Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема 12. Україна в геополітичному вимірі: історія і сучасність. Україна – суб'єкт міжнародної політики
Україна – суб'єкт міжнародної політики. Місце України у сучасному геополітичному просторі. Політичні чинники входження України до міжнародних структур. Геополітичне становище України. Стратегія вибору пріоритетів та стратегічних партнерів. Україна: від об’єкта до суб'єкта світової політики. Геополітична легітимація ролі України у новому світовому порядку. Національні інтереси України та можливі наслідки її інтеграції в єдиний Євразійський простір. Євразійський синдром у пошуках стратегії відносин із Заходом. Українсько-російські відносини та політика Заходу. Силові комбінації нового Євразійського простору. Проблеми імперії. Політика Росії стосовно України. Російське питання як де стабілізуючий чинник. Міф про слов'янську ідею, про слов'янську єдність. Сучасний " панславізм". Проблема національної безпеки України. Конфлікт чи співробітництво. Демократія як механізм геополітики.
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Політологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів всіх напрямів. Предметом «Політології» як науки є вивчення об’єктивних закономірностей світового політичного процесу, політичних відносин в окремих країнах і групах держав; відносини між класами, державами, націями, де головне завдання полягає в тому, щоб утримати, зберегти або завоювати владу; способи управління соціально-політичними процесами. Міждисциплінарні зв’язки. Нормативна навчальна дисципліна «Політологія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та пов’язана з такими дисциплінами як «Історія України», «Філософія», «Право», «Психологія», «Конфліктологія» «Історія української та світової культури», «Математичні моделі в соціальних науках, біології, екології». Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Теоретико-методологічні та історичні основи політичної науки. 2. Інституціональні та неінституціональні засади політики. Метою викладання навчальної дисципліни «Політологія» є набуття базових знань з історії політичної думки, теорії політичної науки та прикладної політології: ознайомлення з основними поняттями та категоріями політичної науки, спеціально-науковими теоретичними та прикладними методами пізнання, принципами та механізмами розвитку та функціонування політичної системи, особливостями процесу інституціоналізації політичних відносин в Україні тощо. Основні завдання вивчення дисципліни «Політологія» полягають в тому, щоб допомогти майбутньому педагогові опанувати систему політичних знань, які змогли б стати теоретичною базою для осмислення сучасних соціально-політичних процесів, критерієм оцінки цих процесів з позицій інтересів суспільства, основою для формування громадянської політичної культури. Курс політології наділяє особу знаннями та навичками необхідними для успішної самореалізації особи в системі політичних та громадянських відносин і хоча і не гарантує виховання моральних якостей які творять з індивіда громадянина, втім, опосередковано, сприяє і цьому. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми, студенти повинні: Знати: · закономірності становлення предмету політичної науки в історії політичної думки · механізми соціально-історичної зумовленості розвитку та функціонування системи політичних відносин · спеціально-наукові теоретичні та прикладні методи пізнання · принципи розвитку та функціонування політичних систем країн світу · особливості функціонування політичної системи України · закономірності становлення та діяльності основних політичних інститутів суспільства · критерії типологізації політичних режимів сучасності · принципи функціонування виборчої та партійних систем · сутність та структуру політичної свідомості, види політичної культури · основних учасників політичного процесу та способи рекрутування політичної еліти тощо. уміти: · використовувати теоретичні знання на практиці · здійснювати коректний аналіз та оцінку політичної ситуації · грамотно висловлювати власну політичну позицію у різних формах політичної участі · ефективно протистояти політичним маніпуляціям та зловживанням влади з боку інших осіб.
|