Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Крива Лоренца.






Бісектрисою показано теоретичну можливість абсолютно рівного розподілу доходів. Крива Лоренцо демонструє фактичний розподіл доходів. Заштрихована область вказує на степінь нерівності доходів.

2. Децильний коефіцієнт.

Кд = Дс.б.з.с./Дс.м.з.с.

Дс.б.з.с. – середні доходи 10% найбільш забезпечених сімей.

Дс.м.з.с. - середні доходи 10% найменш забезпечених сімей.

3. Індекс концентрації доходів або коефіцієнт Джині.

Чим вище цей коефіцієнт, тим сильніша нерівність, при вирівнюванні доходів у суспільстві цей показник наближається до нуля.

Мінімальний споживчий кошик включає: харчування на рівні не нижчому ніж фізіологічні норми, найбільш нагальні потреби в білизні, одязі, меблях, господарських речах, предметах санітарії, гігієни, крім того, доход має бути достатнім для оплати життя, комунально-побутових послуг, транспорту, зв’язку та забезпечення мінімальних культурних потреб.

 

2) сутність та механізм перерозподілу національного доходу і доходів населення.

Полтекономічне визначення диференціації доходів населення: це різниця в доступі до власності і влади різних класів, соціальних верств і прошарків у межах певної економічної системи, що виявляється у рівні їхніх доходів передусім грошових.

Найзагальнішою причиною диференціації в доходах населення за сучасних умов є економічна система капіталізму, побудована на відчуженні переважної більшості населення від власності на засоби виробництва і влади.

Бідність як економічна категорія - це зумовлена рівнем розвитку продуктивних сил і характером економічної системи крайня недостатність наявних у людини, сім'ї, частини населення засобів для задоволення мінімальних матеріальних, соціальних і духовних потреб, а отже, для нормального життя і життєдіяльності.

Кількісним показником рівня бідності є лінія бідності, що означає виражену у відсотках частку населення, сімейний бюджет якої знаходиться нижче певного абсолютного рівня. З погляду структури витрат бідними у США вважаються ті домогосподарства, які витрачають на харчування понад1/3 доходів.

В Україні у1999 р., за офіційними даними, понад 73% населення витрачало на харчування 60% сукупних витрат. Водночас за іншими критеріями (енергетична цінність добового раціону харчування в 2100 калорій, сукупних витрат найбідніших 30 % населення країни в розрахунку на одного дорослого та ін.) рівень бідності значно нижчий. Насправді бідними в країні у 2000 р. Було понад 80% населення. Так ООН виходить із того, що при добовому споживанні нижче 2600 ккал у розвинених країнах починається процес прихованого голодування. В Україні цей показник у 1999 р. Становив 2502 кал, у1990 - 3597.

Межею бідності є законодавчо встановлений рівень грошових доходів окремої людини, сім'ї, частини населення за певний проміжок часу, який дозволяє задовольнити лише мінімальні фізичні потреби. За такою межею внаслідок необґрунтованої економічної політики в Україні опинилося понад 80% населення.

Необхідність перерозподілу національного доходу зумовлюється:

1) значною диференціацією доходів, яка не лише загрожує соціальній стабільності країни, але й гальмує стимули до ефективної праці; 2) такий перерозподіл викликаний потребами у виконанні сучасною державою широкомасштабних соціально - економічних функцій, без яких економічна система не може існувати; 3) перерозподіл національного доходу зумовлений необхідністю підтримки малого підприємництва(через систему державних субсидій), національного виробника, забезпечення плюралізму форм власності тощо; 4) доцільністю розширення громадських робіт, розвитку економічної та соціальної інфраструктури та ін. 5) необхідністю розвивати базові, капіталоємні галузі промисловості; 6) потребою у забезпечення національної оборони та іншими причинами

Перерозподіл національного доходу здійснюється через державний бюджет (механізм прямого оподаткування, державного боргу), механізм непрямих податків, пов’язаних із ціноутворенням, " ножиці цін", (через контрактну систему, монопольні ціни), систему грошово - кредитних відносин, оплату послуг частини працездатного населення, зайнятого непродуктивними видами діяльності, ухилення від сплати податків(сфера тіньової економіки).

4) сутність державного регулювання розподілу доходів та його форми.

Державне втручання у процес розподілу доходів зумовлене низкою причин, які призводять до посилення процесу диференціації в доходах населення, зокрема викликають необхідність перерозподілу національного доходу.

До таких причин у контексті полтекономічного аналізу належать:

1) приватна капіталістична власність та оснований на ній механізм вільної ринкової конкуренції;

2) колективна капіталістична власність та оснований на ній механізм монополістичної (в т. ч. Олігополістичної) конкуренції.

3) про монополістичний характер розвитку державної власності на засоби виробництва, який призводить до перекачування частини додаткової вартості із державного сектору у недержавний;

4)брак високо прогресивної шкали оподаткування доходів;

5) значний розвиток тіньової економіки;

6)інфляційні процеси в економіці, які найвідчутніше справляють негативний вплив на доходи бідних верств населення;

7) наявність економічних криз в економіці, масового безробіття;

8) необхідність дотримання оптимального співвідношення між ефективністю суспільного виробництва і певною справедливістю економічної системи, порушення якого або загострює соціально - економічні суперечності, або призводить до послаблення стимулів до праці;

9) діяльність іноземних компаній, передусім транснаціональних корпорацій на території країни, які викачують значну частку прибутків.

 

Державне регулювання розподілу доходів можна визначити як сукупність форм та методів впливу органів державної влади на рух ВВП, на рівень трудових доходів, передусім, заробітної плати, з одного боку, та нетрудових доходів, насамперед прибутку, ренти і відсотка з другого боку. Основними напрямами такого регулювання є політика доходів та соціальний захист.

 

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002./497-524/.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997./ 412 -431/.

3. основи економічної теорії: Підручник/А. А. Чухно, П. С. Палкін та ін. -К.: Вища шк., 2001. / 374-395/.

4. Панчишин Степан макроекономіка: навч. Посібник. -К.: Либідь, 2002. /75-98/.

 

Тематика рефератів.

1. Родинний розподіл доходів.

2. Податки і соціальні виплати.

3. Державна політика доходів

 

Запитання та завдання для обговорення.

1. Які існують критерії класифікації об’єктів розподілу і які з них є визначальними?

2. Що означає процес диференціації доходів населення та які його причини?

3. Як вимірюється ступінь нерівності у розподілі доходів?

4. Які причини зумовлюють необхідність перерозподілу національного доходу?

5. Охарактеризуйте основні види податків.

6. Чим викликана необхідність державного регулювання доходів населення і в чому його сутність?

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал