Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Гот. haban ‘мати’ – habaida – habaiþs






Двн.-англ. libban ‘жити’ – lifde – lifd

Двн.-в.-нім. haben ‘мати’ – habê ta – gihabê t

Двн.-ісл. vaka ‘не спати’ – vakþ a – vakat

Цей клас дієслів був нечисленним, за виключенням давньоверхньо-німецької мови. В давньоанглійській налічувалося лише три таких дієслова: habban ‘мати’, secgan ‘говорити’, libban ‘жити’. В давньоісландській сюди належали такі дієслова: þ ola ‘терпіти’, horfa ‘повертатися’, skorta ‘бракувати’, ‘помічати’, ‘обіцяти’, hafa ‘мати’ тощо.

Дієслова четвертого класу – основа на -nō - (і.-є. -nā -) – утворюють окремий клас лише в готській мові. Такі дієслова представлені зокрема і в давньоісландській мові. І хоча, на думку деяких лінгвістів, вони утворюють структурно і семантично чітко відмежовану від інших класів дієслівну групу (СГГЯ), їх не виокремлюють в певний морфологічний клас (Ю.О. Жлуктенко, М.Г.Арсеньєва, С.П.Балашова та ін.). Напр.:

гот. fullnan ‘наповнювати’ – fullnō da

двн.-ісл. vakna ‘будити’ – vaknaþ e

Загалом у готській мові налічується близько 60 дієслів четвертого класу, утворених від сильних дієслів або прикметників. Це група неперехідних дієслів, що передає значення початкової або проміжної дії (В.Леманн).

Претерито-презентні дієслова. Ці дієслова вирізняються тим, що утворюють теперішній час за моделлю претериту сильних дієслів, а форми минулого часу та дієприкметника ІІ – шляхом додавання дентального суфікса безпосередньо до кореня, тобто за моделлю слабких дієслів. Претерито-презентні дієслова мають модальну семантику, сюди також належать дієслова з оцінною семантикою та зі значенням володіння.

Особливим є походження теперішнього часу, оскільки в його основі лежить індоєвропейський перфект, що виражав закінчену діє або стан, а отже ініціально претерито-презентні дієслова не мали теперішнього часу. Залежно від змін голосного за аблаутом виокремлюють шість класів цих дієслів.

Перший клас: гот. witan ‘знати’ двн.-англ. witan двн.-в.-нім. weiz,, двн.-ісл. vita; гот. lais ‘розумію’; гот. á ih ‘маю’, двн.-англ. ā gan ‘мати’, двн.-в.-нім. eigum ‘маємо’, двн.-ісл. eiga ‘мати, володіти’.

Другий клас: гот. daug ‘я придатний’, двн.-англ. dugan ‘бути вартим’, двн.-в.-нім. toug. У давньоісландській мові цей клас дієслів не засвідчений.

Третій клас: гот. kann ‘я можу’, двн.-англ. cunnan ‘могти, знати’, двн.-в.-нім. kunnan ‘знати’, двн.-ісл. kunna ‘могти’; гот. gards ‘смію’, двн.-англ. dearr, двн.-в.-нім. gi-tar; гот. þ arf ‘потребувати’, двн.-англ. þ urfan, двн.-в.-нім.durfan, двн.-ісл. þ urfa тощо.

Четвертий клас: гот. skal ‘я повинен’, двн.-англ. sculan, двн.-в.-нім. scal, двн.-ісл. skulu; гот. man ‘думаю, пам’ятаю’, двн.-англ. munan, двн.-ісл. muna; гот. ganah ‘достатньо’; двн.-ісл. munu ‘мати намір’.

П’ятий клас: гот. mag ‘можу’, двн.-в.-нім. magan, двн.-ісл. mega. У давньоанглійській також зафіксовано дієслово mæ g ‘могти’, проте дискусійним видається питання, до якого класу воно належить (І.П.Іванова, Л.П.Чахоян).

Шостий клас: гот. gamō t ‘можу’, двн.-англ. mō t, двн.-в.-нім. muoz,; гот. ō g ‘боюся’.

Основні форми претерито-презентних дієслів наведені у парадигмі:


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал