Семінар 2. Германська писемність та її пам’ятки

Зміст:

1. Види германського письма:

а) рунічне письмо, його походження;

б) латинське письмо, та його запозичення різними германськими народами;

в) готське письмо, його походження.

2. Мова старших рунічних написів.

3. Готська мова і її значення у вивченні інших мов германського ареалу.

4. Основні фонетичні і граматичні характеристики та її співвіднесеність з прагерманською мовою.

5. Єпископ Вульфіла і його переклад Біблії.

6. Пам’ятки писемності давньоанглійської, давньоверхньонімецької, давньонідерландської, давньосаксонської, давньофризької та скандинавських мов.

Тестові завдання:

1. Назвіть найдавніший вид писемності в германських мовах:

а) грецьке письмо; б) рунічне письмо; в) латинське письмо.

2. Яка з цих пам’яток рунічного письма написана давньоанглійською мовою?

а) напис на кам’яному хресті біля села Рутвел;

б) напис на вістрі списа, знайденого поблизу Ковеля;

в) напис на наконечнику списа з Евре Стабю.

3. В основу готського алфавіту ІV ст. покладено:

а) рунічний алфавіт; б) латинський алфавіт; в) грецький алфавіт; г) кирилиця.

4. Назвіть країну, в якій рунічне письмо використовували до XVI ст.:

а) Норвегія б) Швеція в) Данія г) Англія

5. Визначте час використання каролінгських мінускул:

а) VIII–IX ст. б) XI –XII ст. в) кін. XV ст. – наш час

6. Діалекти яких племен лягли в основу давньоанглійської мови?

а) франків, фризів, саксів; б) англів, саксів, ютів;

в) середньо-, верхньофранкські, ермінонські.

7. Західна гілка давньопівнічної дала основу таким мовам:

а) давньодатська; б) давньоанглійська; в) давньонорвезька;

г) давньонижньонімецька; д) давньоісландська; е) фарерська.

є) давньошведська;

8. Визначте діалекти давньоанглійської мови:

а) кентський; б) баварський; в) східнофранкський;

г) нортумбрійський; д) вессекський; е) алеманський.

є) мерсійський; ж) рейнськофранкський;

9. Назвіть писемні пам’ятки давньоанглійської мови:

а) ‘Старша Едда’; б) ‘Паркерівська хроніка’; в) ‘Муспіллі’;

г) ‘Сага про Магнуса’; д) ‘Гессенський уривок’; е) ‘Розрада філософії’

10. Назвіть твори, написані давньонижньонімецькою мовою:

а) ‘Старша Едда’; б) ‘Молодша Едда’; в) ‘Геліанд’;

г) ‘Фризька правда’; д) ‘Весобрунська молитва’; е) ‘Салічна правда’.

11. Давньонідерландська мова охоплює період:

а) VII ст. – 1066 p.; б) VIII – XVI ст.; в) 400–1100 рр.; г) 800–1275 рр.;

12. Датська хроніка створена у:

а) 1225 р.; б) 802 р.; в) 1495 р.; г) 842 р.

13. Назвіть першого християнського проповідника серед германців:

а) Вульфіла; б) Кюневульф; в) Альфред; г) Беовульф.

14. Скількі знаків містили Молодші руни?

а) 24; б) 27; в) 33; г) 16.

15. Визначте пам’ятку писемності, написану давньоісландською мовою:

а) ‘Пісня про Хільдебранта’; б) ‘Гімн Кедмона’;

в) ‘Геліанд’; г) ‘Старша Едда’.

16. Визначте писемну пам’ятку давньоверхньонімецької мови:

а) ‘Муспіллі’; б) ‘Гімн Кедмона’; в) ‘Геліанд’; г) ‘Розрада філософії’.

17. Коли була написана ‘Старша Едда’?

а) IX ст.; б) VII ст.; в) V ст.; г) X ст.

Семінар 3. Звукова будова індоєвропейської мови-основи та прагерманської мови

Зміст:

1. Звукова система:

а) поняття музичного та динамічного наголосу;

2. система голосних у прагерманській мові і її кореляти в індоєвропейській мові-основі:

а) якісне і кількісне чергування голосних;

б) поняття аблауту; його типи в германських мовах.

в) комбінаторні зміни голосних;

г) монофтонгізація та дифтонгізація;

д) умлаут;

є) фонетичні процеси в кінці слів;

3. Інвентар приголосних.

4. Пересуви приголосних:

а) закон Грімма;

б) закон Вернера;

в) другий верхньонімецький пересув приголосних;

д) третій пересув приголосних.

2. Причини, що зумовили пересуви приголосних. Концепція А.Мейе.

Тестові завдання:

1. Визначте тип наголосу в германських мовах за способом творення:

а) музичний; б) еспіраторний; в) тонічний; г) фіксований.

2. Автором теорії субстрату є:

а) Я.Грімм; б) Дж.Ципф; в) Т.Гамкрелідзе; г) А.Мейє.

3. Поширеним якісним аблаутом в індоєвропейських мовах є чергування:

а) і –о–нуль; б) е–о–нуль; в) е–а–нуль; г) і–а–нуль.

4. Визначте дату, коли відбувся і-умлаут в германських мовах:

а) V–VI ст.; б) IV–V ст.; в) VI–VII ст.; г) VIII ст.

5. Назвіть кількість довгих голосних у реконструйованій спільно-германській мові:

а) 6; б) 4; в) 5; г) 8.

6. В германських мовах на аблауті ґрунтується утворення форм:

а) слабких дієслів; б) VI–VII класів сильних дієслів;

в) відмінків іменників; г) I–V класів сильних дієслів.

7. Які фрикативні існували в індоєвропейській мові-основі:

а) f; б) h; в) s; г) þ.

8. Умлаут на u мав наслідком:

а) переломлення голосних;

б) перетворення монофтонгів на дифтонги;

в) регресивну асиміляцію голосних з голосним попереднього ряду;

г) прогресивну асиміляцію голосних з голосним пореднього ряду.

9. Умлаут на і мав наслідком:

а) переломлення голосних;

б) перетворення монофтонгів на дифтонги;

в) регресивну асиміляцію голосних з голосним попереднього ряду;

г) прогресивну асиміляцію голосних з голосним пореднього ряду.

10. Термін гемінація означає:

а) подвоєння; б) переломлення; в) переголошення; г) чергування.

11. Термін умлаут означає:

а) подвоєння; б) переломлення; в) переголошення; г) чергування.

12. Аблаут – це голосних:

а) подвоєння; б) переломлення; в) переголошення; г) чергування.

Тест на всі види фонетичних змін:

Поясніть співвідношення голосних та приголосних у наступних парах слів, оберіть правильну відповідь зі списку: