Обробка результатів. Коли соціометричні картки заповнені і зібрані, починається етап їхньої математичної обробки

Коли соціометричні картки заповнені і зібрані, починається етап їхньої математичної обробки. Найпростішими способами кількісної обробки є табличний, графічний і індексологічний. Соціоматриця (таблиця). Результати виборів розносяться по матриці за допомогою умовних позначок. Таблиці результатів заповнюються окремо по різних критеріях виборів. По вертикалі записуються за номерами прізвища всіх членів групи, що вивчається; по

горизонталі — тільки їхній номер. На відповідних перетинаннях цифрами +1, +2, +3 позначають тих, кого вибрав кожен випробуваний у першу, другу, третю чергу, цифрами -1, -2, -3 — тих, кого піддослідний не обирає в першу, другу і третю чергу. Після того, як позитивні і негативні вибори занесені в таблицю, треба підрахувати по вертикалі алгебраїчну суму всіх отриманих кожним членом групи виборів (сума виборів). Потім треба підрахувати суму балів для кожного члена групи, з огляду на при цьому, що вибір у першу чергу дорівнює +3 балам (-3), у другу — +2 (-2), у третю — +1(-1). Після цього підраховується загальна алгебраїчна сума, що і визначає статус у групі.

Аналіз социоматрицы за кожним критерієм дає досить наочну картину взаємин у групі. Можуть бути побудовані сумарні соціоматриці, що дають картину виборів по декількох критеріях, а також соціоматриці за даними міжгрупових виборів. Основна перевага соціоматриці — можливість представити вибори у числовому виді, що дозволяє проранжувати членів групи по числу отриманих і відданих виборів, встановити порядок впливів у групі. На основі соціоматриці будується соціограма — карта соціометричних виборів (соціометрична карта).

Соціограма. Соціограма — графічне зображення реакції випробуваних один на одного при відповідях на соціометричний критерій. Соціограма дозволяє зробити порівняльний аналіз структури взаємин у групі в просторі на деякій площині («щиті») за допомогою спеціальних знаків (мал. нижче). Вона дає наочне представлення про внутрішньогрупову диференціацію членів групи за їх статусом (популярністю). Приклад соціограми (карти групової диференціації), запропонованої Я. Коломинским, див. нижче:

——> позитивний однобічний вибір,

< ——> позитивний обопільний вибір,

------> негативний однобічний вибір,

< ------> негативний обопільний вибір.

Соціограмна техніка є істотним доповненням до табличного підходу в аналізі соціометричного матеріалу, тому що вона дає можливість більш глибокого якісного опису і наочного представлення групових явищ. Аналіз соціограми полягає у визначенні центральних, найбільш впливових членів, потім взаємних пар і угруповань. Угруповання складаються з взаємозалежних осіб, що прагнуть вибирати один одного. Найчастіше в социїіометричних вимірах зустрічаються позитивні угруповання з 2, 3 членів, рідше з 4 і більш членів.

Соціометричні індекси. Розрізняють персональні соціометричні індекси і групові соціометричні індекси. Перші характеризують індивідуальні соціально-психологічні властивості особистості в ролі члена групи. Другі дають числові характеристики цілісної соціометричній конфігурації виборів у групі. Вони описують властивості групових структур спілкування.

Числове значення ІНДЕКСУ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ визначає місце або ранг індивіда в колективі.

ІНДЕКС ПОЗИТИВНОЇ ЕКСПАНСИВНОСТІ характеризує роль особистості в групі як джерела передачі соціальної і психологічної інформації.

ІНДЕКС КОНЦЕНТРАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ показує здатність особистості, як члена групи, зосереджувати потоки психологічної и соціальної інформації на себе.

ІНДЕКС ПОЗИТИВНОГО (НЕГАТИВНОГО) ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ індивіда з іншими членами колективу показує роль індивіда в утворенні взаємних позитивних (негативних) зв’язків в колективі.

ІНДЕКС ЗГУРТОВАНОСТІ виражається в процентах (%%) від теоретично можливої згуртованості рівної 100%.

ІНДЕКС КОНФЛІКТНОСТІ показує вираженість негативних явищ у взаємовідносинах між членами колективу.

ІНДЕКС ЗВ’ЯЗНОСТІ виражає частоту потоку соціальних зв’язків між членами колективу.

ІНДЕКС РЕФЕРЕНТНОСТІ - це співвідношення позитивних взаємних зв’язків з числом односторонніх виборів. Він характеризує ступінь зв’язку членів с ядром колективу.

58. Підготовка плану спостереження

Організаційний план спостереження - це складова частина загального плану спостереження, в якій викладено порядок його організації і проведення. У ньому даються роз'яснення програмно-методологічних і організаційних питань. До перших належать формулювання мети і завдань спостереження, визначення його об'єкта і одиниці, розробка програми. До організаційних питань належать: фіксація місця, часу і строків спостереження, вказівка на те, хто його проводить, як воно проводиться і як здійснюється постачання статистичними формулярами осіб, які виконують спостереження, способи доставки заповнених формулярів у відповідні статистичні органи. Сюди відносять також ряд специфічних підготовчих робіт, зокрема таких, як підбір та навчання кадрів, що залучаються до проведення спостереження, підготовка графічного матеріалу та ін.

В організаційному плані статистичного спостереження конкретизуються права і обов'язки окремих установ і організацій, які беруть участь у заходах спостереження.

При плануванні спостереження насамперед визначають органи спостереження - організаторів і виконавців робіт, а також права і обов'язки кожного співвиконавця.

Програму і план статистичного спостереження розробляють органи державної статистики на рівні Міністерства Державного комітету статистики України. Низові органи державної статистики переважно виконують роботу по збору статистичних даних, їх первинному контролю і зведенню по певній програмі.

У плані вказують строк проведення спостереження, тобто час початку і закінчення збирання зведень. Цей час не можна ототожнювати з часом спостереження, тобто часом, до якого належать зведення. Статистичні показники характеризують досліджуване явище або за певний період, або на певний момент часу. Наприклад, дані про кількість виробленої продукції можна взяти тільки за період (день, декаду, місяць, квартал, рік), а показники запасів матеріальних цінностей можуть бути представлені на певний момент часу (на початок місяця, на початок кварталу, на початок або кінець року і т. ін.).

У плані має бути точно визначена територія, на якій здійснюється спостереження, а також особи і організації, відповідальні за проведення підготовчих робіт, збір, перевірку і обробку інформації по окремих ділянках території.

Серед організаційних питань значне місце у плані відводять проведенню підготовчих робіт. Насамперед треба скласти список звітних одиниць, тобто тих, які будуть обстежені. Цей список (колективних підприємств, державних підприємств, орендних підприємств і т. ін.) необхідний для перевірки повноти зведень, що надходять, а також визначення обсягу робіт і розрахунку необхідної кількості робітників для проведення статистичного спостереження.

Важливим підготовчим заходом є розрахунок потреби в кадрах для проведення спостереження, їх добір та інструктаж. Необхідно заздалегідь віддрукувати і розіслати бланки документів та інструкції щодо їх заповнення. Інструктаж вважається однією з найважливіших підготовчих робіт статистичного спостереження. Успіх проведення останнього багато в чому залежить від рівня підготовленості кадрів.

При підготовці складних статистичних спостережень, як правило, в плані передбачається проведення пробних спостережень з метою перевірки на практиці проекту плану і програми основного спостереження. Матеріали таких пробних спостережень використовують для уточнення, доповнення і конкретизації програми і плану спостереження, а також інструкцій.

Серед підготовчих робіт чільне місце повинне належати (особливо це стосується перепису населення) пропаганді спостереження серед населення. Засоби масової інформації повинні вести роз'яснювальну роботу щодо завдань і мети спостереження, що значною мірою сприятиме підвищенню ефективності вирішення планово-організаційних питань спостереження. Роз'яснювальна робота про мету і завдання проведення спостереження здійснюється через пресу, радіо, телебачення та інші засоби масової інформації.

Таким чином, організаційний план статистичного спостереження передбачає: визначення часу спостереження, часу і місця його проведення, порядок передачі матеріалів спостереження, комплекс підготовчих робіт, заходи, що забезпечують точність (вірогідність) статистичних даних. Кожній з названих вище категорій і етапів статистичного спостереження можна дати такі визначення.

Час спостереження - це момент або період часу, якого стосується статистична інформація (дані). Наприклад, інформацію про виробництво сільськогосподарської продукції збирають за певний період часу - день, декаду, місяць, квартал, рік.

Перепис населення передбачає належність даних до певного (критичного) моменту часу. Так, критичним моментом перепису населення 1989 р. було 24 години у ніч з 11 на 12 січня 1989р.

Час проведення спостереження, як правило, не збігається з часом спостереження. Наприклад, перепис населення 1989 р. здійснювався впродовж восьми днів - з 12 до 19 січня.

Місце проведення спостереження вибирають, виходячи зі способу спостереження і особливостей об'єкта спостереження. Так, інформацію про виробництво продукції сільськогосподарським підприємством реєструють у бухгалтерії підприємства, а при перепису населення - вдома, у поїздах, на вокзалах тощо.

Органами спостереження можуть бути різні установи системи державної статистики, відомства, підприємства і громадські організації. Серед них визначають організатора (установа системи державної статистики) і виконавця. Права і обов'язки кожного учасника статистичного спостереження повинні бути чітко визначеними.

Органи державної статистики повинні не тільки організовувати проведення статистичного спостереження, а й ретельно перевіряти точність одержаних результатів при його здійсненні. Перевірка вірогідності даних - найважливіша умова успішної роботи у справі спостереження. Щоб забезпечити вірогідність даних, необхідно повсякденно, систематично контролювати, чи вірно зрозумілі і застосовуються статистичні програми та інструкції, чи забезпечується повнота одержаних зведень, правильність даних бухгалтерського і оперативного обліку.

У процесі здійснення спостереження можуть бути допущені помилки, їх називають помилками спостереження. Види і природа виникнення таких помилок будуть розглянуті далі.