Економічний розвиток та економічне зростання.

В економічній теорії розрізняють економічний розвиток і економічне зростання. Відмінності між економічним розвитком і економічним зростанням полягають у тому, що економічний розвиток як економічна категорія відображає незворотні, направлені та закономірні зміни технологічного способу виробництва, а економічне зростання позбавлене таких ознак, оскільки може перериватись економічним спадом. Провідним показником економічного розвитку країни є ВВП на душу населення. За цим показником країни поділяють на розвинуті і країни, що розвиваються. Наприкінці ХХ ст. до розвинутих відносили країни з подушним ВВП понад 12 тис. дол. за рік.

Динаміку економічного розвитку країни, її авторитет на міжнародній арені та історичній перспективі визначають темпи економічного зростання.

Економічне зростання означає процес кількісно-якісних зрушень у межах технологічного способу виробництва, зумовлених відповідними суперечностями та чинниками і виражається у збільшенні обсягів суспільного виробництва. Економічне зростання належить до техніко-економічних категорій і тому безпосередньо не торкається змін в інших елементах економічної системи, передусім у суспільній формі – відносинах економічної власності. Таким чином, в політекономічному аспекті економічне зростання означає техніко-економічні відносини між людьми з приводу привласнення предметів природи у процесі праці та надання послуг.

Графічно економічне зростання зображують переміщенням кривої виробничих можливостей управо.

Розрізняють два основних типи економічного зростання – екстенсивний та інтенсивний.

За екстенсивного типу економічне зростання досягається внаслідок кількісного приросту всіх елементів продуктивних сил, насамперед, факторів виробництва, за незмінного рівня технічної основи виробництва.

Основними факторами екстенсивного типу економічного зростання є:

1) збільшення обсягу інвестицій за збереження існуючого рівня технології;

2) збільшення кількості працівників;

3) зростання обсягів оборотних фондів (сировини, матеріалів тощо).

За інтенсивного типу економічного зростання збільшення масштабів випуску продукції досягається внаслідок якісного вдосконалення всієї системи продуктивних сил, насамперед, речових і особистісних факторів виробництва.

Основними факторами інтенсивного типу економічного зростання є:

1) впровадження нової техніки і технології на основі передових досягнень науково-технічного прогресу, основою яких є процес інвестування виробництва;

2) підвищення загальноосвітнього і професійного рівня працівників;

3) розвиток підприємницьких здібностей;

4) випереджаючий розвиток інформаційної сфери, інформатизація господарської діяльності.

У процесі розширеного відтворення відбувається поєднання інтенсивних і екстенсивних чинників економічного зростання, тобто також існує змішаний тип економічного зростання. Тому розрізняють переважно інтенсивний або переважно екстенсивний тип такого зростання.

Основними показниками динаміки економічного зростання на макроекономічному рівні є зростання обсягів валового внутрішнього продукту або національного доходу, темпи зростання цих показників у розрахунку на душу населення та ін.

Важливе значення для характеристики економічного зростання має ефективність та якість такого зростання. Таке зростання в концентрованому вигляді виражається у зростанні ефективності сукупної праці, передусім, у зростанні продуктивності живої праці. Конкретнішими показниками економічного зростання є покращення якості наявних товарів і послуг, підвищення конкурентоспроможності останніх на світових ринках, освоєння нової техніки і технології, та ін.

Якість економічного зростання виражається у покращенні життєвого рівня більшості населення, умов праці, зростанні загальноосвітнього, професійного та культурного рівнів зайнятого населення, збільшенні вільного часу тощо.

Ця мета в кожному суспільстві конкретизується відповідно до вимог основного економічного закону, етапів розвитку. Тому соціальною формою економічного зростання при капіталізмі є відносини економічної власності між класом найманих працівників і класом капіталістів з приводу використання робочої сили та привласнення результатів суспільного виробництва у всіх сферах соціального відтворення. Цей процес супроводжується розвитком різних типів і форм економічної власності, ускладненням господарського механізму.