відтворення зменшує потребу в грошах і викликає скорочення маси грошей у сфері обігу та нагромадження їх у вигляді скарбів. До показників цієї групи належать такі, що визначені далі.

Облікова ставка чи ціна банківського капіталу. Облікова ставка зростає на останніх стадіях кон’юнктури, що підвищується, і до моменту кризи досягає найвищої точки. Її зниження починається звичайно до кінця періоду депресії.

Емісія цінних паперів. Під емісією цінних паперів розуміється випуск їх на ринок з метою мобілізації вільних грошових ресурсів для розширення і відновлення основного капіталу чи збільшення оборотних коштів. Іноді емісія проводиться з метою реконверсії, тобто заміни одних цінних паперів іншими. Наприклад, високовідсоткові папери заміняються іншими паперами з більш низьким відсотком доходу. Розмір емісії збільшується в період піднесення, досягаючи максимуму напередодні кризи, і різко падає у фазі кризи та депресії, коли повне припинення чи скорочення відновлення основного капіталу робить зайвим звертання до ринку позичкового капіталу. Емісія цінних паперів визначається як станом сфери виробництва, рентабельністю промислових та інших підприємств тощо, так і станом ринку позичкових капіталів, розмірами наявних грошових коштів, позичковим відсотком та ін. Особливе значення має випуск нових цінних паперів: акцій та облігацій. На зміну курсу акцій впливають і коливання позичкового відсотка. У разі падіння позичкового відсотка курс акцій підвищується, і навпаки, у разі підвищення позичкового відсотка курс акцій знижується. Випуск нових цінностей чи емісія капіталів має звичайно велике показове значення, але зміни показників курсу відбуваються тоді, коли зміна кон’юнк­турної фази уже визначилася, і тому вони не завжди дають матеріал для прогнозувань кон’юнктури. У цьому відношенні дуже чутливими до майбутніх змін є дані щодо курсів акцій та облігацій. Для того щоб мати можливість простежити їхній рух, звичайно складаються індекси акцій та індекси облігацій. З перших часто вирізняють індекс акцій торгових та промислових підприємств. Коливання курсів акцій звичайно відбуваються в значно більших межах, ніж зміни інших кон’юнктурних показників. Підвищення курсів акцій, і насамперед акцій торгових підприємств (і звичайно одночасне зниження курсу облігацій), передує зростаючій кон’юнктурі. Курси акцій підвищуються значно біль­шою мірою, ніж збільшується виробництво. Під час кризи, коли починається масове панічне «скидання» паперів, що знецінюються, падіння курсів акцій також відбувається значно більших розмірах, ніж, наприклад, падіння товарних цін та скорочення виробництва.

Валютний курс (його підвищення чи зниження) впливає на платіжний та зовнішньоторговельний баланси країни, на конкурентоспроможність експортованих товарів.

Дефіцит державного бюджету. Цей показник характеризує перевищення державних витрат над державними доходами. Визначається за даними про державний бюджет. Показник не є особливо інформативним з погляду стану економіки. Його легко прогнозувати. У США, наприклад, аналітики зазвичай за 2—3 тижні до оголошення цього показника майже точно прогнозують його величину. Цей показник піддається серйозним сезонним коливанням, пов’язаним із певною податковою системою країни, тобто існують періоди протягом року, коли дефіцит бюджету знижується за рахунок різкого зростання податкових надходжень. Тому самі цифри дефіциту держбюджету ні про що не говорять, інша справа, що ці цифри порівнюються з плановим показником бюджету, і ця різниця між фактичними та плановими показниками дає можливість визначити потреби держави в покритті дефіциту й проаналізувати, передбачати ті економічні заходи, що будуть прийняті державою для покриття цього дефіциту.

Ринкова ситуація на мікро- і макрорівнях досить наочно відображається показниками ділової активності. Поняття ділової активності включає: портфель замовлень, тобто кількість та обсяг укладених контрактів (договорів, замовлень, угод тощо) на купів­лю чи продаж; характеристики укладених угод: їх кількість і розмір, динаміку і частоту; низку показників ринків цінних паперів, інвестицій, праці і деякі макропоказники економіки. Індекси таких показників ділової активності використовуються для аналізу ринкової економіки в цілому. Вони входять до складної прогнозної моделі ринку, що одержала назву економічного барометра. Економічний барометр — система економічних показників, що застосовуються для аналізу та прогнозування кон’юнктури.

Для побудови економічного барометра з показників господарської діяльності всіх сфер економіки вибираються ті, котрі мають циклічні коливання. Кожен із показників «очищується» від довгострокового тренда і від сезонних коливань. Велике значення мають лаги між циклічними змінами показників, що належать до різних груп за подібною циклічною поведінкою. Головна мета побудови економічного барометра — створити інструмент, який би чітко прогнозував економічну погоду.

Відповідно до класифікації Національного бюро економічних досліджень (NBER) США, вирізняють три типи економічних параметрів — випереджальні, запізнілі і відповідні.

Елементи випереджальних показників:

1) середня за тиждень кількість відпрацьованих робітниками обробної промисловості людино-годин;

2) середня за тиждень кількість первинних заяв на одержання субсидій з безробіття;

3) загальна сума (у порівнянних цінах) нових замовлень виробників на споживчі та промислові товари;

4) питома вага компаній, що повідомляли про зниження обсягу постачань, у загальній кількість компаній;

5) індекс формування «чистого бізнесу» (index of net business formation);

6) загальна сума контрактів і замовлень на виробництво устаткування й будівництво (реконструкцію) заводів (у порівнянних цінах);

7) індекс кількості дозволів на будівництво нового житла;

8) зміна виробничих і торгових запасів (у порівнянних цінах);

9) індекс цін на матеріали, що відбиває кон’юнктурні коливання;

10) фондовий індекс, що включає 500 звичайних акцій;

11) грошовий агрегат М₂ (у порівнянних цінах);

12) зміна обсягу споживчих і промислових кредитів.

Індекс розраховується фахівцями Національного бюро економічного аналізу Департаменту торгівлі США.

Елементи одночасних показників:

1) кількість зайнятих у несільськогосподарських галузях;

2) особистий дохід за винятком трансферних виплат (у цінах 1972 р;);

3) індекс фізичного обсягу промислового виробництва;

4) товарообіг у роздрібній та оптовій торгівлі (у порівнянних цінах).

Елементи лагових показників:

1) середня тривалість безробіття (тижнів);

2) відношення товарних запасів у промисловості й торгівлі до товарообігу в роздрібній та оптовій торгівлі;

3) індекс вартості робочої сили (відношення вартості робочої сили до обсягу випуску) у промисловості (розраховується у відхиленнях фактичних даних від тренда);

4) середня зміна банками відсоткових ставок;

5) прострочена заборгованість за позикою торговельно-промисловим підприємствам.

6) відношення внесків за простроченими споживчими позичками до особистого доходу.

Індекси одночасних і лагових показників розраховуються Департаментом торгівлі США.