Тема 6. Держава як інститут політичної системи. Правова держава і соціальна держава.

План теми:

1.Природа, ознаки, функції та типи держави.

2.Форми правління.

3.Форми територіального устрою.

4.Політичний режим.

Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтовані на важливі суспільні справи.

Теологічна теорія – походження держави пояснюється Божою волею.

Патріархальна теорія – обґрунтовує положення про те. що держава – це результат історичного розвитку сім’ї, тому абсолютна Влада монарха є продовженням влади в сім’ї.

Договірна теорія – стверджує, що держава виникла внаслідок угоди між людьми.

Психологічна теорія, пояснює існування держави особливими властивостями психіки.

Теорія насильства – створюється особливий апарат примусу – держава.

Держава, в сучасному розумінні, — це організація суверенної політичної влади, яка в рамках правових норм і на території окремої країни здійснює управління суспільними сферами і забезпечує безпеку нації та гарантії прав і свобод громадян. Розглянемо найістотніші ознаки держави.

1. Суверенітет (верховенство, самостійність, незалежність державної влади). Він має внутрішній і зовнішній виміри. Це означає, що держава володіє найвищою і необмеженою владою над внутрішніми суб'єктами у межах кордонів тієї чи іншої країни (внутрішній вимір), а інші держави повинні визнавати цей принцип (зовнішній вимір).

2. Примус. Кожен громадянин зобов'язаний визнавати свою державну належність і підпорядковуватися державній владі, на території якої він живе. Бездержавність (апатридизм) трактується як ненормальне явище, що наголошується у Гаазькому договорі 1930 р. і Всезагальній декларації прав людини 1948 р.

3. Право на застосування сили. Держава володіє первинним, вищим, порівняно з іншими організаціями, правом застосувати силу в межах, встановлених законом.

4. Право. Держава функціонує в рамках встановленого права. Структура і функції державних органів визначаються правом. Право виступає не лише як нормативний механізм діяльності держави, а й як регулятор відносин співжиття громадян у суспільстві.

5. Органи державної влади. Під апаратом держави треба розуміти сукупність управлінсько-адміністративних структур, покликаних реалізувати рішення центральних і місцевих органів влади.

6. Територія. Держава нерозривно пов'язана з певною територією, на яку поширюється її влада, а закони мають обов'язкову силу.

Можна виділити такі функції держави:

— законотворчу;

— оборони і національної безпеки;

— забезпечення правопорядку;

— захисту конституційних основ суспільства;

— узгодження інтересів різних соціальних груп та індивідів, розв'язання соціальних конфліктів;

— державно-адміністративного управління у різних сферах соціального життя;

— здійснення економічної

— захисту національних інтересів та суверенітету держави у сфері міжнародних відносин.

У рамках національного розвитку суспільства, простежуючи хронологію становлення держави як витвору публічних форм організацій етнічних спільнот (союзу племен, народу, нації), можна виділити такі типи держави: держава-поліс, держава-імперія, національна держава. Поліційна держава — це уособлення насильства у вигляді біблійного звіра Левіафана. Зміст соціальної держави виявляється у сприянні становленню таких елементів сучасного суспільства, як соціальна ринкова економіка, соціальна демократія, соціальна етика.

Поняття " форма держави" розкриває спосіб організації державної влади, структуру і функції державних органів. Воно означає форму державного правління, під якою розуміють порядок і структуру формування вищих органів держави та співвідношення їхніх повноважень (уряду і парламенту, президента і парламенту), форму державного устрою (йдеться про співвідношення між владою центральних, реґіональних та муніципальних органів).

Форма правління характеризується формальним джерелом влади. У монархічній державі ним є влада однієї особи — монарха, в республіці — народ або частина народу. В основних формах правління виділяються підвиди. Наприклад, республіка може бути аристократичною, радянською, парламентською, президентською, президентсько-парламентською. Зупинимось на історичних ознаках трьох останніх.

Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого і її територіальних складових.

Якщо форма державного правління — це відносини між вищими органами держави, то форма державного устрою — це відносини між різними органами влади, що існують у територіальних одиницях держави, з центральними органами державної влади.

Хоча форми державного устрою різноманітні і в кожній країні мають свої особливості, розрізняють дві основних форми — унітарну і федеративну.

Контрольні питання і завдання:

1. Обгрунтуйте взаємозв'язок демократи та громадянського суспільства.

2. Проаналізуйте поняття «правова держава», визначте ступінь й залежності від рівня розвитку громадянського суспільства.

3. Охарактеризуйте з політико-правової точки зору інститут громадянства та його роль у сучасному розвитку українського суспільства.

4. Який рівень культури громадянства існує в сучасній Україні і як він впливає на суспільно-політичні процеси?

5. Сутність та принцип правової держави в сучасному світі.

6. Громадянське суспільство і держава: питання співвідношення та взаємодії.

7. Основні тенденції розвитку сучасної держави.

8. Українська держава на шляху демократизації

Література до теми:

1. Гелей С.Д. Політологія [Текст]: навч. посібн / [Електронний ресурс] / С.Д. Гелей, С.М. Рутар – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 348 с –Режим доступу: https://culonline.com.ua/Books/politologia_Geley.pdf
2. Гоббс Т. Левиафан. – Соч. в 2 т. - Т 2 - М., 1991. – 546.с. Конституція України: [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254

4. Монтескье Ш. О духе законов / Ш. Монтескье. – М.: Мысль, 1999. – 211 с.

5. Нові форми взаємодії держави і громадянського суспільства. // Людина і політика. - №1. 2004. – с. 42-47.

6. Основи політології: підручн. для студ. вищих мед. закладів освіти I-II рівнів акредитації / за ред. Ф.М. Кирилюка; Ф. М. Кирилюк, М. О. Корж, І. П. Федірко та ін.. - К.: Здоров'я, 2000. - 247 с.:

7. Піча В.М. Політологія: підручн. для ВЗО / В. М. Піча, Н.М Хома / за заг. ред. В М. Піча. - 5-те вид., випр. І доп.. – Львів: Магнолія Плюс, 2006. - 303 с.

8. Платон. Государство. В 3-х т. / Платон. – Т. 3. – М.: Наука, 1972. – 112с.

9. Політологія: навчально-методичний комплекс [Електронний ресурс] / за ред Ф.М. Кирилюка. – К., 2005 – Режим доступу: https://politics.ellib.org.ua/pagescat-55.html

10. Політологія: підручн. / М. П. Требін, Л. М. Герасіна, І. О. Поліщук та ін. – Х.: Право, 2013. – 416 с.

11. Політологія: підручн. для студ. вищих навчальних закладів / за заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського; І.С.Дзюбко, К.М. Левківський, В.П. Андрущенко та ін.. 2-е вид., виправ. і доп.. - К.: Вища школа, 2001. - 415 с.

12. Політологія: підручн. для студентів вищ. навч. закладів / за ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка; В.Г. Антоненко, В.Д. Бабкін, О.В. Бабкіна та ін.. - 3-є вид., перероб., доп.. - К.: Академія, 2010. - 567 с.

13. Щедрова Г.П., Барановський Ф.В., Новакова О.В., Пашина Н.П. та ін. Основи політології:: навч. посібн. [Електронний ресурс] - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. - 170с. – Режим доступу: https://politics.ellib.org.ua/pages-cat-71.html

14. Юрій М. Ф. Політологія [Текст]: підручн. / М. Ф. Юрій. - К.: Дакор, 2006. – 217 с.