І вимоги до оформлення курсової роботи

Процес підготовки курсової роботи є достатньо суб'єктивним. Він залежить від рівня знань і здібностей студента, а також від особливостей обраного об'єкту дослідження. Проте для уникнення можливих помилок в організації процесу підготовки курсової роботи наведемо поетапний порядок написання даної роботи, що рекомендується.

Традиційний порядок виконання курсової роботи має наступні умовні етапи:

1. Вибір предмета та об'єкта дослідження, а також підприємства, на базі якого воно проводитиметься.

2. Затвердження теми роботи.

3. Опрацьовування літературних джерел і складання змісту роботи.

4. Затвердження змісту роботи.

5. Написання першого розділу.

6. Збір матеріалу для написання другого розділу роботи.

7. Підготовка роботи. Отримання консультацій від викладача.

8. Оформлення роботи. Надання її викладачеві.

9. Захист курсової роботи.

Загальний об'єм роботи повинен бути в межах 20-40 аркушів формату А4 (210*297 мм) друкованого тексту. У цей обсяг не входять перелік літератури і додатки.

Загальні вимоги

Текстова частина курсової роботи оформлюється за допомогою комп'ютера відповідно до ДЗСТ 2.105-95; ГОСТ 2.302-68; ГОСТ 2.303-68; ГОСТ 2.304-81; ГОСТ 2.307-68; ГОСТ 2.316-68 і ГОСТ 2.301-68. Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210× 297 мм згідно з ДСТУ 8327-20) через 1, 5 міжрядкові інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (розмір 14 пт) згідно ГОСТ 2.304-81, розміри полів:

ü ліве – 25 мм,

ü верхнє і нижнє – 20 мм;

ü праве – 20 мм.

Щільність тексту повинна бути однаковою.

Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА, ДОДАТКИ) та розділів друкуються симетрично до тексту прописними літерами. Заголовки підрозділів друкуються малими літерами з першої прописної. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Підкреслювати заголовки та переносити в них слова не дозволяється. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати одному інтервалові. Кожен розділ курсової роботи слід починати з нової сторінки. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці в курсовій роботі необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць виконують арабськими цифрами без знаку №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, другою – зміст. На титульному аркуші номер сторінки не ставиться. Нумерація починається з третьої сторінки (зі вступу). Номера сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. Номер розділу ставлять після слова " РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім із нового рядка друкують заголовок розділу.

Приклад:

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу

складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: " 2.2." (другий підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу.

Приклад:

Ілюстрації

Ілюстрації виконують за допомогою комп'ютера, вони повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. Усі ілюстрації нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами і позначаються надписом " Рис.". Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад: рис. 2.1. (перший рисунок другого розділу).

Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Наприклад: " Рис.2.1.".

Приклад:

Дозволяється на одному аркуші розміщувати декілька ілюстрацій. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Таблиці

Цифровий матеріал подається у формі таблиць, кожна з яких повинна мати змістовний заголовок. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис " Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: " Таблиця 1.2." (друга таблиця першого розділу).

Приклад:

Графи в таблиці нумерують тільки тоді, коли у тексті є на них посилання або коли таблицю необхідно перенести на наступну сторінку. У такому випадку на наступній сторінці роботи у правому верхньому куті пишуть " Продовження табл." і зазначають її номер. Нумерація таблиць здійснюється таким же чином, як і нумерація ілюстрацій курсової роботи.

Приклад:

Заголовки граф таблиці починаються прописною літерою, підзаголовки - маленькою, якщо вони складають одне речення із заголовком, і прописною, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менш 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків у таблиці не роблять. Таблицю після першого

посилання на неї у тексті розташовують таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи, або, якщо це неможливо, з поворотом за годинниковою стрілкою.

Формули

Формули та умовні позначення розміщують у тексті безпосередньо після посилань на них, по центру сторінки. Їх щільність повинна бути приблизно такою ж, як щільність основного тексту згідно ГОСТ 2.302-68.

Вище і нижче кожної формули або рівняння слід залишати не менше одного вільного рядка.

Формули нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер ставлять із правого боку аркуша на рівні формули у круглих дужках.

Приклад:

Посилання у тексті на порядковий номер формули подається в дужках, наприклад: " …у формулі (1.5)…". Значення символів і числових коефіцієнтів формул повинні наводитись безпосередньо під формулою, послідовно запису у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта записуються з нового рядка. Перший рядок розшифровки починають зі слова " де" без двох крапок після нього. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок дозволяється тільки на знаках виконуваних операцій (" +", " -", " × ", ": "), повторюючи знак операції на початку наступного рядка.

Одиниці вимірювання зазначають після цифрових значень. Наприклад: 20 тис. грн.

Посилання в тексті на формули, таблиці, літературні джерела

При посиланні на ілюстрації, формули, таблиці курсової роботи їх вказують порядковими номерами. Наприклад: рис.2.1., формула (1.3), табл. 1.1, додаток 2. У повторних посиланнях на ілюстрації та таблиці, слід писати скорочено слово " дивись": див. табл.1.3, див.рис.1.2. Посилання в тексті на літературні джерела слід зазначити порядковим номером за переліком літературних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: " у роботах [1-3]..".

Використана література

Першоджерела, включені до переліку, повинні мати бібліографічний опис - сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 7.1: 2006. Першоджерела вміщуються у перелік в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Приклад оформлення книги одного автора:

Приклад оформлення книги двох або трьох авторів:

Приклад оформлення книги чотирьох та більш авторів:

Приклад оформлення збірників:

Приклад оформлення законодавчої та нормативної літератури:

Додатки

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи, розміщуючи їх у порядку посилань в основному тексті. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

Кожний додаток повинен мати змістовний заголовок.

Курсова робота повинна бути написана українською мовою.

Вступ, кожний розділ, висновки і пропозиції, список використаної літератури починаються з нової сторінки та мають відповідні заголовки.

Належним чином оформлена курсова робота має бути зброшурована (переплетена).

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи.