Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Управління при ліквідації надзвичайних ситуацій 14 страница
приступати до гасіння пожежі лише після отримання письмового дозволу про відключення силового устаткування;
для безпечної евакуації пасажирів, обмеження поширювання вогню, видалення диму визначити і організувати необхідний режим роботи вентиляції спільно з відповідною службою метрополітену;
для запобігання швидкому поширюванню полум’я вздовж рухомого складу подавати піну усередину вагонів, організувавши при цьому виведення вагонів, що не охоплені полум’ям, у безпечні зони;
гасіння розбивати на окремі етапи і завдання та формувати групи за напрямком їх виконання (група розвідки, група рятування людей, група прокладання магістральних ліній, група гасіння тощо);
рукавні лінії прокладати по балюстраді одного з ескалаторів, використовуючи інші для евакуації пасажирів і переміщення особового складу;
при прокладанні рукавних ліній по балюстрадах ескалаторів слід використовувати рукавні затримки - закріпляти їх за металеві конструкції ліхтарів.
9.2.4. Для гасіння пожежі у рухомому складі, що знаходиться в тунелі, подачу вогнегасних речовин до осередку горіння організовувати з боку руху вентиляційного потоку.
9.2.5. Для гасіння рухомого складу необхідно використовувати розпилену воду. Від розгалуження, що встановлюється перед поїздом, прокладаються робочі лінії з правого та лівого боку, стволи подаються у дверні та віконні прорізи. Після цього необхідно розбирати конструкції вагона і проводити проливання місць горіння. При гасінні водяними та пінними стволами передбачити їх заземлення.
9.2.6. Для гасіння пожежі у рухомому складі на станції подавати 2 стволи " Б" або 1 ствол " А" на один вагон рухомого складу.
9.2.7. Для гасіння пожеж у ескалаторних тунелях з нахилом у приміщеннях, що знаходяться під платформами, кабельних тунелях і у суміщених тягознижувальних підстанціях застосовувати піну.
9.2.8. Для проведення розвідки, рятування людей, виконання іншого роду робіт під час гасіння пожеж у підземних спорудах метрополітену (в межах діючих станцій метрополітену) залучаються групи газодимозахисників по дві ланки ГДЗС (3+3), керівником групи є командир першої ланки. У виняткових випадках за рішенням КГП може створюватися одна ланка у складі п'яти осіб. На кожну працюючу групу (ланку) повинна бути передбачена резервна група (ланка). Тип апаратів з терміном захисної дії визначається начальником гарнізону.
На станціях метрополітену глибокого залягання використовувати ЗІЗОД з терміном захисної дії не менше 90 хвилин. ЗІЗОД з терміном захисної дії не менше 180 хвилин використовувати для надання допомоги відповідним службам при роботі у підземних спорудах метрополітену за межами станцій (тунелях, тупиках тощо).
9.2.9. Для проведення рятувальних робіт необхідно створювати (на станції, у тунелі) контрольно-пропускні пункти ГДЗС.
9.2.10. Залежно від обстановки крім засобів, якими оснащено пожежно-рятувальні підрозділи, використовувати місцевий телефонний зв’язок і установки гучномовного сповіщення метрополітену.
Під час пожеж у наземних спорудах метрополітену гасіння їх здійснювати з урахуванням вимог цього Статуту, конструктивних та планувальних особливостей комплексу метрополітену, звертаючи особливу увагу на недопущення поширювання вогню від наземних споруд на ескалатори і підземні споруди.
9.3. Гасіння пожеж повітряних суден на землі
9.3.1. Під час пожежі у повітряних суднах на землі можливі:
швидке поширювання вогню у разі ушкодження паливних систем, а також горючими матеріалами внутрішнього оздоблення пасажирських салонів, вибухи балонів з газами, які знаходяться під тиском;
загроза людям і складність евакуації їх в результаті заклинювання дверей і люків;
інтенсивне горіння вузлів і деталей з алюмінієво-магнієвих та інших сплавів;
значне віддалення місця пожежі від джерел водопостачання;
під час пожежі поза територією аеродрому є складність під’їзду до місця пожежі (аварії) пожежно-рятувальних автомобілів і доставки вогнегасних речовин.
9.3.2. Під час гасіння пожежі в повітряних суднах на землі КГП зобов’язаний:
організувати зосередження необхідної кількості сил і засобів поблизу злітно-посадкової смуги у разі аварійної посадки повітряного судна, підготувати засоби індивідуального захисту особового складу (теплозахисні пожежні костюми, апарати захисту органів дихання);
організувати взаємодію з керівником польотів і аварійно-рятувальної служби аеропорту;
у мінімально короткий строк організувати евакуацію пасажирів з повітряного судна до безпечного місця;
у першу чергу організувати ліквідування горіння пального під фюзеляжем у районі дверей і люків для евакуації, застосовуючи з цією метою піну, порошок чи потужні водяні струмені і одночасно охолоджуючи корпус повітряного судна;
організувати розкривання основних і аварійних люків, а за необхідності - обшивки корпусу у спеціально означеному на корпусі місці;
для запобігання швидкому поширюванню пожежі по корпусу організувати подавання вогнегасних речовин, в першу чергу до найбільш важливих частин повітряного судна (двигуни, гондоли двигунів, кабіна пілотів і фюзеляж), а також на дільниці, де можливі вибухи балонів і баків для пального;
вжити заходів щодо ліквідування горіння пального під повітряним судном під час сильного вітру водяними струменями шляхом змивання його з бетону на ґрунт чи до зливної каналізації; за відсутності вітру - шляхом покривання поверхні розлитого палива піною, хладоном, порошками чи двооксидом вуглецю;
організувати гасіння шасі, що горять, суцільними струменями розчину піноутворювача у воді зі стволів " А" зі знятими насадками при напорі, необхідному для змивання розплавленого магнієвого сплаву; забезпечити роботу ствольників у теплозахисних пожежних костюмах на безпечній відстані від місця горіння;
організувати ліквідування горіння усередині двигунів піною, порошками, двооксидом вуглецю, хладоном чи складом галогенованих вуглеводнів; вогнегасні речовини подавати через вхідний пристрій, сопло двигуна і (чи) гондолу;
організувати за допомогою тягачів поворот повітряного судна з метою обмеження поширювання вогню за вітром;
під час пожежі повітряних суден на стоянці вжити заходів щодо охолодження водяними струменями сусідніх суден, що не горять, та організувати їх негайне відведення до безпечної зони.
9.3.3. Під час гасіння пожеж повітряних суден в ангарах і на стоянках необхідно:
використовувати стаціонарні установки пожежогасіння;
організувати подавання потужних водяних струменів для охолодження несучих конструкцій ангара;
використовувати для подачі стволів зовнішні і пожежні драбини, стапелі, трапи.
9.4. Гасіння пожеж на водному (морському, річковому) транспорті у портах, доках тощо
9.4.1. Під час пожежі на морському і річковому транспорті у портах, доках і затонах можливі:
складне планування, наявність великої кількості горючого матеріалу, комунікацій, різних вантажів і дизельного пального, а також пустот у перегородках;
значне нагрівання металевих конструкцій корпусу, переборок, палуби, обладнання тощо;
складність проведення евакуації та проникнення до осередку горіння;
швидке поширювання вогню горючими конструкціями і вантажами, особливо на товарно-пасажирських суднах в трюмах і на верхніх надбудовах.
9.4.2. Під час гасіння пожеж на морських і річкових суднах у портах, доках і затонах КГП зобов’язаний:
взяти у капітана судна оперативну документацію щодо пожежогасіння і ознайомитися з планом приміщень, рекомендаціями для визначення шляхів поширювання пожежі;
узгодити дії з капітаном судна, адміністрацією порту, пароплавства;
вжити заходів щодо організації постійного зв’язку з диспетчером порту, караванним капітаном, штабом і рятувальними суднами;
з’ясувати наявність і можливість використання штатних механізмів на суднах, портових кранів під час гасіння пожежі, рятування людей і евакуації вантажів;
визначити необхідність відведення судна, охопленого полум’ям, від інших суден чи берегових споруджень, відведення інших суден від судна, що горить;
для гасіння пожежі у трюмі, машинно-котельному відділенні та інших приміщеннях організувати використання піни чи розпиленої води або пари від суднової парової установки чи сусіднього судна;
використати стаціонарні засоби пожежогасіння, вогнегасні речовини, пристрої, які є на судні, з метою попередження поширювання вогню та диму;
використати засоби пожежогасіння, вогнегасні речовини суден, які знаходяться поруч;
разом з гасінням проводити охолодження металевих частин судна;
у разі відкритого горіння палубної надбудови з урахуванням напрямку вітру організувати поворот судна так, щоб зменшити поширювання вогню по ньому;
встановити спостереження за стійкістю судна (його креном, осадкою тощо), за необхідності організувати заходи щодо його вирівнювання.
9.4.3. Під час гасіння пожеж на нафтоналивних суднах (танкерах) КГП зобов’язаний:
уточнити вид нафтопродуктів і ступінь заповнення ними танкерів;
вжити заходів щодо зупинки всіх робіт з наливання чи відкачування нафтопродуктів;
вжити заходів щодо видалення з танкерів зливно-наливних пристроїв і організувати закривання люків танкерів, які не охоплено полум’ям;
організувати охолодження палуби та бортів судна танкера;
вжити заходів щодо заповнення порожніх танкерів водою чи інертними газами;
організувати розміщення пожежно-рятувальних автомобілів та плавучих засобів вище за течією річки від судна, що горить;
залучати до гасіння пожежі пожежні судна;
у разі розтікання рідини, що горить, по поверхні води вжити заходів щодо захисту суден і берегових споруд;
для попередження розтікання ЗР і ГР по акваторії організувати бонові загородження;
організувати підготовку і проведення пінної атаки.
9.5. Гасіння пожеж у гаражах, автотранспортних підприємствах, тролейбусних і трамвайних парках (депо)
9.5.1. Під час пожеж у гаражах, автотранспортних підприємствах, тролейбусних і трамвайних парках (депо) можливі:
наявність у гаражах автомобілів, що заправлені пальним, у тролейбусних і трамвайних парках (депо) електромереж під високою напругою;
скупчення транспортних засобів на території гаражів, парків і на під’їзних шляхах, особливо у нічний час, поширювання по них вогню;
швидке задимлення багатоповерхових гаражів і створення загрози людям, що знаходяться в них;
виділення токсичних газів під час горіння полімерних матеріалів;
наявність покриттів великої площі з горючим утеплювачем.
9.5.2. Під час гасіння пожеж у гаражі, автотранспортному підприємстві трамвайно-тролейбусному парку (депо) КГП зобов’язаний:
одночасно з гасінням будівель організувати подавання стволів на захист транспортних засобів;
організувати прокладання магістральних і робочих рукавних ліній у трамвайних депо з урахуванням руху трамваїв, вздовж шляхів і під рейками;
організувати і забезпечити евакуацію транспортних засобів з приміщень за допомогою водіїв та обслуговуючого персоналу, членів ДПД, використовуючи тягачі і трактори; за відсутності останніх організувати виведення транспортних засобів вручну.
9.5.3. Пожежі у підземних гаражах характеризуються швидким поширюванням вогню на вище і нижче розташовані поверхи, складністю подачі засобів пожежогасіння, особливо на нижні поверхи.
9.5.4. Під час гасіння пожеж у підземних гаражах КГП зобов’язаний:
одночасно з гасінням організувати евакуацію або захист автотранспорту;
організувати гасіння з верхнього поверху, що горить, та у процесі ліквідування горіння рухатися до нижче розташованих поверхів;
вжити заходів щодо видалення диму та охолодження конструкцій, особливо перекриттів і колон.
10. Гасіння пожеж у сільській місцевості
10.1. Особливості під час пожежі у сільській місцевості
Під час пожеж у сільських населених пунктах можливі:
віддаленість пожежно-рятувальних підрозділів від населених пунктів;
недостатня кількість пожежно-рятувальної техніки;
швидке поширювання вогню горючими будівлями і матеріалами;
перенесення вогню (іскор, головень) на значну відстань;
незадовільні шляхи сполучення, стан водопостачання і зв’язку;
вибухи побутового газового обладнання.
10.2. Обов’язки КГП під час гасіння пожежі у сільській місцевості
10.2.1. Під час гасіння пожежі у сільському населеному пункті КГП зобов’язаний:
через чергового по відділу внутрішніх справ, місцевий вузол зв’язку чи ПЗЧ (ОДС ОКЦ) організувати своєчасний виклик сил і засобів, передбачених Розкладом виїздів (Планом залучення сил та засобів), повідомити про пожежу на ОДС ОКЦ;
одночасно з вживанням заходів щодо попередження поширювання вогню організовувати рятування людей, евакуації тварин і майна;
вжити заходів щодо використання тракторів, бульдозерів та іншої техніки для створення розривів на шляхах можливого поширювання вогню;
організувати постових з членів місцевих протипожежних формувань і населення з вогнегасниками та відрами з водою у разі загрози виникнення нових осередків пожежі;
мобілізувати через місцеві органи влади, адміністрацію господарства на гасіння розвинутих пожеж техніку господарства і населення.
10.2.2. Під час гасіння пожеж у тваринницьких приміщеннях КГП зобов’язаний:
вживати заходів з евакуації тварин і ввести стволи на гасіння і захист шляхів евакуації; для звільнення прив’язаних тварин залучати обслуговуючий персонал, членів місцевих протипожежних формувань;
організувати захист сусідніх об’єктів.
10.2.3. Під час гасіння льону, сіна, соломи у скиртах і на складах грубих кормів КГП зобов’язаний:
організувати гасіння відкритого полум’я розпиленими струменями води;
вжити заходів щодо розбирання (розтягування) скирт, гасіння скирт, що горять, і захисту сусідніх з ними скирт силами населення, членами місцевих протипожежних формувань, за допомогою сільськогосподарської техніки;
під час пожеж на пунктах обробки льону організувати відключення пневмотранспорту і агрегатів активного вентилювання скирт;
після ліквідування пожежі з метою попередження можливих повторних загорянь організовувати чергування членів місцевих протипожежних формувань із засобами пожежогасіння.
10.2.4. Під час гасіння пожеж хлібів на корені і у валках при малому вітрі (до 3 м/с) КГП зобов’язаний:
сили та засоби вводити по фронту пожежі з поступовим переходом на фланги і тил;
застосовувати такі способи ліквідації вогню: оборювання місця горіння, гасіння водою за допомогою пожежно-рятувальної та пристосованої техніки, улаштування прокосів перед фронтом пожежі, забивання фронту горіння по периметру пожежі мітлами, гілками, вологою тканиною.
10.2.5. Під час пожеж хлібних масивів на великих площах і при сильному вітрі (більше 7 м/с) КГП зобов’язаний:
негайно організувати розвідку у декількох напрямках шляхом об’їзду зони пожежі;
сили і засоби на тих ділянках, де можливий проїзд пожежно-рятувальної або пристосованої техніки, вводити по ходу розповсюдження вогню;
влаштовувати загороджувальні мінералізовані смуги з використанням природних.
Також залежно від розміру пожежі, швидкості вітру і наявності сил та засобів зосереджувати сили і засоби для припинення поширювання вогню і ліквідування загрози людям, населеним пунктам, механізованим токам, виробничим і тваринницьким будівлям та у ході гасіння організувати контроль за напрямком вітру, а у разі його змін вжити заходів щодо передислокації сил і засобів.
Директор Департаменту управління рятувальними силами
Г.Б. Марченко
ДОДАТКИ
Додаток 1 до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
|