Розкрийте негативні комунікаційні фактори, що виникають в умовах кризи.

Кризова комунікація протікає в особливих умовах, які повинні враховуватися при розробці систематики впливу: (Почепцов)

1.Різке скорочення числа керованих параметрів

2.Зсув в сторону базисних потреб по шкалі А. Маслоу

3.Зростання ролі інформації через відсутність чіткої й зрозумілої всім інтерпретації подій, що відбуваються

4.Зміна каналів комунікації, перехід від офіційних до неофіційних каналів

5.Створення своїх власних систем забезпечення життєдіяльності й безпеки, оскільки прийняті системи перестають працювати адекватно.

Звідси випливає характерна для кризових комунікацій втрата раціональної складової аргументації. На перший план висуваються психологічні компоненти, які становлять основу переконання.

Характерною рисою управління комунікаціями в умовах кризи стає розробка не тільки моделей породження інформації, але й моделей блокування непотрібної інформації, що своєю циркуляцією може привести до саморуйнування системи. Тут корениться реалізований, як правило, у військових умовах той або інший вид цензури.

Ми можемо відзначити два основних комунікативних процеси, значимих для керування кризою:

1. Породження інформації

2. Блокування інформації.

При цьому блокується не тільки інформація. Досить значимим у цих умовах стає блокування несистемної поведінки. Це пов’язано з тим, що біологічні потреби висувають на перший план варіанти асоціального поведінки. У зв’язку із цим у кризовій ситуації заздалегідь вводяться певні стабілізатори поведінки, покликані перевести її в соціальне русло. Тобто біологічні вимоги можуть блокуватися більш сильними соціальними нормами. Варіанти панічної поведінки повинні блокуватися негайно. Стресові ситуації звужують число параметрів, що підлягають обробці. З цієї причини людина інакше оцінює вступну інформацію, гіпертрофує значимість того або іншого параметра. Ці особливі умови звуження інформаційного потоку формують інші моделі дії й реагування. Людина виходячи із психологічних механізмів роботи з інформацією – вибірково бере з навколишньої дійсності тільки ті характеристики, які підтримують обрану ним інтерпретацію. Тому треба задавати однозначні інтерпретації.

Константи сприйняття кризи населенням

По-перше, люди головним чином довідуються про кризу з каналів міжособистісної комунікації. Особливо часто це відбувається в тих випадках, коли кризова ситуація в географічному відношенні виникла десь поблизу або ж якщо існує якийсь взаємозв’язок між епіцентром кризи й швидким поширенням інформації каналами міжособистісного спілкування.

По-друге, люди схильні інтерпретувати серйозність кризи з погляду персонального ризику, ризику для життя, що є для них найважливішим. Таке сприйняття базується скоріше на суб’єктивних, ніж об’єктивних факторах. От чому сприйняття ризику громадськістю й офіційними колами, керівництвом організації іноді істотно відрізняється.

По-третє, державні джерела інформації як правило сприймаються як найбільш авторитетні.

По-четверте, загальний обсяг повідомлень про кризу в ЗМІ служить для широкої громадськості показником її серйозності.

По-п’яте, наявність інформації про кризу в загальнодоступних засобах комунікації скорочує розповзання чуток і сприяє точності оцінки ситуації широкими колами громадськості.

Ключовий принцип комунікації під час кризи – “не замикатися”. Найефективнішим в умовах кризи є спілкування, яке дуже швидко надає відверті й повні відомості ЗМІ, що знаходяться в епіцентрі подій.

Більшість піарменів переконані, що найпершим правилом комунікації в ході кризи має бути: скажи все й скажи це негайно!