Управління при ліквідації надзвичайних ситуацій 9 страница

2.8.4. Для забезпечення передачі інформації встановлюється зв’язок між КГП, штабом і ПЗЧ (ОДС ОКЦ) за допомогою радіостанцій. При цьому забезпечується обмін інформацією між ПЗЧ (ОДС ОКЦ) і підрозділами, які знаходяться на пожежі і на шляху слідування, передача повідомлень про обстановку і хід гасіння пожежі, виклик додаткових сил і засобів, передача вимог КГП до служб взаємодії.

Міську телефонну мережу та мобільний зв’язок для передавання інформації на ПЗЧ (ОДС ОКЦ) можна використовувати лише за умови наявності на ПЗЧ (ОДС ОКЦ) відповідних пристроїв фіксації телефонних розмов.

2.8.5. У разі використання засобів радіозв’язку на пожежі КГП має забезпечити дотримання всіма абонентами правил радіообміну та здійснити організацію зв’язку залежно від рангу пожежі.

За організацію зв’язку на пожежі відповідає КГП.

При використанні номера абонента телефонної мережі для роботи в штабі за вказівкою НШ через АТС міста (населеного пункту, об’єкта) необхідно відключити телефонний апарат абонента на час гасіння пожежі.

2.8.6. Обов’язки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів при гасінні пожежі, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначаються керівником підрозділу з урахуванням тактичних можливостей техніки, яка знаходиться на оснащенні підрозділу, та ступеня підготовленості особового складу до виконання того чи іншого виду робіт.

3. Обов’язки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів під час гасіння пожеж

3.1. Обов’язки диспетчера (радіотелефоніста)

3.1.1. Черговий диспетчер (радіотелефоніст) підпорядковується начальнику чергового караулу пожежно-рятувального підрозділу, а в оперативному відношенні - начальнику чергової зміни (старшому диспетчеру) ОДС ОКЦ, начальнику чергової зміни. Він відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт ПЗЧ, своєчасне направлення підрозділів до місця пожежі, аварії, катастрофи і стихійного лиха згідно з розкладом виїзду пожежно-рятувальних підрозділів на пожежі (далі - Розклад виїзду) або планом залучення сил та засобів для гасіння пожеж (далі - План залучення сил та засобів).

3.1.2. Під час отримання повідомлення про пожежу черговий диспетчер (радіотелефоніст) зобов’язаний:

отримавши повідомлення про пожежу, іншу надзвичайну ситуацію, не припиняючи розмови, увімкнути сигнал " Тривога", а в нічний час - і додаткове освітлення приміщень; заповнити дорожні листи на виїзд автомобілів стройової групи експлуатації за сигналом “Тривога”, форма якого наведена у додатку 8 до цього Статуту, за кількістю виїжджаючих відділень; установити адресу виникнення пожежі, надзвичайної ситуації, прізвище того, хто повідомив, і номер телефону, за яким здійснюється повідомлення, а при можливості - додаткові відомості (уточнене місце виникнення пожежі, характер надзвичайної ситуації, особливості маршруту слідування, що конкретно горить, чи є загроза людям, вибуху, отруєння тощо). За наявності гучномовного зв’язку оголосити найменування відділень, які повинні виїжджати, і місцезнаходження пожежі, надзвичайної ситуації, як правило, перед вмиканням сигналу " Тривога" і після його відключення включати табло (якщо воно є) з переліком автомобілів, що виїжджають;

передати дорожній лист старшому на автомобілі, повідомити йому наявні додаткові відомості про пожежу, надзвичайну ситуацію, одну копію дорожнього листа залишити собі;

разом з дорожнім листом на виїзд караулу передавати начальнику караулу оперативний план (картку) пожежогасіння на об’єкт, на якому сталася подія;

при отриманні додаткових відомостей про пожежу, надзвичайну ситуацію передавати за допомогою радіозв’язку ці відомості підрозділам, що прямують до місця виклику;

про виїзд караулу на пожежу, у тому числі й на інші виїзди, повідомляти ОДС ОКЦ у встановленому в гарнізоні порядку;

при отриманні сигналу " Тривога" по системах автоматичної пожежної сигналізації діяти відповідно до інструкцій про порядок експлуатації даних установок сигналізації;

при отриманні повідомлення про пожежу на об’єкті, на який передбачено автоматичне направлення сил і засобів за підвищеним номером (рангом) виклику, негайно повідомити про це ОДС ОКЦ;

про направлення додаткових сил і засобів, відомості, що надійшли з місця роботи караулу, про повернення караулу до постійного місця дислокації інформувати ОДС ОКЦ і посадових осіб у встановленому порядку;

встановлювати і підтримувати зв’язок з караулом, що виїхав на пожежу (аварію, катастрофу, стихійне лихо, на заняття тощо);

з урахуванням особливостей об’єкта з’ясовувати за допомогою довідкової літератури і документації, а також через відповідні служби його оперативно-тактичну характеристику, рівень загазованості, радіаційну обстановку, зміни метеорологічних умов, які передбачаються, тощо і при отриманні додаткових відомостей негайно доповідати їх до ОДС ОКЦ і КГП;

за розпорядженням КГП сповістити та задіяти відповідні служби міста (об’єкта);

вживати всіх необхідних заходів для своєчасного отримання інформації про обстановку з місця роботи підрозділу і негайно передавати отримані розпорядження й інформацію до ОДС ОКЦ;

виконувати розпорядження, що надходять від начальника караулу (КГП), який виїхав на пожежу;

виконувати обов’язки диспетчера ОДС ОКЦ, якщо на пункт зв’язку підрозділу покладено функції цієї служби гарнізону;

у разі отримання повідомлення про пожежу за межами району виїзду цього пожежно-рятувального підрозділу негайно передати його на ОДС ОКЦ та до пожежно-рятувального підрозділу, в районі виїзду яких виникла пожежа, і доповісти про це начальнику караулу;

записувати у журнал пункту зв’язку підрозділу час отримання і зміст всіх повідомлень та розпоряджень, що надходять з місця пожежі (у тому числі час виїзду, прибуття на місце пожежі та повернення до постійного місця дислокації чергового караулу або відділення).

З метою отримання найбільш повної та достовірної інформації про пожежу, аварію, катастрофу, стихійне лихо та визначення єдиної форми розмови із заявником встановлюється перелік питань, які підлягають з’ясуванню:

місцезнаходження і найменування об’єкта;

кількість поверхів у будівлях об’єкта;

місце пожежі (поверх), що горить, чи є загроза людям;

прізвище (посада) особи, яка повідомляє про пожежу;

інша необхідна інформація на розсуд начальника гарнізону.

Прийом повідомлення повинен проводитися в найкоротший строк з одночасним включенням сигналу “Тривога” (якщо не передбачено інше) з обов’язковим підтвердженням особі, яка повідомила, про факт прийняття повідомлення про пожежу і час реєстрації.

Відсутність даних про заявника не може бути підставою для затримання виїзду на пожежу підрозділу, коли відоме місцезнаходження.

3.1.3. Диспетчер (радіотелефоніст) пожежно-рятувального підрозділу не має права зменшити кількість сил і засобів, виїзд яких передбачено Розкладом виїзду та Планами залучення сил та засобів.

3.1.4. На пожежу направляються додаткові сили і засоби, якщо цього потребує характер першого чи додаткового (наступного) повідомлення, або за розпорядженням КГП.

3.2. Обов’язки пожежного (старшого пожежного)

3.2.1. Під час гасіння пожежі пожежний (старший пожежний) зобов’язаний:

знати своє оперативне завдання, а також завдання відділення;

виконувати команди і накази командирів і начальників беззаперечно, точно та у зазначений строк;

не залишати своєї позиції без дозволу командира (начальника), крім випадків явної загрози життю або травмування;

підтримувати зв’язок з командиром (начальником) і пожежними свого відділення;

діяти згідно з табелями оперативного розрахунку особового складу, які наведені в додатку 9 до цього Статуту;

проявляти ініціативу і винахідливість під час виконання завдання;

попереджати людей і вживати заходів для рятування у разі виявлення небезпеки їх життю, про що доповідати командиру відділення;

надавати першу невідкладну медичну допомогу постраждалим;

слідкувати за справністю пожежно-технічного обладнання і спорядження та дбайливо поводитися з ним;

вміти працювати з пожежно-технічним обладнанням, оснащенням, спорядженням та радіостанціями, знати та дотримуватися правил радіообміну;

дотримуватися правил безпеки праці;

перевіряти наявність закріпленого пожежно-технічного обладнання після закінчення робіт, про результати доповідати командиру відділення.

3.2.2. Пожежний (старший пожежний), який входить до складу розвідки, зобов’язаний:

мати при собі необхідне пожежно-технічне оснащення та спорядження;

невідлучно прямувати за особою, яка очолює розвідку;

уважно слідкувати за навколишньою обстановкою;

у разі виявлення людей, які знаходяться у небезпеці, виявлення вогню чи диму у приміщеннях та у пустотах конструкцій будівель, змін у поведінці несучих конструкцій негайно доповідати особі, яка очолює розвідку.

3.2.3. Під час рятування людей пожежний (старший пожежний) зобов’язаний:

мати при собі пожежно-технічне оснащення та спорядження, яке необхідне для вказаного командиром (начальником) способу рятування;

сповістити при вході до приміщення людей, які рятуються, про надання їм допомоги (вживати заходів для недопущення паніки);

обрати найкоротший шлях і найбільш безпечний спосіб рятування, якщо вони не вказані командиром (начальником);

проходити з людиною, яку рятує, через зону підвищених температур і сильного задимлення тільки у винятковому випадку, при цьому вжити заходів для захисту її від дії небезпечних факторів пожежі.

3.2.4. Під час прокладання рукавної лінії пожежний (старший пожежний) зобов’язаний:

обирати найбільш безпечні, зручні і найкоротші шляхи до позицій ствольників;

уникати прокладання рукавів по гострих предметах або предметах, що горять, а також у місцях, де пролито їдкі речовини; якщо інших шляхів немає, для прокладання рукавів використовувати настил з підручних матеріалів та інші засоби для їх захисту від ушкоджень;

не завалювати рукавними лініями проходи і сходи будівлі, шляхи евакуації (рятування), прокладати рукавні лінії у сходових клітках, переважно між маршами;

прокладати рукавні лінії по сторонах вулиці, дороги, двору, по можливості, за межами проїжджих частин, а через залізничне (трамвайне) полотно - під коліями (між шпалами);

захищати рукава, що прокладені на проїжджій частині дороги (вулиці), рукавними містками;

не допускати розміщення розгалуження на проїжджій частині дороги, перекручувань і заломів рукавів, ударів з’єднувальними головками по твердому покриттю дороги, а також різких згинань рукавів під час прокладання їх через перепони;

закріплювати рукавні лінії, які прокладаються на висоті, рукавними затримками;

створювати поблизу розгалуження необхідний для гасіння пожежі резерв пожежних рукавів для просування ствольників і для забезпечення маневрування стволом; у разі роботи пожежно-рятувальних підрозділів в умовах низьких температур прокладати резервну (другу) магістральну лінію;

нарощувати за необхідності рукавні лінії у ствола;

застосовувати всередині приміщень, як правило, прогумовані рукава;

розміщувати рукавну лінію на пожежній автодрабині посередині сходів, закріплюючи її рукавними затримками;

слідкувати за станом рукавних ліній, встановлювати затискачі рукавні на пошкоджені рукава або заміняти їх на інші.

3.2.5. Під час евакуації майна пожежний (старший пожежний) зобов’язаний:

дотримуватися вказаної командиром (начальником) послідовності евакуації;

обережно ставитися до майна, що евакуюється, і вживати заходів для його збереження;

не захаращувати шляхи евакуації.

3.2.6. Під час роботи зі стволом пожежний (старший пожежний) зобов’язаний:

підійти якомога ближче до місця горіння, створивши при цьому необхідний запас рукавної лінії;

просуватися уперед зі стволом, направляючи струмінь води до місць найбільш інтенсивного горіння на конструкції та предмети, що горять;

направляти струмінь води назустріч вогню, що поширюється, у першу чергу на ті частини конструкцій, згоряння чи зміни міцності яких у разі нагрівання можуть призвести до обвалення всієї конструкції чи частини споруди;

направляти струмінь води зверху донизу у разі гасіння вертикальних поверхонь;

перекрити чи вивести ствол назовні після того, як горіння ліквідовано;

у разі зміни позиції тимчасово припинити подачу води чи перевести ствол, опущеним униз;

не торкатись і не направляти струмінь води на електропроводи, що знаходяться під напругою, якщо не виконані всі вимоги безпеки праці;

ліквідовувати горіння за наявності крихкої чи скляної тари за допомогою подачі розпиленої води чи піни;

захищати резервуари із займистими і горючими рідинами, балони зі стисненими газами, установки і апарати, які знаходяться під тиском, шляхом охолодження їх поверхонь;

захищати від теплової дії будівлі чи окремі частини будівель, направляючи струмінь води на конструкції, яким загрожує вогонь;

не направляти струмінь води в місця подачі піни або порошку;

не допускати надмірного проливання води;

при небезпеці вибуху, викиді полум’я позицію для роботи зі стволом вибирати на безпечній відстані з-за укриття, уникаючи незахищеного простору, особливо навпроти відкритих прорізів, працювати в положенні " лежачи" або " з коліна";

при роботі зі стволом на висотах застосовувати страхувальні пристрої, працювати на драбинах зі стволом тільки після закріплення карабіном та не залишати ствол без нагляду навіть після припинення подачі вогнегасних речовин.

3.2.7. Під час роботи з розкривання і розбирання конструкцій будівель пожежний (старший пожежний) зобов’язаний:

проводити роботу у межах, вказаних командиром (начальником);

застосовувати пожежний (рятувальний) механізований та немеханізований інструмент;

виконувати роботи з розкриття і розбирання конструкцій з найменшою шкодою для будівлі, обладнання і майна;

не допускати пошкоджень трубопроводів і арматури на них, а також ліній зв’язку й електромереж;

завалювати димові труби, опори чи частини будівель під безпосереднім керівництвом КГП (чи особи за його дорученням) після віддалення з небезпечної зони людей і техніки;

розкривати вікна і двері, за можливості, без пошкоджень.

3.2.8. При встановленні пожежно-рятувального автомобіля на джерело водопостачання та прокладанні рукавних ліній пожежний (старший пожежний) зобов’язаний:

знати розташування джерел протипожежного водопостачання в районі виїзду підрозділу (на об’єкті) та вміти їх відшукати;

не допускати переїзду автотранспорту через рукава, що не захищені рукавними містками або іншими пристроями;

слідкувати за станом магістральних рукавних ліній; встановлювати рукавні затискачі на пошкоджені рукава, відмічаючи місця пошкоджень або замінювати пошкоджені рукава;

регулювати подачу води до робочих рукавних ліній за допомогою розгалуження;

підтримувати зв’язок з водієм та ствольниками.

3.2.9. Пожежний-зв’язківець зобов’язаний:

отримавши та з’ясувавши накази начальника (КГП), своєчасно передавати їх за належністю без змін;

швидко, правильно та за належністю передавати усні накази, після чого негайно повернутися до керівника і доповісти йому про передачу наказу;

встановити і підтримувати постійний зв’язок зі штабом на пожежі, ОДС ОКЦ, ПЗЧ за допомогою радіозв’язку, телефоном тощо;

мати при собі переносну радіостанцію, довідник телефонів, перелік позивних, блокнот, олівці та електричний ліхтар.

3.2.10. Пожежний (дозорний) на місці ліквідованої пожежі зобов’язаний:

спостерігати за територією, де ліквідовано пожежу, у разі виявлення осередків пожежі повідомити про них пожежно-рятувальний підрозділ і розпочати гасіння наявними засобами;

підтримувати періодичний зв’язок з начальником чергового караулу, доповідати йому про обстановку на дільниці, що охороняється;

не залишати об’єкт, що охороняється, без наказу посадової особи, за розпорядженням якої виставлено дозор;

після отримання дозволу на повернення до підрозділу повідомити про це адміністрацію об’єкта.

3.3. Обов’язки водія пожежно-рятувального автомобіля

Водій пожежно-рятувального автомобіля зобов’язаний:

знати район виїзду пожежно-рятувального підрозділу, матеріальну частину, технічні можливості пожежно-рятувального автомобіля, вміти працювати зі спеціальними агрегатами і обладнанням;

знати, яке пожежно-технічне обладнання та оснащення вивозиться пожежно-рятувальним автомобілем, його призначення та порядок використання;

зберігати пожежно-технічне обладнання, що знаходиться на автомобілі;

утримувати автомобіль справним і у постійній готовності;

вміти впевнено керувати автомобілем за різних умов на дорогах і за будь-якої погоди, дотримуючись ПДР та інструкції з експлуатації пожежно-рятувального автомобіля;

знати і дотримуватися встановлених у підрозділі правил посадки особового складу в автомобіль, розміщення пожежно-технічного обладнання та оснащення;

встановлювати на місці виклику автомобіль таким чином, щоб не заважати проїзду прибуваючої техніки, а також, щоб у разі раптового розвитку пожежі в його напрямку автомобіль можна було передислокувати на безпечну відстань;

постійно знаходитися поблизу автомобіля, забезпечуючи безперервну роботу його систем, механізмів і агрегатів, постійно слідкувати за командами і сигналами командира відділення і швидко їх виконувати;

вміти працювати з радіостанцією, знати і дотримуватися правил радіообміну;

забезпечити безперервну подачу вогнегасних речовин;

подавати вогнегасні речовини до рукавної лінії та припиняти її подачу тільки за командою КГП, начальника ОД, ствольника (або осіб за їх дорученням);

при подачі вогнегасних речовин до рукавної лінії підвищення тиску здійснювати поступово і підтримувати його відповідно до наказу начальника (ствольника);

за низької температури повітря не зупиняти роботу пожежного насоса;

слідкувати за витратами ПММ та вогнегасних речовин і своєчасно доповідати про необхідність їх поповнення;

якщо є порушення нормальної роботи механізмів автомобіля, несправності джерел протипожежного водопостачання, інші обставини, що унеможливлюють або значно перешкоджають виконанню оперативного завдання, негайно доповісти КГП, НОД, НШ або НТ, одночасно вжити заходів щодо виявлення несправностей та їх ліквідації;

виконувати роботи з технічного обслуговування автомобіля на пожежі;

надавати першу невідкладну медичну допомогу постраждалим;

знати і при необхідності, за рішенням КГП, виконувати обов’язки постового на посту безпеки (у малочисельних підрозділах).

3.4. Обов’язки командира відділення

3.4.1. Командир відділення є безпосереднім начальником особового складу відділення і відповідає за його дії та виконання ним правил безпеки праці. Він керує оперативною роботою відділення.

3.4.2. Командир відділення зобов’язаний:

керувати діями підпорядкованого особового складу на місці пожежі, ліквідації надзвичайної ситуації;

після прибуття на місце пожежі керувати гасінням пожежі до прибуття старшого начальника, надалі виконувати його накази;

знати оперативне завдання свого відділення і караулу, довести його до кожного підлеглого;

забезпечити взаємодію оперативного розрахунку;

при оперативному розгортанні відділення з подачею лафетного ствола особисто керувати його роботою;

забезпечити правильне і точне виконання пожежними наказів, команд, розпоряджень та сигналів;

контролювати дотримання особовим складом відділення правил безпеки праці;

підтримувати зв’язок з начальником, якому він підпорядкований, своєчасно доповідати йому про зміни обстановки на ділянці роботи;

забезпечити ефективну роботу техніки, яка використовується відділенням;

доповісти начальнику (командиру), якому він підпорядкований, про необхідність заправлення пожежно-рятувального автомобіля вогнегасними речовинами та ПММ;

уміти працювати з радіостанцією, знати правила радіообміну і дотримуватись їх;

надавати першу невідкладну медичну допомогу постраждалим.

3.4.3. Під час оперативного розгортання командир відділення зобов’язаний:

забезпечити оперативне розгортання у мінімально короткий строк;

вказати особовому складу відділення місцезнаходження джерел протипожежного водопостачання, напрямок і способи прокладання рукавних ліній, місце встановлення розгалуження з урахуванням використання мінімальної кількості рукавів у лініях, кількість і види стволів, позиції ствольників, місця установки ручних пожежних драбин;

слідкувати за правильністю установки ручних пожежних драбин;

доповісти начальнику, якому він підпорядкований, про виконання оперативного розгортання.

3.4.4. Під час виконання робіт з розкриття і розбирання конструкцій командир відділення зобов’язаний:

призначити для цієї роботи необхідну кількість пожежних, забезпечити їх відповідним інструментом та обладнанням, вказати мету, місця та обсяги робіт, які мають бути виконані під час розкриття і розбирання конструкцій;

вказати пожежним місце для розміщення розібраних конструкцій і матеріалів, а поблизу місця скидання виставити постового;

забезпечити бережливе ставлення до обладнання і матеріалів;

забезпечити безпечне проведення робіт, вживаючи заходів щодо знеструмлення електромережі й електроустаткування, відключення газопроводів поблизу місця роботи, а також проти завалювання конструкцій;

слідкувати за поведінкою несучих конструкцій і не допускати їх пошкоджень.

3.4.5. Під час виконання завдань з евакуації майна командир відділення зобов’язаний:

вказати пожежним послідовність евакуації, шляхи і місце розміщення майна;

слідкувати за обережним ставленням до евакуйованого майна і його збереженням.

3.4.6. Командир відділення може залучатися КГП, НТ для виконання обов’язків помічника НТ та виконувати його обов’язки.

3.4.7. За командою чи сигналом " Відбій" командир відділення зобов’язаний:

перевірити наявність особового складу відділення;

перевірити наявність пожежно-технічного обладнання, оснащення та спорядження, забезпечити дозаправлення пожежно-рятувального автомобіля водою (піноутворювачем, іншими вогнегасними речовинами);

доповісти начальнику, якому командир відділення підпорядкований на пожежі, про готовність відділення до від’їзду до місця постійної дислокації.

3.4.8. Під час несення служби відділенням на місці ліквідованої пожежі командир відділення зобов’язаний:

організовувати безперервне спостереження за місцем пожежі;

тримати у постійній готовності засоби гасіння;

у разі виявлення осередків горіння повідомити про це ПЗЧ (ОДС ОКЦ) та вжити заходів для їх ліквідування;

повернутися до місця постійної дислокації за наказом тієї посадової особи, за розпорядженням якої здійснювалося чергування на місці пожежі;

про від’їзд відділення повідомити адміністрацію об’єкта.

3.4.9. Після повернення відділення до місця постійної дислокації командир відділення зобов’язаний:

забезпечити швидке приведення пожежно-рятувального автомобіля, пожежно-технічного оснащення та обладнання у готовність, доповісти про це начальнику караулу;

вжити заходів для просушування чи заміни спеціального одягу особового складу відділення, пожежних рукавів тощо.

3.5. Обов’язки начальника караулу

3.5.1. Начальник караулу керує оперативною роботою, особовим складом караулу, відповідає за його безпеку, виконання оперативного завдання, поставленого перед караулом, збереження пожежної техніки, пожежно-технічного оснащення, обладнання і спорядження.

3.5.2. Начальник караулу, який прибув на чолі караулу до місця пожежі першим, як КГП, керується підпунктами 2.2.1-2.2.6 пункту 2.2 глави 2 цього розділу, а у випадку, коли на місці виклику вже працюють підрозділи, зобов’язаний доповісти КГП (до штабу) про прибуття, отримати завдання і забезпечити його виконання.

3.5.3. Під час прямування до місця пожежі начальник караулу зобов’язаний:

визначити найкоротший (оптимальний) маршрут руху і контролювати виконання водіями пожежно-рятувальних автомобілів вимог ПДР;

ознайомитися з оперативною документацією пожежогасіння (оперативною частиною ПЛАС);

постійно прослуховувати за допомогою радіостанції інформацію з місця пожежі, від ОДС ОКЦ і ПЗЧ;

у разі вимушеної зупинки на шляху прямування керуватись підпунктом 1.2.6 пункту 1.2 глави 1 цього розділу.

3.5.4. Під час проведення рятувальних робіт начальник караулу зобов’язаний:

вказати командирам відділень шляхи і способи рятування людей;

одночасно з рятуванням людей організовувати роботу з гасіння пожежі, виділивши для цього особовий склад, який не залучено до рятувальних робіт.

3.5.5. Під час оперативного розгортання начальник караулу зобов’язаний визначити завдання кожному відділенню з урахуванням своєчасного введення у дію необхідних сил і засобів.

3.5.6. Під час подавання стволів начальник караулу зобов’язаний:

призначити командира відділення для керівництва роботою лафетного ствола;

організувати зв’язок між водіями при подачі води до лафетного ствола від двох автомобілів;

у разі подання пінного чи порошкового стволів визначити спосіб подачі піни чи порошку до осередку пожежі, для керівництва роботою стволів призначити відповідальних;

підготувати водяні стволи для ліквідування можливих залишків осередків гасіння (для охолодження конструкцій) після подачі піни чи порошку;

одночасно з гасінням організувати подачу стволів на захист сусідніх будівель, споруд, приміщень та несучих конструкцій.

3.5.7. Під час організації робіт з розкриття і розбирання конструкцій начальник караулу зобов’язаний:

розподілити дільниці робіт між відділеннями, забезпечити їх засобами гасіння, діелектричними засобами, індикаторами тощо;

віддавати накази командирам відділень на проведення робіт;

вказати мету, обсяги і межі розкриття та розбирання, а також місця для розміщення матеріалів.

3.5.8. Під час організації евакуації майна начальник караулу зобов’язаний:

проводити евакуацію одночасно з гасінням пожежі;

призначити командира відділення для керівництва евакуацією, вказати його послідовність, шляхи, а також місце для розміщення евакуйованого майна, забезпечити його зберігання до прибуття органів внутрішніх справ.