Тема 2. Політико-правова думка від Стародавнього часу до сучасності.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ

ГЕ1.05 ПОЛІТОЛОГІЯ

напрям підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта», 6.010203 «Початкова освіта», 6.010103 «Технологічна освіта», 6.010105 «Корекційна освіта», 6.010106 «Соціальна педагогіка», 6.010201 «Фізичне виховання», 6.020202 «Хореографія», 6.020204 «Музичне мистецтво», 6.020205 «Образотворче мистецтво», 6.020301 «Філософія», 6.02030201 «Історія», 6.020303 «Філологія», 6.030102 «Психологія», 6.040201 «Математика», 6.040203 «Фізика», 6.040302 «Інформатика».

Розробники:

д. політ. н., проф. Наумкіна С. М.,

к. політ. н., доц. Ростецька С. І.,

к. філос. н., доц. Крижантовська Т. І.,

к. політ. н., доц. Ткачук Ю. В., к. політ. н. Стоцький В. В.

Одеса 2014

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

«ПОЛІТОЛОГІЯ»

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні та історичні основи політичної науки.

Тема 1. Політика як суспільне явище. Політологія як наука.

Суть поняття «політика» у класичній традиції політичної науки. Теоретичні підходи до сучасних інтерпретацій політики як соціального явища. Рівні функціонування системи політичних відносин. Основні концепції політики, її структура та функції. Співвідношення політики із економікою, мораллю, правом та релігією. Процес зародження та інституціоналізації політології як науки та навчальної дисципліни. Предмет та об’єкт політології. «Біхевіоралістична революція» в політичній науці її основні принципи, здобутки та критика. Постбіхевіоралістичний період розвитку політології. Галузі політичного знання. Методологія політичної науки: загально логічні методи наукового пізнання, теоретичні та емпіричні методи в політичній науці.

Тема 2. Політико-правова думка від Стародавнього часу до сучасності.

Політичні уявлення Стародавнього Сходу. Міф як джерело політичної думки Сходу, раціоналізація міфічних уявлень, початок теоретизації соціально-політичного знання. Політична думка античності. Становлення державності та відповідних форм правління. Свобода – фундаментальна цінність, мета політичної теорії та практики. Розвиток давньогрецької політичної думки. Соціально-економічне та політико-правове життя Римської імперії.Середньовіччя. Еволюція соціально-економічних та політичних систем феодального суспільства в країнах Західної Європи. Відродження та Реформація. Криза римсько-католицької церкви, спадок Античності – знаряддя проти доктрин Середньовіччя. Загальнолюдські соціокультурні цінності як фундамент політичної теорії і практики епохи Відродження (Н. Макіавеллі). Реформація – перебудова взаємовідношень церкви та держави (М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Боден). Політичні ідеї Нової доби, сучасна політична думка. Просвітництво. Становлення ранньобуржуазної політики. Соціально-моральний ідеал у вихованні справжньої людини і громадянина Затвердження ідей буржуазної демократії та громадянських свобод Формування принципів політичного лібералізму. Соціал-утопізм та комунізм як пошук соціальної справедливості. Зародження утопічного соціалізму. Основні ідеї утопістів-комуністів та соціалістів-утопістів. Марксистська політична думка. Соціал-демократичні концепції. Консерватизм та лібералізм як системи соціально-економічних та політичних поглядів. Лібералізм як ідеологія та «проект суспільства». Анархізм – модель бездержавного суспільства. Теорія еліт і соціал-дарвіністські концепції (теорія еліт В. Парето, концепція політичного класу Г. Моска, закон залізної олігархії Р. Міхельса, теорія «зацікавлених груп» А. Бентлі, органічна теорія походження держави Г. Спенсера та ін.). Теорія бюрократії, типологія влади М. Вебера. Технократичні концепції (М. Дюверже, О. Тоффлер, Дж. Гелбрейт).