Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Завдання на курсову роботу видається керівником на початку семестру відповідно до додатку В.
Завдання на курсову роботу повинно містити: ü відомості про навчальний заклад; ü назву теми та вихідні дані для проектування; ü рекомендовану літературу; ü відомості про затвердження на цикловій комісії; ü підписи керівника роботи; ü терміни виконання. Зміст складається студентом, та затверджується викладачем. Зміст курсових робіт по темі, що рекомендується, представлений у додатку Д. Вступ - розділ, який має чітку структуру. Обов'язково повинні бути розкриті наступні питання: актуальність теми, мета і задачі курсової роботи, предмет і об'єкт дослідження. Загальний об'єм - 2 сторінки рукописного або печатного тексту. У першому розділі роботи розглядаються теоретичні основи теми, що вивчається, наводяться основні методичні і методологічні аспекти. Розділ складається на підставі досліджень сучасної вітчизняної і зарубіжної економічної літератури. Завершує розділ загальний висновок, який повинен бути узагальненням результатів дослідження теоретичних аспектів питання, що вивчається, з виділенням основних тенденцій розвитку Загальний об'єм розділу – 15 - 20 сторінок рукописного або печатного тексту. Другий розділ роботи має складну структуру. Перший підрозділ другого розділу є організаційно-економічною характеристикою підприємства, що аналізується. У розділі «Організаційно-економічна характеристика підприємства» в обов’язковому порядку повинні бути розкриті наступні питання: 1. Стисла характеристика, місто знаходження підприємства, що аналізується. 2. Організаційна і виробнича структура підприємства. 3. Структура та технічна характеристика основних засобів. 4. Сума капіталовкладень у виробництво підприємства. Об'єм підрозділу - до 1 - 3 сторінки рукописного або печатного тексту. Другий підрозділ другого розділу повинен бути присвячений матеріально-технічному забезпеченню підприємства. Цей підрозділ включає розрахунок кількості і вартості основної сировини, палива, допоміжних матеріалів, транспортно-заготівельних витрат, суми амортизаційних відрахувань. Розрахунок кількості і вартості сировини здійснюється за кожним видом виробу (наприклад: хліб «Дарницький» та хліб «Успенський»). Кількість сировини визначається на підставі обсягу виробництва і норм виходу готової продукції згідно з зведеною рецептурою по даному типу продукції. Вартість розраховується множенням кількості сировини на оптову ціну (без урахування ПДВ). Результати прикладу розрахунків наводяться в таблицях 4.1, 4.2.
Таблиця 4.1 Кількість і вартість сировини для хлібу «Дарницького»
Таблиця 4. 2 Кількість і вартість сировини для хлібу «Успенського»
Розрахунок кількості та вартості допоміжних матеріалів здійснюється аналогічно розрахунку кількості і вартості сировини за кожним видом виробу. Кількість допоміжних матеріалів визначається на підставі обсягу виробництва, вартість - множення кількості допоміжних матеріалів на оптову ціну (без урахування ПДВ). Результати прикладу розрахунків наводяться в таблицях 4.3 та 4.4.
Таблиця 4.3 Кількості і вартості допоміжних матеріалів для хлібу «Дарницького»
Таблиця 4.4 Кількості і вартості допоміжних матеріалів для хлібу «Успенського»
До транспортно-заготівельних витрат відносяться всі витрати, які пов'язані з доставкою сировини або матеріалів на підприємство: перевезення, завантажування і розвантажування, витрати по тарі, націнка базам постачання, заробітна плата робітників, які зайняті постачанням. Транспортно-заготівельні витрати для різних видів виробів складають від 1, 4% до 2% від вартості сировини і допоміжних матеріалів. Транспортно-заготівельні витрати включають у собівартість товарної продукції. Кількість і вартість палива на технологічні цілі визначаються на підставі обсягу виробництва, норм витрат умовного палива на одиницю продукції та ціни на паливо, яке використовується на підприємстві.
Розрахунок кількості та вартості електроенергії також ведеться за нормами витрат на 1 т готової продукції, які помножені на обсяг готової продукції та на тариф 1кВт\час. Розрахунок витрат відбувається в два етапи: 1. складання таблиці необхідного обладнання у технологічному процесі (згідно з специфікацією працюючого обладнання); 2. розрахунок вартості витрат електроенергії з урахуванням діючого тарифу на електроенергію для юридичних осіб (без ПДВ) за 1кВт\час; 3. час навантаження розраховано згідно з прийнятим показником корисної роботи устаткування, який допустимий при відповідних розрахунках від 0, 8 до 0, 9 від часу тривання робочої зміни. Згідно з цим показником розраховується середній час навантаження обладнання за зміну. Розрахунок здійснюється за кожним видом виробничого устаткування згідно з специфікацією цеху. Результати розрахунків наводяться в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5 Характеристика працюючого обладнання для виробництва продукції
Розрахунок суми вартості основних виробничих фондів здійснюється на основі виробничої специфікації та ринкової вартості виробничого обладнання. Розрахунок амортизаційних відрахувань виконується згідно з положенням «Податкового кодексу України» від 08.08.2010 р., яке свідчить, що виробниче
обладнання відноситься до 3 групи основних засобів та має мінімальний строк служби устаткування 5 років [8.2; с.87-89].
Таблиця 4.6 Розрахунок вартості основних фондів та річної суми амортизаційних відрахувань
Для розрахунку вартості будівлі виробничого призначення потрібно розрахувати площу виробничого приміщення згідно з технологічною картою, враховуючи термін корисного використання даного виду виробничих фондів. Після кожної таблиці та розрахунків необхідно наводити стислі висновки та необхідні розрахунки, які зводяться в загальний висновок у кінці підрозділу. Третій підрозділ другого розділу повинен бути присвячений праці та заробітній платі робітників підприємства. Розрахунок чисельності виробничих працівників ведеться на підставі зміних виробничих завдань, норм вироботки, балансу робочого часу одного робітника та режиму роботи підприємства. У хлібопекарській промисловості середньо перелічений склад, як правило, рівний штатному, оскільки хлібопекарські підприємства працюють без сезонних спадів виробництва. Для визначення суми тарифних ставок треба чисельність бригади розподілити по видах продукції, що виробляється. Тарифікація робітників проводиться на основі тарифно-кваліфікаційного довідника. Бригадна норма виробітку визначається по кожному виду продукції, що випускається. Денна тарифна ставка визначається множенням погодинної ставки на 8 або 12 годин (згідно з графіком роботи підприємства). Таблиця 4.7 Розрахунок суми тарифних ставок заробітної плати виробничих робітників
Окрім заробітної плати по відрядним розцінкам основні виробничі працівники отримують різні доплати. Доплати, які виплачують виробничим працівникам за якість продукції, за роботу в нічний час, у святкові дні та інші, необхідно додавати в додатковий фонд заробітної плати.
Таблиця 4.8 Розрахунок трудових витрат на тону виробленої продукції
Згідно з ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.08.10 р., сума нарахувань у фонд соціального страхування для підприємств харчової та кондитерської промисловості встановлюється у розмірі 37, 18% від фонду основної та додаткової заробітної плати. Після кожної таблиці та розрахунків треба надавати стислі висновки, які зводяться у загальний висновок у кінці підрозділу. Четвертий підрозділ другого розділу повинен бути присвячений розрахунку собівартості продукції. Для досягнення своєї основної мети – максимізації прибутку - підприємство повинно понести певну суму витрат. Ці витрати спрямовуються на формування та використання всіх видів ресурсів. Собівартість комплексно характеризує використання всіх видів ресурсів підприємства, вона є одним з найважливіших показників ефективності виробництва. У цьому розділі наводяться розрахунок сум витрат, які беруть участь у випуску готової продукції. Частина витрат, які розраховані в попередніх підрозділах переносять до таблиці. Показники, які треба визначити, розраховують з поясненням після таблиці та переносять до неї. В основі формування гуртових та роздрібних цін лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни. При формуванні гуртової ціни до собівартості продукції, поданої у формі калькуляції, додаються величина прибутку, ПДВ та акцизний збір, якщо продукція є підакцизною. Величина прибутку встановлюється виходячи із норми рентабельності на продукцію. В Україні встановлена єдина ставка податку на додану вартість (ПДВ) – 20%, включення в ціни товарів.
Розрахунок виробничої та повної собівартості наведено в таблицях по кожному виду виробів. Таблиця 4.9 Виробнича та повна собівартість виробів
У кінці підрозділу треба надати загальний висновок. Висновки - є підсумками проведеного дослідження, які витікають із попередніх розділів роботи. Висновки повинні бути конкретними, лаконічними і ємними. Структура розділу має наступний вигляд: висловлюються стислі висновки по роботі (один абзац на Розділ 1 і по одному абзацу на кожний підрозділ Розділу 2). Загальний об'єм розділу – 2 - 3 сторінки рукописного або печатного тексту. Список використаної літератури - містить повний перелік джерел, які використовувалися при написанні роботи. У переліку джерела розташовують по групах у наступному порядку: 1. Навчальна література. 2. Нормативна і довідкова література. 3. Методична література На кожне джерело обов'язково вказуються необхідні бібліографічні реквізити. Таблиці або ілюстрації, які через свою «громіздкість» або слабкий зв'язок з основним текстом роботи, не можуть бути розміщені в основному тексті курсової роботи, наводяться після переліку використаних джерел у вигляді додатків. Кожна ілюстрація або таблиця додатку починається з нової сторінки, містить назву і нумерується заголовними буквами українського алфавіту.
|