![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Парадигма 25
Неправильні дієслова. До них в германських мовах належать такі дієслова як бути, хотіти, а також атематичні дієслова – робити, йти. Неправильні дієслова – це такі дієслова, в формах яких спостерігаються певні аномалії. Германські неправильні дієслова походять від індоєвропейських атематичних дієслів, так званих дієслів на -mi, оскільки таке закінчення спостерігалося в них у першій особі однини теперішнього часу. Парадигма дієслова бути походить від трьох індоєвропейських коренів: *es-, *bhu-, *ues-. Так, у готській і давньоісландській мовах основа презенсу утворюється лише від *es-, а в західногерманських мовах також від *bhu-. Основа претериту утворена від основи *ues-. Останній також був базою для творення імперативу, інфінітиву та дієприкметника І. Виняток становить давньоанглійська мова, де при утворенні зазначених дієслівних форм використано корінь *bhu-. Пор.: Інфінітив гот. двн.-ісл. двн.-англ. двн.-в.-нім. (at)wisan vesa bī on, bē on, wesan wesan Презенс І ос. одн. im em, er ē om, ē am, bē om bim, bin ІІ ос. одн. is est eart, bist bis(t) ІІІ ос. одн. ist es is, biþ ist І ос. мн. sijum erum sind, -on, bē oð birum ІІ ос. мн. sijus eruð sind, -on, bē oð birut ІІІ ос. мн. sind eru sind, -on, bē oþ sind претерит І ос. одн. was var wæ s was ІІ ос. одн. wast vart wā ē re wâ ri ІІІ ос. одн. was var wæ s was І ос. мн. wē sum vá rum wā ē ron wâ rum, -un ІІ ос. мн. wē suþ vá ruð wā ē ron wâ ru(n)t ІІІ ос. мн. wē sun vá ru wā ē ron wâ run дієпр. ІІ wisands vesandi bē onde, wesende wesanti Імператив ІІ ос. одн. не зафікс. ves bī o, bē o, wes wis bī oð, bē oð ІІ ос. мн. wesað weset Іншими неправильними дієсловами, засвідченими в германських мовах, були дієслова зі значенням ‘стояти’, ‘йти’, ‘робити’, ‘хотіти’. Пор.:
|