Передмова

Міністерство освіти і науки України

Запорізький електротехнічний коледж

Запорізького національного технічного університету

ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол засідання ПЦК

“Економіка підприємства”

від “__”__________2010 р. №__

Голова ПЦК _______І.В.Корнілова

Управління витратами

Збірник методичних вказівок

до практичних робіт для спеціальності

“Економіка підприємства”

Викладач І.В.Корнілова

Збірник методичних вказівок до практичних робіт з предмета «Управління витратами» для студентів денного відділення спеціальності «Економіка підприємства» розглянуто на засіданні методичної ради коледжу та рекомендовано для використання у навчальному процесі.

Секретар методичної ради В.В Кузьменкова

Збірник методичних вказівок до практичних робіт з предмета «Управління витратами» для студентів денного відділення спеціальності «Економіка підприємства» оформлено згідно з вимогами стандартів коледжу.

Фахівець зі стандартизації В.О. Білий

Передмова

Пропонований збірник методичних вказівок до практичних робіт з предмету «Управління витратами» призначений для полегшення роботи студентів спеціальності «Економіка підприємства» під час виконання завдань на практичних заняттях. Збірник розрахований для студентів Ш курсу навчання. Відповідно з програмою вивчення предмету на практичні заняття відводиться 16 годин.

По всіх темах, внесених програмою на виконання практичних робіт, в збірнику надані методичні рекомендації по рішенню типових задач і наданні завдання по 10 варіантів в кожному. Використання посібника дозволить студентам досягти бажаного рівня засвоєння знань з відповідної теми і отримати уміння виконувати розрахунки, приймати оптимальні управлінські рішення. Для досягнення успіхів у засвоєнні курсу «Управління витратами» студенти повинні вдосконалювати навички роботи з лекційним матеріалом, що викладається викладачем на заняттях, навички роботи з навчальною літературою, активізувати процес запам’ятовування, аналізу матеріалу.

Під час виконання практичних робіт з певної теми рекомендується:

1) уважно ознайомитися з методичними вказівками по виконанню типового варіанту завдання;

2) розв’язати вказані у певному варіанті задачі.

Зміст

стор.

Практична робота № 1

1 Тема

Облік та розподіл непрямих

2 Мета

Закріплення теоретичних знань з обліку непрямих витрат та їх розподілу між видами продукції

3 Загальні відомості

До складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на управління виробництвом; амортизація необоротних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, ремонт, страхування, операційну оренду необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконаленнятехнології і організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу; витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища; інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються за постійні та змінні в залежності від їх зв’язку від обсягу виробництва, перелік складає підприємство.

Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об”єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.

Нормальна потужність – очікуваний середній обсяг діяльності, якого можна досягти в умовах звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. Тобто, підприємства самостійно планують на декілька років вперед середній обсяг діяльності обладнання, яке використовується під час виробництва продукції.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати (ЗВВ) включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних ЗВВ не може перевищувати їх фактичну величину.

До змінних ЗВВ відносять: витрати на обслуговування і управління виробництвом, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Наприклад, витрати електроенергії для роботи обладнання, зарплата з відрахуваннями наладчиків обладнання, втрати від технічно неминучого браку.

До постійних ЗВВ відносять: витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Наприклад, знос обладнання і приміщень, зарплата майстра цеху тощо.

Під час розподілу ЗВВ на ті, які включаються і не включаються до виробничої собівартості, необхідно спочатку виділити пряму частину ЗВВ, потім у непрямих ЗВВ визначити умовно-змінну та умовно- постійну частини і лише тоді розподіляти умовно-постійні ЗВВ.

Розрахунок і розподіл непрямих (загальновиробничих) витрат здійснюється в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

Продовження таблиці 1.1

4 Завдання

Розподілити загальновиробничі витрати, використовуючи за базу розподілу основну заробітну плату виробничих робітників.

Варіанти для розв’язання задачі наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Вихідні дані

Продовження таблиці 1.2

5 Контрольні питання

5.1 Склад та класифікація загальновиробничих витрат.

5.2 Порядок розподілу загальновиробничих витрат.

5.3 Поняття “ нормальна потужність ”.

5.4 Розподілені та нерозподілені постійні загальновиробничі витрати.

Практична робота 2

1 Тема

Розрахунок калькуляції одного виробу

2 Мета

Закріплення теоретичних знань з методики розрахунку собівартості одного виробу та витрат на річний обсяг виробництва, складання калькуляції собівартості

3 Загальні відомості

За економічним змістом витрати групуються за економічними елементами і статтями калькуляції. Класифікація витрат за калькуляційними статтями собівартості розкриває цільове призначення витрат та їх зв”язок з технологічним процесом. Це групування використовується для обчислення витрат за видами виготовленої продукції та місцем виникнення витрат (по цехах, дільницях тощо). Встановлення переліку і складу статей калькулювання віднесене до компетенції підприємства і має бути регламентоване його обліковою політикою.

З урахуванням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16

«Витрати» промислові підприємства можуть використовувати такі калькуляційні статті:

- сировина і матеріали;

- купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств;

- паливо і енергія на технологічні потреби;

- зворотні відходи (вираховуються);

- основна зарплата виробничих робітників;

- додаткова зарплата виробничих робітників;

- відрахування на соціальне страхування по зарплаті виробничих робітників;

- витрати, пов’язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції*;

- витрати на утримання та експлуатацію обладнання*;

- цехові витрати*;

- втрати внаслідок технічно неминучого браку*;

- супутня продукція (вираховується)*;

- інші виробничі витрати*.

*Залежно від особливості технології і організації виробництва, а також питомої ваги в собівартості окремих видів витрат, підприємства можуть об”єднати наведені статті в одну “Загальновиробничі витрати”.

Порядок розрахунку виробничої собівартості на 1 виріб:

Витрати матеріалів, Вмат., грн.

де m - норма витрат матеріалів на 1 виріб, натур. од.;

Цмат. – ціна матеріалів, грн.

Кількість відходів, Мвідх., натур. од.

Вартість відходів, Ввідх., грн., (вираховується із виробничої собівартості)

де Цвідх. – ціна відходів, грн.

Витрати електроенергії на 1 виріб, В ел.ен., грн.

де Впит.ел.ен. – витрати електроенергії на 1 виріб, кВт-год.;

Цел.ен. – вартість 1 кВт-год, грн.

Основна заробітна плата виробничих робітників на 1 виріб, Зосн., грн.

де Чосн – чисельність основних виробничих робітників на дільниці, осіб;

Fд – корисний фонд часу роботи одного робітника за рік, год.;

Сгод – годинна тарифна ставка (середня, грн/год.);

N – річна виробнича програма, шт.

Додаткова заробітна плата виробничих робітників (премія), Здод., грн.

де а – відсоток додаткової заробітної плати (премії за досягнення виробничих результатів).

Відрахування на соціальні заходи (єдиний соціальний внесок) по заробітній платі основних виробничих робітників, В с.з, грн.:

де %відр. - відсоток відрахувань на соціальні заходи (єдиний соціальний внесок).

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання, Ву.е.о., грн.

де %в.у.е.о. – відсоток витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

Загальновиробничі витрати, Вз.в.в., грн.

де % з.в.в. – відсоток загальновиробничих витрат.

Виробнича собівартість розраховується за формулою, С_вир., грн.

Витрати, які не включаються до виробничої собівартості:

Адміністративні витрати, Вадм., грн.

де % адм.в. – відсоток адміністративних витрат.

Витрати на збут, Взб., грн.

де %в.зб. – відсоток витрат на збут.

Загальна собівартість одного виробу, Взаг., грн.

Загальні витрати на річний обсяг виробництва, Взаг.річн., грн.

Всі розрахунки переміщуються у таблицю 2.1

Таблиця 2.1 – Калькуляція собівартості продукції