![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Семінар 7. Давньогерманський словниковий склад
Зміст:
1. Мовні контакти. Поняття адстрату, субстрату та суперстрату. 2. Основне ядро лексики давніх германських мов. 3. Індоєвропейська спадщина в германських мовах. 4. Германська лексика. 5. Запозичення: а) кельтизми; б) латинізми; в) грецизми. 6. Розвиток номінативних одиниць окремих германських мов (на прикладі англійської мови).
Практичні завдання:
1. Визначте походження германських лексем:
2. Перекладіть готські слова та визначте їх відповідники в германських та інших мовах:
fairlυ us, gawaurki, satjan, hairda, waí r, ibns, þ ahan, dauro, stiur, halja, undar, fahan, aba, skeima, wasjan, hlaiw, juk. КоРОТКИЙ ГОТСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ Словник А
aba (імен.) ‘чоловік’; двн.-ісл. afi, двн.-в.-нім. uobo ‘землероб, рільник’; скр. á pas, лат. opus ‘робота’. aggilus запоз. ‘ангел’; двн.-ісл. engell, engill, двн.-англ. engel, двн.-в.-нім. angil, двн.-фр. angel, engil, двн.-сакс. angil; грец. ά γ γ ε λ ο ς ‘вісник’, лат. angelus (з грец.) ‘вісник, янгол’. ahs ‘колос’; двн.-ісл. ax, двн.-англ. é ar, æ hher, двн.-в.-нім. ehir, ah, дфн.-фр. ā r; двн.-інд., á ś ri- ‘вістря, наконечник’, грец. ά χ ν η ‘пух’, лат. acus. aiwaggeli запоз. ‘Євангеліє’; суч.-нім. Evangelium; грец. ε ύ α γ γ έ λ ι ο ν ‘блага звістка від ангела’, лат. euangelium. apaustaulus запоз. ‘апостол’; двн.-англ. apostol; грец. ά π ό σ τ ο λ ο ς ‘посланець’, лат. (запоз. з грец.) apostolus.
B barizeins ‘ячмінний’; двн.-ісл.barr ‘ячмінь’, двн.-англ. bæ re, bere, двн.-фр. ber-; лат. far(r), ірл. bara, ст.-слов. bŭ rŭ, укр. борошно. boka ‘літера, мн. книга’; двн.-ісл. bô k, двн.-англ.bō c, двн.-в.-нім. buoh, двн.-сакс. bô k, buok, двн.-фр. bō k; грец. φ η γ ό ς, лат. fâ gus ‘дерево бук’. brujo запоз. ‘броня’; двн.-ісл. brynja, двн.-англ. byrne, двн.-в.-нім. brunja, prunja, двн.-сакс. brunnia; двн.-ірл. bruinne ‘груди’. brunna ‘джерело’; двн.-ісл. brunnr, двн.-англ. brunna, burna, двн.-в.-нім., двн.-сакс. brunno. і.-є. *bhrē u, грец. φ ρ έ α ρ.
D dauro ‘двері’; двн.-ісл., dyrr, двн.-англ. duru, двн.-в.-нім.turi, tura, двн.-сакс. duri, dor, двн.-фр. dore; і.-є. *dhver, скр. dvâ r, грец.θ υ ρ α, лат. fores, ірл. dorus, вал. dvara, лит.dù rys, латис. durvis, ст.-слов. dvı rı diups ‘глибокий’; двн.-ісл. djû pr, двн.-англ. dē op, двн.-в.-нім. tiuf, teof, двн.-сакс. diop, двн.-фр. diap; лат. dubra, лит. dubù s, рос. дебри. drigkan ‘пити’; двн.-ісл. drekka, двн.-англ. drincan, двн.-в.-нім. trinkan, trinchan, двн.-сакс. drinkan, двн.-фр. drinka.
E eisarn запоз. ‘залізо’; двн.-ісл. î sarn, jâ rn, двн.-англ. ī sern, ī sen, ī ren, двн.-в.-нім. î sarn, двн.-сакс. î sarn, двн.-фр.ī sern; кельт.*ī sarno-, двн.-ірл. iarann, ірл. í arn, гаел.isarno-dori.
F fahan ‘ловити, схопити’; двн.-ісл. fâ, двн.-англ. fō n, fē ng, двн.-в.-нім. fâ han, fâ nc, двн.-сакс. fâ han, двн.-фр.fâ; лат.pango.
faí hu ‘майно, худоба’; двн.-ісл. fê, двн.-англ.feoh, fē o, двн.-в.-нім.fihu, двн.-сакс. fehu, двн.-фр. fia; і.-є. *pek, скр. paç ú, грец. π έ κ ο ς, лат. pecu, pecus, лит. pé kus, прус. pecku. fairlυ us ‘всесвіт’; двн.-ісл. fjö r, двн.-англ. feorh, двн.-в.-нім ferah, ferh, двн.-сакс. ferah, ferh. і.-є. *perk-, скр. pá rç u, грец. π ό ρ κ η ς, лат. com-presco. faskja запоз. ‘пов’язка, похоронне покривало’; лат. fascia. figgrs ‘палець’; двн.-ісл. fingr, двн.-англ., двн.-сакс., двн.-фр. finger, двн.-в.-нім. fingar; і.-є. *penqe-. G gabaurþ s ‘народження, рід’; двн.-ісл. burð r, byrð, двн.-англ. (ge)byrd, двн.-в.-нім. giburt, двн.-сакс. giburd, двн.-фр. berth, berd; скр. bhiŗ tí, грец. σ υ μ φ έ ρ ε ι υ, лат.fors, ірл. brith.
gaí rda ‘пасок’; двн.-ісл. gjö rð, двн.-англ. gyrdel, двн.-в.-нім. gurtil, gurdil, curtil, двн.-фр. gerdel. gawaurki ‘діяння’; двн.-ісл. yrki, двн.-англ. geweorc, двн.-в.-нім. giwurchi, двн.-сакс. giwurht.
H haí rda ‘стадо’; двн.-ісл. hjö rð, двн.-англ. heord, двн.-в.-нім. herta, двн.-фр. herda; скр. ç á rdha, грец. κ ό ρ θ υ ς. hairto ‘серце’; двн.-ісл. hjarta, двн.-англ. heorte, двн.-в.-нім. herza, двн.-сакс., двн.-фр. herte; грец.κ α ρ δ ί α, лат. cordis, лит. szirdí s, латис. sirds, ст.-слов. srč da, рос. сердце, укр. серце, ірл. cride. halja ‘пекло’; двн.-ісл. hel, Hel (ім’я богині смерті), двн.-англ. hell, двн.-в.-нім. hella, двн.-сакс. hallja, двн.-фр. helle, hille, норв. hulder; грец. κ α λ ύ π τ ω, ірл. cel. hlaifs ‘хліб’ герм. походж.; двн.-ісл. hleifr, двн.-англ. hlā f, двн.-в.-нім. leip, leib, hlaiba, laiba; запоз. ст.-слов. chlĕ bŭ, лит. klẽ pas, латис. klaips. hlaiw ‘могила’; двн.-англ.hlā ē w, hlā w, двн.-в.-нім. hlê o, двн.-сакс. hlê o, hlê we. лат. clivus.
I ibns ‘схожий, рівний’; двн.-ісл. jafn, двн.-англ. efen, двн.-в.-нім.eban, двн.-сакс. e ћo an, двн.-фр. even; і.-є. *aiem-, iem-, скр. yamá, лат. imâ go, imitor. inna ‘усередині’; двн.-ісл. inni, двн.-англ., двн.-сакс. inne, двн.-в.-нім. inni;
J juggs ‘молодий’; двн.-ісл. jungr, двн.-англ. geong, двн.-в.-нім., двн.-скас., двн.-фр. jung; скр. juvaç á, лат. juvencus, двн.-ірл. ō ac, ірл. ó ac, вал. ieuanc, лит. já unus, рос. юный, укр. юнак.
juk ‘ярмо’; двн.-ісл. ok, двн.-англ. geoc, двн.-в.-нім. joh, juh, joch, juch, двн.-сакс. juk; скр. yugá, грец. ζ υ γ ό ν, лат. jugum, ст.-слов. igo, рос. иго, вал. iau;
K kaú rn ‘зерно’; двн.-ісл. korn, двн.-англ. corn, двн.-в.-нім. korn, chorn, двн.-сакс., двн.-фр. korn; лат. grā num, ст.-слов. zrŭ no, рос., зерно, укр. зерно, двн.-ірл. grá n, лит. ž ì rnis, латв. sirnis. kunþ s ‘відомий’; двн.-ісл. kunnr, kuð r, двн.-англ. cū þ, двн.-в.-нім. cund, chund, двн.-сакс. kû þ, двн.-фр. kū th. скр. jñ ā tà s, грец. γ ν ω τ ό ς, лат. gnarus, ірл. gnath.
L lasjan ‘навчати’; двн.-англ. l ā ē ran, двн.-в.-нім. lê ren, двн.-сакс. lê rian, двн.-фр. lē ra. lekeis ‘лікар’; двн.-ісл. læ knir, двн.-англ. l ā ē ce, двн.-в.-нім. lâ hhi, lâ chi, двн.-сакс. lâ ki, двн.-фр. lê zta. грец. λ έ γ ω, лат. lego, ст.-слов. lě karĭ, ірл. liaig.
M mats ‘їжа’; двн.-ісл. mart, двн.-англ. mete, двн.-в.-нім.maz,, двн.-сакс. mat, meti, двн.-фр. mete; скр. má dati, грец. μ α δ ά ω, лат. madē re, ірл. maisse. mena ‘місяць’; двн.-ісл. mâ ni, двн.-англ. mō na, двн.-в.-нім., двн.-сакс. mâ no, двн.-фр. mō na; скр. mâ s-, грец. μ ή ν, лат. mē nsis, ірл. mí, ст.-слов. mĕ sę cĭ, лит. mĕ nesio.
N nahts ‘ніч’; двн.-ісл. nâ tt, двн.-англ. neaht, niht, двн.-в.-нім. naht, двн.-сакс. naht, двн.-фр. nacht; і.-є. *nokt-, скр. ná kta, грец. ν ύ ξ, ν υ κ τ ό ς, лат. nox, лит. naktì s, латис. nakts, ст.-слов. noš tĭ, алб. natε, рос. ночь, укр. ніч., ірл. nocht. O osanna запоз.‘слава’; грец. ώ σ α ν ν ά (арам.)
Q qens ‘жінка, дружина’; двн.-ісл. kvin, kvæ n, двн.-англ.cwē n, cwene, двн.-в.-нім. quena, двн.-сакс. quâ n, quena; вед. -jâ ni, грец. γ υ ν ή, прус. ganna, genno, ст.-слов. ż ena, рос. жена, вірм. kin.
R raí hts ‘правий, справедливий’; двн.-ісл. rê ttr, двн.-англ. riht, двн.-в.-нім. reht, recht, двн.-сакс. reht, двн.-фр. riucht; авест. rằ shta, грец. ό ρ ε κ ό ς, лат. rectus, ірл. recht. rum ‘місце, приміщення’; двн.-ісл. rû mr, двн.-англ. rū m, двн.-в.-нім., двн.-сакс. rû m, двн.-фр. rū m. і.-є. *ru-, лат. rū s, ст.-слов. ravĭ nŭ, ірл. ró e, вал. ravań h-. S saggws ‘пісня’; двн.-ісл. sö ngr, двн.-англ. sang, двн.-в.-нім. sang, sanc, двн.-сакс. sang, двн.-фр. song, sang; грец. ό μ φ ή. satjan ‘саджати’; двн.-ісл. setja, двн.-англ. settan, двн.-в.-нім. saz, z, an, sez, z, an, двн.-сакс. settian, двн.-фр. setta. скр. sad, лат. sedeo, прус. saddinna, ірл. seiss, вал. sedd, рос. садить, сидеть, укр. посадити. skeima ‘ліхтар’; двн.-ісл. skim, skimi, двн.-англ. scī ma, двн.-в.-нім., двн.-сакс. scî mo; перськ. sā yah, грец. σ κ ί ά, ірл. scí am. stiur ‘бик’; двн.-ісл. þ jó rr, двн.-англ. steor, двн.-в.-нім. stior; скр. sthavirá, грец. τ α υ ρ ο ς, лат. taurus, ірл. tarb, вал. ç taora, ст.-слов. turŭ, укр. тур, прус. tauris, лит. tauras.
T tuggo ‘язик’; двн.-ісл. tunga, двн.-англ. tunge, двн.-в.-нім. zunga, двн.-сакс. tunga, двн.-фр. tunge, tonge; і.-є. *dnĝ hvā, скр. jihvâ, двн.-лат. dingua, лат. lingua, двн.-ірл. tengae, ст.-слов. ję zykŭ, рос. язык, лит. lёż ù vis. Þ þ ahan ‘мовчати’, двн.-ісл. þ egja, þ agna, двн.-в.-нім. dagê n, двн.-сакс. thagian; лат. taceo. *þ res ‘три’; двн.-ісл. þ rî r, þ rijâ r, þ rjû, двн.-англ. þ rie, þ rē o, двн.-.в.-нім. drî ê, driô, driu, двн.-сакс. thria, threa, thrie, thriu, двн.-фр. thrê, thriu; і.-є. *tri-, скр. trá yas, вед. trî, грец. τ ρ ε ί ς, τ ρ ι α, лат. trē s, tria, ст.-слов. trĭ je, trije, tri, рос. три, укр. три, алб. trê, лит. trỹ s, латис. trî s.
U undar ‘під’; двн.-ісл. undir, двн.-англ. under, двн.-в.-нім. untar, undar, двн.-сакс. undar, двн.-фр. under; скр. adhá s, лат. inferus, вал. adhairi
W waí r ‘людина’; двн.-ісл. verr, двн.-англ., двн.-в.-нім., двн.-сакс., двн.-фр. wer; і.-є. *vī ro, скр. vî râ, лат. vir, ірл. fer, вал. vî ra, лит. vý ras. wasjan ‘одягати’; двн.-ісл. verja, двн.-англ., двн.-сакс. werian, двн.-в.-нім. werjan, werjen; і.-є. *ves-, скр. vaste, грец. έ ς ο ω, лат. vestis.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
авест. авестійська вал. валійська вед. ведійська герм. германська гот. готська грец. грецька двн.-англ. давньоанглійська двн.-в.-нім. давньоверхньонімецька двн.-інд. давньоіндійська двн.-ірл. давньоірландська двн.-ісл. давньоісландська двн.-сакс. давньосаксонська двн.-фр. давньофризька і.-є. індоєвропейська мова-основа ірл. ірландська лат. латинська лит. литовська латв. латвійська н.-нім. нижньонімецька норв. норвезька прус. пруська р.-н.-англ. ранньоновоанглійська рос. російська рун. рунічна сканд. скандинавська скр. санскрит слов. слов’янська ср.-англ. середньоанглійська ср.-нідерл. середньонідерландська ср.-н.-нім. середньонижньонімецька укр. українська
|