Політичні партії. Опозиція. Лобізм.

Політична партія - це організована група громадян, що виражає інтереси тих чи інших соціальних верств і прагне до реалізації своєї мети шляхом боротьби за державну владу і її використання.

Що відрізняє партію від інших суспільно-політичних організацій і груп тиску?

1. Організаційна оформленість: стійкі внутрішньопартійні відносини і наявність розгалуженої структури на загальнонаціональному, регіональному і місцевому рівнях (виборні центральні органи і сітка регіональних відділень).

2. Відкрита налаштованість на владу. Ця ознака відрізняє партії не тільки від суспільних рухів, але й від груп тиску.

3. Пошук масової опори: безпосередньо активних членів і виборців. Це вимагає від партій проведення агітаційної роботи, пропаганди своїх доктрин.

4. Ідеологічність партійних доктрин.

5. Наявність програмної мети - певного проекту розвитку суспільства.

Функції партій:

· активізація і інтеграція великих суспільних верств;

· артикуляція, тобто перетворення розмитих думок людей у конкретні пакети вимог і їх озвучення інтересів, тобто погодження вимог певних верств населення, їх оформлення у політичні програми;

· політична соціалізація і формування суспільної думки;

· розробка політичної ідеології і програм розвитку суспільства;

· рекрутування у політичну еліту і висування лідерів; у багатьох державах уряди і представницькі органи формуються з членів великих політичних партій, а президенти і прем´ єр міністри, як правило, очолюють правлячі партії;

· мобілізація виборців на виборах;

· участь у боротьбі за державну владу через вибори;

· здійснення державного управління з приходом до влади або контроль за діяльністю влади;

· рекрутування нових членів партії.

• Соціальна функція полягає в тому, що партія узагальнено виражає і захищає інтереси тієї або іншої соціальної групи і доводить до рівня державної влади її вимоги, іноді беручи участь в розробці заходів щодо їх виконання. При цьому в останні десятиріччя, прагнучи розширити свою соціальну базу (тобто число своїх прихильників), багато партій прагнуть представляти в суспільстві інтереси не однієї, а декількох близьких соціальних груп.
• Ідеологічна функція партії виявляється (1) в розробці партійної ідеології (теоретичних концепцій, партійної програми, соціально-економічних і політичних стратегій, оцінок подій, гасел і т.д.), а також (2) в розповсюдженні, пропаганді цієї ідеології, в політичній інформації і виховній роботі.
• Політична функція полягає, перш за все, в оволодінні державною владою. Для виконання цієї головної задачі партії підбирають і «вирощують» своїх політичних лідерів, готують фахівців по різних проблемах суспільного життя, висувають кандидатів на виборні і невиборні посади, активно працюють в парламентах і інших державних органах.
• Управлінська функція характерна для партій, що стоять у влади (особливо в комуністичних суспільствах). Такі партії перетворюються в свого роду державних. Вони організовують і направляють дії держави, ініціюють соціальні і політичні зміни в суспільстві, керують різними сферами суспільного життя.
• Електоральна функція партій виявляється в тому, що вони беруть активну участь у виборах, організовують виборчі кампанії, проводять інформаційно-пропагандистську роботу з своїм потенційним електоратом, виступають з передвиборними програмами, контролюють хід виборів і так далі.

·

У найбільш загальному вигляді до прав партій відносять:

· право висувати кандидатів на виборні посади;

· право на критику уряду;

· право вільно поширювати інформацію про свою діяльність;

· право на свободу внутрішньопартійного життя;

· право на державні дотації і компенсації у період виборчих кампаній;

· право на володіння майном.

Найбільш загальними обов´ язками партій є:

· обов´ язок визнавати легальність існуючого ладу;

· обов´ язок дотримуватись правил, що регламентують діяльність партій.

За своїми цілями та характером партії поділяються на консервативні, революційні, реформаторські, ліберальні, а за формою організації вони бувають відкритими й закритими.

Для відкритих партій характерне вільне членство і терпимість до думок інших. Це характерно для соціально-демократичних партій. Закриті партії мають чітку структуру, жорсткі вимоги до своїх членів та ідеологію, яка часто ігнорує людські проблеми і орієнтована на боротьбу за владу. Ще одним проявом угрупувань політичного життя суспільства є політичні рухи. Для них більше характерні демократизм внутрішнього життя за відсутності обов’язкової ідейної єдності.

Особливою формою реалізації інтересів груп громадян та окремих організацій є лобізм – цілеспрямований вплив окремих груп на законодавчі та виконавчі органи державної влади з метою реалізації своїх специфічних інтересів.