Управління при ліквідації надзвичайних ситуацій 1 страница

2.1. Система управління

2.1.1. Основою управління силами при ліквідації надзвичайних ситуацій є рішення керівника органу управління (підрозділу). Управління силами полягає у цілеспрямованій і наполегливій діяльності керівника органу управління, спрямованій на підтримання готовності підрозділів, підготовку їх до дій та організацію виконання підрозділами завдань при проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Управління має бути оперативним, сталим та безперервним.

2.1.2. При ліквідації надзвичайної ситуації управління силами розпочинається з моменту отримання керівником органу управління (підрозділу) інформації про її виникнення і здійснюється з урахуванням розвитку обстановки в районі надзвичайної ситуації та включає такі заходи:

- уточнення та оцінка обстановки;

- визначення першочергових завдань, які необхідно провести негайно (невідкладно) для прискорення підготовки сил і засобів до виконання завдань з ліквідації надзвичайної ситуації, та надання попередніх розпоряджень для підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

- подальший аналіз ситуації (збір даних про характер та масштаби надзвичайних ситуацій, розрахунок сил і засобів), підготовка та прийняття рішення і доведення завдань до підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

- здійснення постійного моніторингу (збір даних про обстановку), оперативне інформування органів державної влади про розвиток надзвичайної ситуації та вжиті заходи для ліквідації надзвичайної ситуації;

- організація всебічного забезпечення рятувальної операції;

- залучення сил і засобів цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади відповідно до Планів реагування та взаємодії;

- організація взаємодії, зв’язку та забезпечення взаємного обміну інформацією з приданими силами;

- визначення конкретних завдань додатково залученим силам, координація та контроль за проведенням аварійно-рятувальних та відновних робіт;

- підготовка доручень (при необхідності) щодо залучення сил і засобів з інших регіонів;

- організація повернення залучених сил і засобів до місць постійної дислокації після виконання завдань з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

2.1.3. Організаційно-технічну основу управління підрозділами складає система управління, яка включає: органи управління, пункти управління та системи зв’язку, оповіщення і автоматизації управління. Система управління повинна мати високу ступінь готовності, забезпечувати надійність функціонування її складових та можливість як централізованого, так і безпосереднього управління підрозділами.

2.2. Управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами

2.2.1. Для організації робіт з ліквідації надзвичайної ситуації та безпосереднього керівництва залученими до їх проведення органами управління і підрозділами залежно від рівня надзвичайної ситуації (державний, регіональний, місцевий, об’єктовий) відповідним органом виконавчої влади призначається уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації (далі - керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації).

Керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації утворює робочий орган - штаб з ліквідації надзвичайної ситуації, визначає його персональний склад, забезпечує його діяльність та встановлює режим роботи.

2.2.2. Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації очолює начальник штабу, який залежно від масштабів, характеру і наслідків надзвичайної ситуації та виду аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт формує його із робочих груп та окремих фахівців.

До складу штабу входять:

робоча група з оцінки обстановки і підготовки пропозицій до рішення начальника цивільного захисту області, яка в процесі подальшої роботи готує розпорядження голови обласної державної адміністрації або наказ начальника цивільного захисту регіону;

група підготовки проекту доповіді начальника цивільного захисту регіону до Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, міжвідомчого оперативного штабу, що працює в центральному органі виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту;

група керування силами реагування;

група матеріального забезпечення;

група забезпечення роботи засобів зв'язку і комунікацій.

2.2.3. До роботи в штабі залучаються керівники аварійно-рятувальних підрозділів та служб, що беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації, спеціалісти відповідних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

2.2.4. Штаб взаємодіє із спеціальною комісією з ліквідації надзвичайної ситуації.

Основним завданням штабу з ліквідації надзвичайної ситуації є безпосередня організація та координація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

2.2.5. На час ліквідації надзвичайної ситуації у підпорядкування керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації переходять аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, а також усі аварійно-рятувальні служби, що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації.

2.2.6. Розпорядження керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, які беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації, а також громадянами і підприємствами, які знаходяться у зоні надзвичайної ситуації.

2.2.7. Ніхто не має права втручатися в діяльність керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації. Керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації особисто відповідає перед органом виконавчої влади, що його призначив, за управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами з ліквідації надзвичайної ситуації.

2.2.8. До прибуття керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації його обов’язки виконує старша посадова особа органу управління або підрозділу служби цивільного захисту, яка прибула до зони надзвичайної ситуації першою.

Якщо надзвичайна ситуація трапилася на потенційно небезпечному об’єкті або об’єкті підвищеної небезпеки, то до прибуття керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації його обов’язки виконує диспетчер об’єкта або особа старшого інженерно-технічного персоналу, яка знаходиться на зміні.

2.2.9. Для ліквідації надзвичайної ситуації, яка за характером та наслідками не потребує призначення керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, його функції, за рішенням керівника територіального органу управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, погодженим з місцевими органами виконавчої влади, можуть покладатися на одного із заступників керівника територіального органу управління або керівника підрозділу, що виконує роботи з ліквідації цієї надзвичайної ситуації.

2.2.10. Залежно від обстановки в районі надзвичайної ситуації керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації має право самостійно приймати рішення щодо:

проведення евакуаційних заходів;

призупинення діяльності об’єктів, що знаходяться у зоні надзвичайної ситуації, та обмеження доступу до неї людей;

залучення до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт необхідних транспортних засобів, іншого майна підприємств, установ та організацій, що знаходяться у зоні надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальних служб та формувань, а також громадян за їх згодою;

припинення аварійно-рятувальних робіт при підвищенні загрози життю та здоров’ю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій;

інші рішення, необхідні для підвищення ефективності виконання заходів з ліквідації надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки постраждалого населення.

2.2.11. Заступники керівника органу управління (підрозділу) та начальники служб у межах повноважень відповідають за готовність до дій за призначенням безпосередньо підпорядкованих підрозділів та служб, успішне виконання ними завдань, а також організацію відповідних видів забезпечення.

Вони повинні:

знати обстановку в обсязі, необхідному для виконання своїх службових обов’язків, завдання підпорядкованих і приданих підрозділів, їх чисельний склад, оснащеність і можливості;

планувати відповідно до рішень керівництва застосування цих підрозділів, ставити завдання та контролювати їх виконання;

доповідати керівнику органу управління (підрозділу) про стан і можливості відповідного виду забезпечення, а також пропозиції щодо їх оптимального використання та поповнення.

2.2.12. Основою управління при ліквідації надзвичайних ситуацій є рішення керівника органу управління (керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації) на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у районі надзвичайної ситуації.

Рішення включає такі основні елементи:

короткі висновки із оцінки обстановки;

порядок проведення дій;

завдання підлеглим формуванням, підрозділам;

заходи безпеки;

організація взаємодії;

забезпечення дій формувань, підрозділів;

організація управління та зв’язку.

Рішення оформлюється на карті (схемі) з пояснювальною запискою із урахуванням розвитку обстановки в районі надзвичайної ситуації.

2.2.13. Короткі висновки із оцінки обстановки містять у собі основні дані про характер і масштаби надзвичайної ситуації, обсяг робіт, які необхідно виконати, і умови їх проведення, наявність сил та засобів і їх можливості.

2.2.14. У рішенні відображаються мета, яка стоїть перед органом управління та його підрозділами, головні завдання та послідовність проведення робіт, об'єкти (райони, ділянки) зосередження основних зусиль, порядок створення угруповання сил та засобів.

2.2.15. Завдання керівникам підпорядкованих органів управління та формуванням (підрозділам) залежно від їх можливостей та розвитку обстановки визначають старші начальники. При постановці завдань вказуються район, сили та засоби, послідовність та строки проведення робіт, об'єкти зосередження основних зусиль, порядок використання технічних засобів та заходи безпеки.

2.2.16. Порядок взаємодії між підрозділами сил цивільного захисту, залученими до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, визначається при прийнятті рішення. Взаємодія здійснюється у ході виконання робіт.

При організації взаємодії:

уточнюються ділянки робіт для кожного підрозділу;

встановлюється порядок проведення робіт для підрозділів, що виконують завдання на суміжних ділянках, особливо при виконанні робіт, які можуть становити небезпеку або впливати на роботу кожного підрозділу;

узгоджуються час і місце зосередження зусиль при спільному виконанні особливо важливих і складних робіт;

визначається порядок обміну інформацією про зміни обстановки та хід виконання робіт на суміжних ділянках;

встановлюється порядок надання термінової взаємодопомоги.

Взаємодія організовується у процесі постановки завдань за участю представників взаємодіючих сил.

При цьому керівники взаємодіючих органів управління, формувань (підрозділів) уточнюють місця та порядок проведення робіт, обмінюються даними про обстановку, розташування пунктів управління, способи зв'язку та порядок інформування про хід виконання завдань.

2.2.17. Забезпечення дій сил та засобів в районах ведення робіт організовується з метою створення умов для успішного виконання поставлених завдань. Безпосереднє керівництво забезпеченням дій формувань (підрозділів) здійснюють начальники відповідних служб та посадові особи органу управління відповідно до їх обов'язків.

2.2.18. Основними видами забезпечення є розвідка, інженерне, радіаційне, хімічне, біологічне, гідрометеорологічне, матеріально-технічне та медичне забезпечення.

2.2.19. При організації розвідки вказуються мета її проведення, райони (об'єкти, ділянки) та час ведення розвідки, порядок спостереження і контролю за станом навколишнього середовища та змінами обстановки у місцях проведення робіт, порядок подачі сигналів та надання донесень.

2.2.20. Інженерне забезпечення вирішує завдання щодо виконання спеціальних інженерних робіт, використання засобів механізації робіт, обладнання пунктів водопостачання.

2.2.21. Радіаційне, хімічне і біологічне забезпечення здійснюється з метою створення аварійно-рятувальним підрозділам умов для виконання поставлених завдань в обстановці радіаційного і хімічного забруднення та біологічного зараження, захисту населення в зоні забруднення шляхом евакуації, укриття у захисних спорудах та проведення спеціальної обробки.

2.2.22. Гідрометеорологічне забезпечення включає передачу органам управління та керівникам підрозділів (формувань) інформації про гідрометеорологічні умови у районі проведення робіт, а також термінової інформації щодо небезпечних метеорологічних і гідрологічних явищ та прогнозу їх розвитку.

2.2.23. Матеріально-технічне забезпечення включає технічне та матеріальне постачання.

Технічне забезпечення передбачає організацію роботи спеціальних підрозділів щодо своєчасного проведення технічного обслуговування і ремонту машин та механізмів, евакуацію несправної техніки до ремонтних підрозділів (підприємств), її використання після ремонту, а також порядок забезпечення запасними частинами та агрегатами.

Матеріальне забезпечення передбачає забезпечення залучених до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт формувань (підрозділів) продовольством, питною водою, технічними засобами, майном протирадіаційного та протихімічного захисту, медичним майном, спеціальним одягом, будівельними і пально-мастильними матеріалами, а також обладнання місць (пунктів) прийому їжі, відпочинку та спеціальної обробки.

2.2.24. Медичне забезпечення передбачає проведення заходів щодо збереження здоров’я та працездатності особового складу формувань (підрозділів) та органів управління, своєчасного надання екстреної медичної допомоги постраждалим та хворим, їх евакуацію у лікарні та спеціалізовані заклади охорони здоров’я, а також заходи щодо попередження інфекційних захворювань серед особового складу аварійно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та населення, яке постраждало внаслідок виникнення надзвичайної ситуації.

2.2.25. Організація управління та зв’язку включає визначення складу органу управління, розміщення пункту управління, порядку організації зв’язку, форм і строків надання донесень.

2.2.26. Планування аварійно-рятувальних робіт розпочинається одночасно з підготовкою рішення. План проведення робіт оформлюється в текстовому форматі із доданням карт, схем, графіків та розрахунків. План підписується керівником органу управління (підрозділу) та затверджується керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації. Виписки із плану робіт доводяться до підлеглих у частині, що їх стосується. План може коригуватися залежно від зміни обстановки та стану виконання заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

2.2.27. Дані про обстановку надходять до органів управління у вигляді донесень, форма та періодичність надання яких встановлюються керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

Основними джерелами отримання даних про обстановку є підрозділи, що здійснюють розвідку району надзвичайної ситуації, та підпорядковані органи управління.

Залежно від розвитку надзвичайної ситуації підпорядковані органи управління надають донесення: про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації; обстановку у районі надзвичайної ситуації; хід та результати виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

У разі раптової зміни обстановки донесення подаються негайно.

2.2.28. Первинні донесення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації можуть містити мінімально необхідну інформацію для прийняття оперативних рішень щодо визначення першочергових завдань залученим силам та при необхідності приведення у готовність додаткових сил і засобів цивільного захисту, висування їх у райони надзвичайної ситуації та проведення аварійно-рятувальних робіт.

Більш детальне донесення про обстановку в районі надзвичайної ситуації надається після проведення розвідки та рекогносцировки на початковому етапі проведення робіт з метою уточнення завдань для додаткових сил.

2.2.29. Донесення про обстановку в районі надзвичайної ситуації містить оперативну інформацію про поточний її стан, прогноз розвитку та, у разі необхідності, пропозиції щодо залучення до ліквідації надзвичайної ситуації додаткових сил і засобів.

2.2.30. Донесення про хід та результати виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт включає інформацію про кількість врятованих людей, виконані роботи, стан матеріально-технічного забезпечення аварійно-рятувальних підрозділів та проблемні питання, які виникли під час робіт.

2.2.31. Аналіз обстановки у повному обсязі проводиться керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, керівником органу управління (підрозділу), його заступниками (помічниками), а іншими посадовими особами - у межах своєї компетенції.

Основними елементами аналізу обстановки є:

характер і масштаби розвитку надзвичайної ситуації, ступінь небезпеки для працюючого персоналу та населення, межі небезпечних зон та прогноз їх розповсюдження;

види і обсяги аварійно-рятувальних, інших невідкладних робіт та умови, у яких вони проводяться;

потреба у силах та засобах для проведення робіт у максимально стислі строки;

кількість, укомплектованість, забезпеченість і готовність до дій сил та засобів, послідовність введення їх у район надзвичайної ситуації для розгортання робіт.

У процесі аналізу обстановки фахівці співвідносять потребу у силах та засобах для проведення робіт з можливостями залучених аварійно-рятувальних підрозділів, проводять розрахунки з метою їх оптимального застосування та надають пропозиції керівнику робіт з ліквідації надзвичайної ситуації (керівнику органу управління).

2.2.32. Методи роботи з планування дій підрозділів і управління ними під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації залежать від обстановки, визначених завдань і строків їх виконання. Вони повинні бути єдиними в усіх ланках управління для забезпечення своєчасного прийняття рішень і доведення завдань до підлеглих, повного і якісного планування заходів та дій, узгодження роботи всіх органів управління, оперативного реагування на зміни обстановки і своєчасного виконання визначених завдань.

Метод послідовної роботи застосовується під час попередньої підготовки до дій за призначенням і проводиться послідовно від вищестоящого органу управління до аварійно-рятувального підрозділу включно.

Метод паралельної роботи застосовується за умови обмеженого строку підготовки до дій (як правило, при виникненні надзвичайної ситуації), при цьому організація заходів реагування здійснюється одночасно у всіх органах управління та підрозділах, які залучаються до аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

2.2.33. Під час підготовки і в ході виконання завдань керівник органу управління (підрозділу):

з’ясовує завдання, визначає першочергові заходи з підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання;

проводить розрахунок часу;

особисто або через першого заступника орієнтує своїх заступників, начальників служб і підпорядкованих підрозділів щодо подальшого порядку роботи;

дає вказівки про час і порядок роботи на місцевості і підготовку інформації для прийняття подальших рішень;

оцінює обстановку;

проводить рекогносцировку;

приймає рішення та доповідає його вищому керівництву;

затверджує рішення у вищого керівництва;

доводить завдання до особового складу;

організовує управління, взаємодію, всебічне забезпечення дій підрозділів та контроль за їх підготовкою до виконання завдань за призначенням.

2.2.34. Керівник органу управління (підрозділу) може організовувати виконання заходів з ліквідації надзвичайної ситуації безпосередньо на місці події. З урахуванням змін обстановки він уточнює попередні рішення, завдання та порядок взаємодії підпорядкованих підрозділів.

2.2.35. Залежно від обстановки і наявності часу послідовність роботи керівника органу управління (підрозділу) може бути іншою. Як правило, керівник органу управління (підрозділу) повинен передбачити мінімально необхідний час на підготовку підпорядкованих підрозділів до виконання визначених завдань.

2.2.36. Управління силами при ліквідації надзвичайної ситуації завершується після виконання всього комплексу аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт за рішенням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

2.3. Пункти управління

2.3.1. Пункт управління - це спеціально обладнане та оснащене технічними засобами місце, з якого керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації (керівником органу управління або підрозділу) здійснюється управління силами і засобами на місці виникнення надзвичайної ситуації. Пункти управління поділяються на стаціонарні та пересувні.

2.3.2. Стаціонарні пункти управління призначені для забезпечення функціонування органів управління у повсякденному режимі у пунктах їх постійного розташування.

2.3.3. Пересувні пункти управління - це спеціально обладнані транспортні засоби (тимчасові приміщення, намети), оснащені технічним обладнанням для забезпечення роботи органу управління в польових умовах у районі надзвичайної ситуації. Вони розгортаються на відстані, яка забезпечує безперебійне управління залученими силами.

Залежно від масштабу і особливостей надзвичайних ситуацій пересувний пункт управління розгортається і функціонує за своєю схемою та оперативним складом і повинен забезпечити стійкість, надійність і безперервність управління силами та засобами в цілодобовому режимі.

2.3.4. Переміщення пункту управління здійснюється за рішенням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, а при раптовому ускладненні обстановки - за рішенням керівника органу управління (підрозділу) з наступною доповіддю керівнику робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

2.3.5. На пункті управління розміщуються і працюють керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації (керівник органу управління, підрозділу), члени тимчасових комісій, штабів, оперативних груп, представники служб цивільного захисту, організовується робота оперативно-чергової зміни, технічних засобів управління та зв’язку з вищестоящими органами управління, підпорядкованими, приданими і взаємодіючими підрозділами.

2.4. Організація зв’язку

2.4.1. Зв'язок є основним засобом, що забезпечує безперервне управління підрозділами під час ліквідації надзвичайної ситуації. Система зв'язку повинна забезпечувати надійну та своєчасну передачу наказів, розпоряджень, команд, сигналів та донесень на всіх етапах дій підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

2.4.2. Залежно від особливостей і масштабу надзвичайної ситуації та місцевості, на якій вона виникла, визначаються засоби, канали і мережі зв'язку, які необхідно використовувати (організовувати) на період ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

2.4.3. Для забезпечення управління при переміщенні підрозділів (марш, перевезення) та в районі надзвичайної ситуації здійснюється нарощування системи зв’язку рухомими (мобільними) засобами.

2.4.4. Для забезпечення зв'язку застосовуються засоби радіо-, дротяного, мобільного та супутникового зв'язку.

2.4.5. Основним видом зв'язку під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт є радіозв'язок в ультракороткохвильовому та короткохвильовому діапазонах, який встановлюється відповідно до схеми організації зв'язку. Радіозв'язок повинен знаходитись у постійній готовності до негайної передачі команд і донесень.

2.4.6. Провідний зв'язок використовується для нарощування системи зв'язку, під час проведення довготривалих рятувальних та інших невідкладних робіт. Він організовується з урахуванням можливості використання існуючих ліній зв'язку, що забезпечують функціонування засобів телекомунікації.

2.4.7. Мережі операторів рухомого (мобільного) зв'язку використовуються як допоміжні (альтернативні) канали і застосовуються в усіх видах дій підрозділу, а також під час руху та розташування на місці.

2.4.8. Мережі супутникового зв'язку використовуються у разі відсутності доступу до мережі операторів фіксованого, рухомого (мобільного) зв'язку або їх руйнування.

2.4.9. Зв'язок з підпорядкованими органами управління та підрозділами організовується вищестоящим органом управління відповідно до рішення його керівника, однак при порушенні зв’язку всі органи управління та підрозділи зобов’язані вжити вичерпних заходів щодо його відновлення.

Організовує та відповідає за стан зв’язку перший заступник керівника органу управління (підрозділу). Безпосередньо за своєчасну організацію і сталу роботу зв’язку відповідає начальник підрозділу зв’язку.

Зв’язок між взаємодіючими підрозділами і формуваннями встановлюється засобами кожного із них.

2.4.10. Надійний та якісний зв'язок у надзвичайних ситуаціях досягається:

завчасним плануванням заходів з організації зв'язку у період постійної готовності та на найбільш типові випадки надзвичайних ситуацій;

завчасним обладнанням вузлів пунктів управління сучасними засобами зв'язку та утриманням їх у постійній готовності до використання;

комплексним використанням різних видів та засобів зв'язку;

постійним розвитком та удосконаленням гарнізонних мереж зв'язку;

високою спеціальною підготовкою та постійним тренуванням фахівців зв'язку;

наявністю резерву засобів зв'язку;

додержанням встановлених правил та порядку ведення переговорів засобами зв'язку.

3. Підготовка до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

3.1. Підготовка до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (далі - дії) проводиться для підтримання постійної готовності органів управління та підрозділів (формувань) до виконання завдань за призначенням.

Підготовка до дій включає:

організацію дій (прийняття рішення, визначення завдань підрозділам, рекогносцировка, організація взаємодії, всебічного забезпечення і управління, планування дій);

приведення в готовність органів управління та підрозділів (формувань) до виконання визначених завдань;

висування та розташування підрозділів (формувань) у визначеному районі у разі формування зведених угруповань сил;

підготовку до дій керівного складу органів управління та підрозділів (формувань).

3.2. Підготовка до дій керівного складу органів управління та підрозділів (формувань) передбачає вивчення:

маршрутів руху до району надзвичайної ситуації;

характеру забудови міста (міського району), об’єктів, на території яких планується проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

характеристик і стану шляхів, мостів, переправ;

розміщення комунально-енергетичних мереж і ліній зв’язку;

потенційної небезпеки об’єктів економіки, в першу чергу атомних електростанцій, хімічно-, пожежо-, вибухонебезпечних об’єктів і зон затоплення;

місць розташування пунктів управління і організації зв’язку з ними;

планів спільних дій зі взаємодіючими підрозділами і службами;

місць розташування лікувальних закладів та шляхів евакуації постраждалих;

характеристик і розміщення пунктів водопостачання, лабораторій, комунально-побутових підприємств;