Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Система дієслова
|
|
Зміст:
1. Германське дієслово. Явища словозміни.
2. Граматичні категорії: час, спосіб, особа, число, стан.
3. Морфологічна класифікація дієслів:
а) сильні дієслова;
б) слабкі дієслова;
в) претерито-презентні дієслова;
г) неправильні дієслова.
4. Неособові форми дієслова в германських мовах:
а) інфінітив;
б) дієприкметник.
Тестові завдання:
1. Визначте германський суфікс, за допомогою якого утворювалися слабкі дієслова І класу:
а) *-ja; б) *-e-; в) -*nō -; г) *-ō -.
2. Аорист у мові-основі позначав:
а) закінчену дію чи стан; б) нетривалу, миттєву дію; в) тривалу дію.
3. Який тип аблауту спостерігається в утворенні форм VI класу сильних дієслів:
а) якісний; б) кількісний; в) якісно-кількісний.
4. Якого способу не існувало в германських дієсловах?
а) імператив; б) індикатив; в) кон’юктив; г) оптатив.
5. Скільки класів сильних дієслів розрізняють у давньогерманських мовах?
а) 5; б) 3; в) 4; г) 7.
6. Які вербалії існували в германських мовах:
а) незмінюваний інфінітив, іменник, дієприкметник І, змінюваний інфінітив;
б) дієприкметник І, незмінюваний інфінітив, дієприкметник ІІ, змінюваний інфінітив;
в) прикметник, дієприкметник І, дієприкметник ІІ, змінюваний інфінітив;
г) дієприкметник І, незмінюваний інфінітив, дієприкметник ІІ, прикметник.
7. Який ускладнювач існував для І класу германських сильних дієслів?
а) -і-; б) -и-; в) носовий+приголосний; г) фрикативний.
8. Якої часової форми не існувало в давньогерманських мовах?
а) футурум; б) презенс; в) претерит.
9. Утворення форм претериту однини та множини сильних дієслів VII класу ґрунтується на:
а) якісному аблауті; б) кількісному аблауті;
в) якісно-кількісному аблауті; г) редуплікації.
10. Скільки класів слабких дієслів існувало в готській мові?
а) 5; б) 3; в) 4; г) 7.
11. Назвіть германський суфікс, за допомогою якого утворювалися слабкі дієслова ІІ класу:
а) *-ja; б) *-e-; в) -*nō -; г) *-ō -.
12. Скільки існувало класів претерито-презентних дієслів в давніх германських мовах?
а) 6; б) 3; в) 4; г) 7.
13. Джерелом походження германських неправильних дієслів є:
а) індоєвропейські сильні дієслова; в) індоєвропейські іменники;
б) індоєвропейські слабкі дієслова; г) індоєвропейські атематичні дієслова.
14. Визначте ускладнювач для ІІ класу сильних дієслів:
а) -і-; б) -и-; в) носовий+приголосний; г) фрикативний.
15. За допомогою якого германського суфікса утворювалися слабкі дієслова ІІІ класу?
а) *-ja; б) *-e-; в) -*nō -; г) *-ō -.
16. Визначте форму дієслова:
| 1) nasjam 2) salbō dē dum 3) sokja 4) rais 5) fullnō da 6) nima 7) bundum | а) теперішній час однина; б) теперішній час множина; в) минулий час однина; г) минулий час множина. |
17. Визначте клас дієслів:
| 1. giban – gaf – gebum – gibans; 2. gaggan – iddja – iddjē dum – gaggands; 3. skulan – skal – skulda; 4. stojan – stauida – stauidedum – stauiþ s; 5. wittan – wait – wissa – wissē dedum; 6. greipan – graip – gripum – gripans; 7. haban – habaida – habaidedum – habaiþ s; 8. nasjan – nasjada – nasidē dum – nasiþ s; 9. fiskon – fiskoda – fiskodedum –fiskoþ s; 10. driugan – draug – drugum – drugans; 11. niman – nam – nē mu – nimands; 12. brinnan – brann – brunnum – brunnans; 13. falpan – faifalþ – falpans; 14. haitan – haihait – haihaitum – haitans; 15. bairan – bar – berum – baurans; | а) сильні дієслова; б) слабкі дієслова; в) претерито-презентні дієслова; г) неправильні дієслова. |
Практичне завдання:
Визначте основні форми дієслів (інфінітив, претерит однина, претерит множина, дієприкметник ІІ):
1) huzdjan ‘збирати скарби’, слабке дієсл., І класу;
2) bindan ‘зв’язувати’, сильне дієсл., ІІІ класу;
3) greipan ‘схопити’, сильне дієсл., І класу;
4) biugan ‘зігнути’, сильне дієсл., ІІ класу;
5) haban ‘мати, володіти’, слабке дієсл., ІІІ класу;
6) andhafjan ‘відповідати’, сильне дієсл., VІ класу;
7) mitan ‘виміряти’, сильне дієсл., V класу;
8) hneiwan ‘кланятися’, сильне дієсл., І класу;
9) galaþ an ‘скликати, запросити’, слабке дієсл., ІІ класу;
10) qiman ‘приходити, прибувати’, сильне дієсл., ІV класу;
11) letan ‘дозволяти, відпускати’, сильне дієсл., VІІ класу;
12) þ an ‘говорити, мовити’, сильне дієсл. V класу;
13) arjan ‘орати’, слабке дієсл., І класу;
14) standan ‘стояти, перебувати’, сильне дієсл., VІ класу;
15) uslukan ‘витягти, вийняти’, сильне дієсл., ІІ класу;
16) bairan ‘нести’, сильне дієсл., ІV класу;
17) afmaitan ‘відрізати, відрубати’, сильне дієсл., VІІ класу;
18) graban ‘копати’, сильне дієсл., VІ класу;
19) karon ‘турбуватися’, слабке дієсл., ІІ класу;
20) lastjan ‘навчати’, слабке дієсл., І класу.