Акціонерний капітал і акціонерне товариство.

Виникнення та швидке розповсюдження акціонерних товариств пов’язано з розвитком продуктивних сил та розширенням виробництва. В процесі розширеного відтворення виникає протиріччя між необхідністю великих капітальних вкладень для організації підприємств та обмеженістю індивідуальних капіталів. Це протиріччя розв’язується за допомогою акціонування.

Акціонерні відносини вносять зміни у механізм реалізації власності. Кожен покупець, що придбав акції, стає співвласником підприємства. Виникає можливість створення колективної власності через спільне управління та спільний розподіл доходів. Отже, акціонерна форма виступає чинником демократизації відносин власності. Однак можливість демократизації власності не завжди реалізується. Тому соціально-економічна сутність акціонерної власності розкривається у діалектично суперечливому поєднанні позитивних і негативних її сторін.

До позитивних сторін акціонерної власності слід віднести:

- можливість збирати великі суми грошей для великих ділових проектів;

- обмежена відповідальність акціонерів. Акціонерне товариство дозволяє звести відповідальність підприємців до мінімуму. Хоча вони і виступають ініціаторами нової справи, але відповідають по зобов’язанням однаково з іншими акціонерами, тобто лише на величину вартості акцій, що належать їм особисто. Це робить участь в акціонерному товаристві найсприятливішим засобом вкладення капіталів;

- акціонерне товариство дозволяє вкласти гроші у виробництво та торгівлю і тим громадянам, яки не хочуть або не можуть займатися підприємництвом самі. Вони дають тільки гроші на розвиток справи, купуючи акції і стаючи співвласниками фірми без ризику загубити при її невдачі суму більшу за витрачену на купівлю цінних паперів;

- посилення зацікавленості трудящих, що вклали свої кошти у фонди акціонерного капіталу, у більш ефективному використанні засобів виробництва, сировини, електрики, збереженні техніки, у раціональному використанні робочого часу тощо;

- акціонерна власність може сприяти деякій демонополізації економіки. С цією метою велику монополію розділяють на окремі підрозділи і кожному з них надають статус самостійного акціонерного товариства;

- акціонерна форма підприємництва універсальна, тому що придатна практично в будь-який сфері ділової активності. Акціонерами можуть бути промислові підприємства, банківські установи, торгові та транспортні організації та ін., що дозволяє об’єднати різноманітні господарські одиниці у цілісні комплекси.

До негативних рис акціонерної форми власності слід віднести:

- можливість за допомогою акцій нейтралізувати трудові заощадження і тим посилювати економічний контроль над значною кількістю населення;

- втрата мільйонами дрібних акціонерів своїх заощаджень під час економічних криз;

- встановлення контролю з боку гігантських компаній над дрібнішими компаніями шляхом купівлі контрольного пакету акцій;

- здійснення акціонерними компаніями на фондовому ринку різних фінансових махінацій з метою надмірного збагачення;

- можливість підкупу за допомогою акцій вищих чиновників державного апарату, законодавців.

Акціонерні підприємства бувають двох видів: акціонерні товариства відкритого типу (в деяких країнах їх називають публічними), акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки, купівлі-продажу на біржі; акціонерні товариства закритого типу, акції якого розповсюджуються тільки серед його засновників і не продаються на вільному ринку.

Відкриті та закриті акціонерні товариства мають свої сильні та слабкі сторони. Зокрема, у закритому акціонерному товаристві має місце єдність праці та власності, більша соціальна справедливість, привласнення робітниками результатів своєї праці, але закрите акціонерне товариство має слабкі інвестиційні потенції. Навпаки, відкрите акціонерне товариство відзначається масштабністю об’єднаного капіталу, можливостями здійснення особливо великих проектів, економічним контролем над діяльністю підприємства з боку різних соціальних сил, але його акціонери не є робітниками, привласнюють доход, що створений не ними.

Тому в багатьох країнах світу закриті акціонерні товариства періодично перетворюються в відкриті, а відкриті товариства – у закриті.

Існування акціонерного товариства забезпечує випуск і обіг акцій.

Акція – це цінний папір без встановленого терміна обігу, що посвідчує внесення коштів на цілі створення або розвитку підприємства і надає право її власнику на:

- участь в управлінні підприємством,

- одержання частини прибутку у вигляді дивіденду,

- участь у розподілі майна в разі ліквідації підприємства.