Управління при ліквідації надзвичайних ситуацій 7 страница

необхідність рятування майна, а також захист його від небезпечних факторів пожежі і вогнегасних речовин;

необхідність і місця розкривання, розбирання конструкцій.

Під час проведення розвідки, залежно від обстановки, можуть вирішуватися також інші завдання.

1.3.3. Розвідку проводять КГП, інші особи за його дорученням, а також кожна посадова особа на дорученій дільниці ведення оперативних дій.

1.3.4. До складу розвідки входять:

КГП та зв’язковий, якщо на пожежу прибуло одне відділення (караул у складі одного відділення);

КГП, командир 1-го відділення і зв’язковий, якщо прибуло два та більше відділень.

1.3.5. За необхідності проведення розвідки одночасно у різних напрямках створюється декілька розвідувальних груп. Кожна група очолюється особою за посадою не нижче ніж командир відділення і складається не менше ніж з двох осіб. У разі проведення розвідки в апаратах захисту органів дихання і зору - не менше як з трьох осіб. У виняткових випадках, під час ведення невідкладних робіт з рятування людей, при нескладному плануванні будівлі та недостатній кількості особового складу на місці гасіння пожежі за рішенням КГП склад ланки газодимозахисної служби (далі - ланка ГДЗС), який рятує людей, може бути зменшено до двох осіб.

За наявності відомостей про людей, які залишились у приміщеннях, що горять, склад розвідки має бути посилений з метою надання допомоги потерпілим.

1.3.6. У разі організації розвідки одночасно у декількох напрямках КГП зобов’язаний:

визначити кількість розвідувальних груп та їх склад;

призначити командирів розвідувальних груп і поставити їм завдання;

визначити і вказати вид пожежно-технічного оснащення та спорядження, а також заходи безпеки для особового складу розвідувальних груп;

організувати одночасне проведення розвідки суміжних, вище та нижче розташованих приміщень;

особисто провести розвідку на найбільш складній і відповідальній дільниці пожежі;

установити порядок надання інформації.

1.3.7. Особовий склад, який веде розвідку, зобов’язаний:

використовувати найбільш короткі і безпечні шляхи прямування;

використовувати наявну технічну документацію, відомості від осіб, які знають конструктивні особливості та планування будівель, технологічний процес і обладнання виробництва;

забезпечити безпеку людям і вихід їх до безпечної зони, надати першу невідкладну медичну допомогу постраждалим;

вжити заходів для обмеження поширювання небезпечних факторів пожежі всіма доступними засобами, а у разі виявлення осередків пожежі - для їх гасіння;

вжити заходів щодо захисту майна та обладнання від пошкоджень;

перевірити приміщення, що розташовані на шляхах можливого поширювання вогню та продуктів згоряння;

підтримувати постійний зв’язок з КГП, штабом на пожежі, доповідаючи про результати розвідки.

1.3.8. За наявності ознак горіння, а також у випадку проведення розвідувальних дій ланкою ГДЗС розвідка проводиться з прокладанням рукавної лінії.

1.3.9. З метою забезпечення безпеки під час проведення розвідки необхідно:

мати при собі засоби індивідуального пожежного захисту, засоби рятування, ручний пожежний інструмент, прилади освітлення, засоби зв’язку та гасіння;

перед входом у задимлену зону встановити пост безпеки ГДЗС для проведення розрахунку часу роботи ланки ГДЗС і підтримування з ним постійного зв’язку;

створити резерв газодимозахисників, у разі необхідності забезпечити періодичну зміну особового складу, який працює в апаратах захисту органів дихання;

запам’ятати пройдений шлях;

обережно відчиняти двері, що ведуть до приміщення, де відбувається горіння, використовуючи дверні полотна для захисту від опіків у разі можливого викиду полум’я чи нагрітих газів;

не користуватися відкритим вогнем у приміщеннях, де припускається наявність горючих і займистих речовин (рідин), а також горючих газів;

входити до приміщень, де можливий вибух, отруєння чи радіоактивне зараження та знаходяться електроустановки під напругою, тільки за умови дотримання всіх запобіжних заходів, що встановлені для цих приміщень з урахуванням рекомендацій інженерно-технічного персоналу, який обслуговує ці приміщення;

дотримуватися застережних заходів від можливих обвалень (руйнування) будівельних конструкцій, технологічного обладнання тощо;

просуватись, як правило, вздовж капітальних стін чи стін з віконними прорізами.

1.3.10. Особам, які входять до складу розвідувальної групи, категорично забороняється самовільно залишати групу.

1.4. Рятування людей на пожежі

1.4.1. Рятувальні роботи організуються і проводяться у разі, якщо:

є загроза людям від небезпечних факторів пожежі;

люди не можуть самостійно залишити небезпечні місця;

є загроза поширювання вогню і диму шляхами евакуації;

передбачається застосування небезпечних для життя людей вогнегасних речовин і сполук.

1.4.2. Порядок і способи рятування людей визначаються КГП і особами, які проводять рятувальні роботи, залежно від обстановки та стану тих, кого рятують.

1.4.3. Рятування людей на пожежі проводиться з одночасним розгортанням сил і засобів для гасіння пожежі.

Подача стволів для забезпечення умов безпечного рятування людей обов’язкова, якщо людям безпосередньо загрожує вогонь і шляхи рятування відрізані чи можуть бути відрізані вогнем.

У разі коли сил і засобів недостатньо для одночасного рятування людей і гасіння пожежі, весь особовий склад працюючих підрозділів залучається до рятування людей, а КГП зобов’язаний викликати додаткові сили і засоби.

1.4.4. Для рятування людей потрібно використовувати найкоротші і найбезпечніші шляхи:

основні входи і виходи;

запасні виходи;

віконні прорізи, балкони, лоджії, галереї, переходи з використанням зовнішніх пожежних драбин і застосуванням ручних пожежних драбин, автодрабин, автопідіймачів та інших рятувальних пристроїв, що є на оснащенні пожежно-рятувальних підрозділів;

люки у перекриттях, якщо через них можна вийти з будівлі чи перейти у його безпечну частину;

прорізи у перегородках, перекриттях і стінах, що зроблені пожежними.

1.4.5. Основними способами рятування та евакуації людей є:

самостійний вихід людей;

виведення людей, яких евакуйовують, у супроводі пожежних, коли шляхи евакуації задимлені або стан і вік людей, яких рятують, викликає сумнів у їх спроможності самостійно вийти з небезпечної зони (діти, хворі, люди похилого віку);

винесення (рятування) людей, які не можуть самостійно рухатись;

спуск людей, яких рятують, по зовнішніх та ручних пожежних драбинах, пожежних автодрабинах та автопідіймачами, за допомогою рятувальних мотузок тощо, коли шляхи рятування відрізані вогнем чи димом та інші способи рятування неможливі.

1.4.6. При проведенні рятувальних робіт необхідно:

вжити заходів щодо попередження паніки, використовуючи технічні та інші можливості об’єкта і пожежно-рятувальних підрозділів;

залучити адміністрацію і обслуговуючий персонал;

викликати швидку медичну допомогу та у разі необхідності інші служби взаємодії;

надавати першу невідкладну медичну допомогу постраждалим силами особового складу пожежно-рятувальних підрозділів;

передбачити місця для розміщення людей, яких врятовано та евакуйовано.

1.4.7. Пошук людей припиняється тільки після того, коли всі приміщення та місця їх можливого перебування перевірені на їх наявність та встановлено, що всі люди евакуйовані та врятовані з небезпечних зон.

1.5. Розгортання сил та засобів (оперативне розгортання)

1.5.1. Оперативне розгортання сил та засобів проводиться після прибуття підрозділу на пожежу одночасно з розвідкою. Воно не повинно затримувати проведення робіт з рятування та евакуації людей.

Для прокладання рукавних ліній і проникнення до осередку пожежі необхідно використовувати всі входи, виходи, віконні прорізи, технологічні отвори, зовнішні пожежні драбини, пожежні автодрабини, автопідіймачі, ручні пожежні драбини й інші технічні засоби, за можливості рукавні лінії не повинні прокладатись на основних шляхах евакуації людей (до закінчення евакуації).

1.5.2. Оперативне розгортання складається з таких етапів:

підготовка до розгортання;

попереднє розгортання;

повне розгортання.

1.5.3. Підготовка до розгортання проводиться після прибуття на місце пожежі і включає в себе:

установлення пожежно-рятувального автомобіля на пожежний гідрант (водоймище) з приєднанням всмоктувальних пожежних рукавів і забором води у насос;

зняття з кріплень необхідного пожежно-технічного обладнання;

проведення інших підготовчих заходів залежно від виду прибуваючої на пожежу техніки та місцевих умов (визначення шляхів прокладання рукавних ліній через залізничні шляхи та автомагістралі, способів підйому пожежних рукавних ліній та ПТО на висоти, необхідності розгортання аварійно-рятувального обладнання тощо).

Підготовка до розгортання відділення на пожежній автоцистерні без установлення її на пожежний гідрант (водоймище) передбачає:

приведення пожежного насоса у робочий стан;

приєднання робочої рукавної лінії зі стволом до напірного патрубка насоса.

1.5.4. Попереднє розгортання пожежно-рятувального підрозділу, який прибув на місце пожежі, проводиться у тому випадку, коли за зовнішніми ознаками пожежі (полум’я, дим) можна визначити напрямок прокладання магістральної лінії або цей напрямок вказано особою, яку виділив КГП для зустрічі підрозділу.

Попереднє розгортання включає в себе:

виконання робіт, що передбачені пунктом 1.5 цього розділу;

прокладання магістральних рукавних ліній;

встановлення рукавних розгалужень, піднесення до рукавних розгалужень напірних пожежних рукавів, пожежних стволів, драбин та іншого пожежно-технічного обладнання, необхідного для гасіння пожежі.

1.5.5. Повне розгортання проводиться одразу після прибуття на місце пожежі, якщо під час оцінки обстановки можна одразу визначити вирішальний напрямок оперативних дій та позиції ствольників, а також після підготовки до розгортання, попереднього розгортання або за розпорядженням КГП.

1.5.6. Під час оперативного розгортання ствольники виходять на свої позиції, вказані КГП або начальниками оперативних дільниць (далі - НОД), найкоротшими та найбільш безпечними шляхами.

Якщо на шляху є перешкоди, то вживаються заходи щодо їх усунення (розкривання, розбирання конструкцій тощо) або забезпечується вихід на позиції іншими шляхами за допомогою ручних пожежних драбин, пожежних автопідіймачів, автодрабин тощо.

1.5.7. Під час оперативного розгортання пожежно-рятувальні автомобілі та пожежно-технічне обладнання мають бути розміщені таким чином, щоб:

не заважати розставленню сил і засобів, які прибувають;

забезпечити швидке зосередження сил і засобів на необхідних оперативних дільницях або їх евакуацію у разі небезпеки;

забезпечити збереження рукавних ліній, запобігти перетинанню рукавних ліній іншими автомобілями, за можливості не ускладнювати дорожній рух поблизу місця пожежі;

забезпечити місце розташування резервної пожежно-рятувальної техніки, бажано поблизу джерел протипожежного водопостачання з метою забезпечення безперервної подачі вогнегасних речовин до місця пожежі, а за необхідності - для прямування її без перешкод на іншу пожежу.

1.5.8. Пожежні автодрабини, автопідіймачі та ручні пожежні драбини мають встановлюватися так, щоб вони не могли бути відрізані вогнем або не опинилися в зоні горіння у разі розповсюдження пожежі.

1.5.9. Установка пожежних драбин навпроти вікон, з яких вибивається полум’я, допускається лише за умови їх захисту водяними струменями.

1.5.10. Встановлення пожежних драбин на нову позицію проводиться тільки після того, як особовий склад, який піднявся по них, сповіщений про це і йому вказані інші шляхи повернення чи переходу на іншу позицію.

1.6. Гасіння пожежі

1.6.1. Гасіння пожежі - це дії, спрямовані на припинення горіння в осередку пожежі, обмеження впливу небезпечних чинників пожежі та усунення умов для її самочинного повторного виникання.

При гасінні пожежі можливо:

наявність великої кількості людей, які потребують допомоги, і виникнення серед них паніки;

складне планування приміщень;

розповсюдження вогню у пустотах, конструкціях, каналах, системах пневмотранспорту, через віконні прорізи, лоджії, балкони, по горючих матеріалах, технологічному обладнанню як за вертикальним, так і за горизонтальним напрямками;

швидке зростання температури та переміщення теплових потоків у напрямку відкритих прорізів;

наявність займистих та горючих речовин (далі - ЗР та ГР відповідно), можливість розливу та викиду нафтопродуктів;

утворення вибухонебезпечних газоповітряних, пароповітряних сумішей та сумішей пари з повітрям внаслідок термічного розкладання речовин та матеріалів;

виділення диму, токсичних продуктів та швидке їх поширювання;

можливість викиду радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

наявність обладнання під електричною напругою, пошкодження ізоляції електропроводів та самого електрообладнання;

вибухи посудин, що знаходяться під тиском;

деформація і обвалення конструктивних елементів будівель, споруд, технологічного обладнання;

наявність у будівлях великої кількості культурних, наукових та інших цінностей, гасіння яких вимагає специфічних засобів;

відсутність джерел протипожежного водопостачання або їх несправність;

наявність інших несприятливих факторів, визначених у розділі III цього Статуту.

1.6.2. Обмеження розвитку пожежі та її ліквідування досягаються:

своєчасним зосередженням і введенням у дію необхідної кількості сил і засобів;

швидким виходом ствольників на позиції та їх умілими діями;

правильним вибором та безперервною подачею вогнегасних речовин;

створенням протипожежних розривів.

1.6.3. Ліквідування горіння на пожежі досягається:

дією на поверхню матеріалів, що горять, охолоджувальними вогнегасними речовинами;

створенням у зоні горіння чи навколо неї негорючого газового або парового середовища;

створенням між зоною горіння і горючим матеріалом чи повітрям ізолюючого шару з вогнегасних речовин та негорючих матеріалів;

хімічним уповільненням реакції горіння (застосування порошкових, газових, аерозольних вогнегасних речовин).

1.6.4. Вирішальним напрямком оперативних дій на пожежі (далі-вирішальний напрямок) є напрямок, на якому створилася небезпека для людей, загроза вибуху, обвалення конструкцій, існує можливість викиду радіоактивних, небезпечних хімічних речовин, найбільш інтенсивного поширювання вогню та на якому робота пожежно-рятувальних підрозділів на цей час може забезпечити успіх гасіння пожежі.

Після зосередження сил і засобів на вирішальному напрямку вводяться в дію сили та засоби на інших напрямках.

1.6.5. Вирішальний напрямок визначається, виходячи із таких принципів:

а) небезпечні фактори пожежі, радіоактивні та (або) небезпечні хімічні речовини загрожують життю людей і рятування їх неможливе без введення пожежних стволів - сили і засоби зосереджуються для забезпечення рятувальних робіт;

б) є загроза вибуху - сили і засоби зосереджуються і вводяться у місцях, де дії пожежно-рятувальних підрозділів забезпечать попередження вибуху;

в) існує можливість викиду радіоактивних, небезпечних хімічних речовин або стався викид радіоактивних, небезпечних хімічних речовин - сили і засоби зосереджуються для проведення оперативних дій з попередження викиду або припинення розповсюдження радіоактивних, небезпечних хімічних речовин;

г) вогнем охоплено частину об’єкта і відбувається його поширювання на інші частини цього об’єкта або на сусідні будівлі - сили і засоби зосереджуються і вводяться на дільницях, де подальше поширювання вогню може призвести до найбільших збитків;

ґ) вогнем охоплено будівлю (споруду), що стоїть окремо, і загрози поширювання вогню на сусідні об’єкти не існує - основні сили і засоби зосереджуються і вводяться у місцях найбільш інтенсивного горіння;

д) вогнем охоплено будівлю (споруду), що не є цінною, і виникла загроза поширювання вогню на сусідні будівлі - основні сили і засоби зосереджуються і вводяться з боку будівлі (споруди), що не горить.

1.6.6. У разі недостатньої кількості сил і засобів, які прибули за першим викликом, для ліквідування пожежі необхідно додатково викликати таку кількість сил і засобів, які за мінімальний час зможуть виконати поставлене оперативне завдання. У цьому випадку до прибуття додаткових сил і засобів першими пожежно-рятувальними підрозділами мають бути вжиті заходи щодо рятування людей та стримування поширювання пожежі.

До гасіння пожеж залучаються відомча, місцева та добровільна пожежна охорона, пожежно-рятувальні підрозділи найближчих гарнізонів ОРС ЦЗ, населення та інші формування, передбачені планом залучення сил і засобів.

1.6.7. У разі наявності високої температури, сильної концентрації диму, токсичних газів у приміщеннях, що горять, та суміжних з ними, одночасно з гасінням пожежі вживаються заходи щодо видалення диму і газів з приміщень та зниження температури.

1.6.8. Підрозділ (караул, відділення, ланка ГДЗС) може залишити оперативну дільницю, на якій виконує оперативне завдання, тільки з дозволу КГП, НОД, а також у випадку, коли склалася загроза життю особового складу, з наступною доповіддю КГП про прийняте рішення.

1.6.9. Для гасіння пожежі необхідно застосовувати ефективні вогнегасні речовини та, у першу чергу, привести в дію стаціонарні установки пожежогасіння, внутрішні пожежні крани.

1.6.10. За наявності непридатного для дихання середовища роботи з гасіння пожежі проводяться в засобах індивідуального захисту пожежників, використовуються пожежні димовисмоктувачі та засоби освітлення. Зниження високої температури може досягатися подаванням у зону підвищеної температури розпиленої води, піни високої або середньої кратності, створенням природної або штучної вентиляції, охолодженням нагрітих будівельних конструкцій, технологічного обладнання тощо. При цьому не допускати скупчення особового складу на перекритті, під яким відбувається горіння, а також у межах небезпечної зони на випадок його руйнування.

1.6.11. Для забезпечення сталої роботи насосно-рукавних систем під час гасіння пожеж у підземних спорудах необхідний напір на насосі має бути зменшений з урахуванням глибини закладання споруд.

1.6.12. Резервні магістральні рукавні лінії прокладають, у першу чергу, до пожежних стволів, які працюють на вирішальному напрямку.

1.6.13. Під час гасіння контролюється стан будівельних конструкцій і проводиться захист їх від впливу високої температури, у першу чергу, ферм, вузлів, опор тощо.

1.6.14. У разі загрози поширювання пожежі особовим складом перевіряються (проводяться контрольні вирізи) пустоти конструкцій будівель, вентиляційних каналів, коробів тощо по усій їх довжині.

1.6.15. На гасіння пожежі, що вже розвинулася, подаються пожежні стволи " А" та лафетні стволи з подальшим переходом під час її ліквідування на пожежні стволи з насадками меншого діаметра.

1.6.16. Під час горіння у пустотах конструкцій будівель та вентиляційних каналах подаються водяні і пінні пожежні стволи та організується розкривання конструкцій будівель.

1.6.17. Для проливання місць, де відбувалося горіння, та з метою недопущення його повторного виникнення подаються пожежні стволи " Б", використовуються внутрішні пожежні крани.

1.6.18. Пожежна автоцистерна, що прибула першою до місця виклику, як правило, встановлюється ближче до місця пожежі на безпечній відстані, по можливості з навітряного боку, з подачею першого пожежного ствола на вирішальному напрямку або для забезпечення розвідки, а наступні пожежні автоцистерни (автонасоси) встановлюються на найближчі джерела протипожежного водопостачання з виконанням заходів попереднього розгортання.

Після витрачення води з першої пожежної автоцистерни робоча лінія приєднується до магістральної рукавної лінії, прокладеної від пожежно-рятувального автомобіля, що встановлений на джерело протипожежного водопостачання.

При розвинених пожежах, коли необхідна подача пожежних стволів " А", перша пожежна автоцистерна одразу встановлюється на джерело протипожежного водопостачання і використовується на повну потужність.

1.6.19. Під час подачі води за допомогою перекачування визначаються необхідна кількість пожежно-рятувальних автомобілів, шляхи та способи прокладання рукавних ліній. Пожежно-рятувальний автомобіль з більш потужним насосом встановлюється на джерело водопостачання і від нього прокладаються рукавні лінії до місця пожежі. Пожежно-рятувальний автомобіль з менш потужним насосом встановлюється ближче до місця пожежі й від нього одночасно прокладаються рукавні лінії до джерела протипожежного водопостачання та місця пожежі.

1.6.20.У разі заповнення піною приміщення, що горить, КГП має визначити:

об’єм приміщення, що підлягає заповненню піною;

місця встановлення перемичок, що перешкоджають розтіканню піни;

кількість піноутворювача, пінних генераторів і місця їх встановлення;

місця розміщення пожежних димовисмоктувачів, що створюють умови для руху піни в необхідному напрямку.

1.6.21. Під час подачі піни до приміщення необхідно:

пінні генератори встановлювати вище рівня горіння, при необхідності використовуючи брезентові перемички;

димовисмоктувачі та інші вентиляційні агрегати розміщувати з протилежного боку від місця встановлення пінних генераторів і працювати на видалення продуктів горіння;

після заповнення приміщення піною, зниження температури та за вказівкою КГП направляється ланка ГДЗС для вивчення обстановки і остаточної ліквідації осередків горіння, що залишились.

1.6.22. Щоб уникнути надмірного проливання води необхідно:

застосовувати вогнегасники;

застосовувати ручні перекривні пожежні стволи малої потужності, пожежні стволи-розпилювачі;

застосовувати піну, порошки, воду зі змочувачем;

своєчасно припиняти роботу пожежних стволів або виводити їх назовні.

1.6.23. Пожежа вважається локалізованою, коли наступила стадія пожежогасіння, на якій зупинено розвиток пожежі і створено умови для її ліквідування.

1.6.24. Пожежа вважається ліквідованою, коли наступила стадія пожежогасіння, на якій припинено горіння, діяння небезпечних чинників пожежі, а також усунено умови для її самочинного повторного виникнення.

1.6.25. Під час гасіння пожеж особовим складом пожежно-рятувальних підрозділів можуть проводитися спеціальні роботи, до яких належать:

роботи у загазованих і задимлених середовищах;

видалення диму;

розкриття та розбирання конструкцій;

відключення електрообладнання;

освітлення місця пожежі;

надання екстреної медичної допомоги постраждалим.

1.6.26. Для боротьби з димом використовуються системи захисту проти диму, автомобілі димовидалення, димовисмоктувачі, вентилятори і брезентові перемички. Осадження диму може здійснюватися за допомогою тонкорозпиленої води.

1.6.27. Розкриття і розбирання конструкцій будівель і споруд проводиться з метою:

рятування людей та майна;

виявлення прихованих осередків горіння;

найбільш успішного застосування вогнегасних речовин;

створення протипожежних розривів для обмеження поширювання вогню;

видалення диму і газів;

усунення загрози вибухів, обвалень тощо;

проникнення до осередку пожежі чи усередину будівлі для подачі стволів.

1.6.28. Розкриття і розбирання конструкцій будівель і споруд проводяться у межах, визначених КГП або НОД, із застосуванням немеханізованого і механізованого інструментів, пристроїв та з використанням, якщо це необхідно, діелектричних засобів.

Розкривання конструкцій з метою виявлення прихованих осередків пожежі, випуску диму і введення вогнегасних речовин здійснюється тільки після того, як засоби гасіння зосереджені в місцях розкривання і готові до дії.

Роботи зі створення протипожежних розривів з метою запобігання розвиткові пожежі повинні бути закінчені до підходу вогню на місце розриву.

1.6.29. Під час розкриття і розбирання конструкцій будівель потрібно вжити всіх заходів для того, щоб не послабити несучу здатність конструкцій і не спричинити їх обвалення, не пошкодити теплофікаційні і газопровідні комунікації, а також електрообладнання.

1.6.30. Освітлення місця роботи здійснюється за вказівкою КГП за умов недостатньої видимості, у тому числі при сильному задимленні.

Для освітлення використовуються індивідуальні та групові пожежні електричні ліхтарі, інше стаціонарне та переносне освітлювальне електрообладнання, що є на оснащенні основної та спеціальної пожежно-рятувальної техніки, освітлювальні засоби об’єктів.

1.6.31. Прилади освітлення при гасінні пожежі, в першу чергу, встановлюються для освітлення шляхів евакуації. У сильно задимлених та великих за площею приміщеннях встановлюються потужні прожектори, які в окремих випадках можуть використовуватись як орієнтири для осіб, які працюють у цих приміщеннях.

1.6.32. Електричні мережі та установки, що знаходяться під напругою, знеструмлюються, якщо вони:

пошкоджені і небезпечні для працюючих на пожежі;

створюють небезпеку виникнення нових осередків пожежі у разі попадання на них води;

перешкоджають роботам з гасіння пожежі і розбирання конструкцій.

1.7. Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації

1.7.1. Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації проводяться після ліквідування пожежі або скорочення обсягу робіт на пожежі після відповідного розпорядження КГП.

1.7.2. Порядок повернення з місця пожежі пожежно-рятувальних підрозділів до місця постійної дислокації визначає КГП після доповіді старших посадових осіб, які очолюють підрозділ, про завершення згортання сил і засобів.

1.7.3. Згортання сил і засобів на місці пожежі передбачає:

перевірку наявності особового складу;

збір та перевірку комплектності обладнання і пожежно-технічного оснащення згідно з табелем належності;

розміщення та закріплення пожежно-технічного оснащення на пожежно-рятувальних автомобілях;

заправку пожежних автоцистерн водою з найближчих джерел водопостачання;

доповідь КГП про згортання сил і засобів;

передачу інформації про закінчення робіт і повернення до місця постійної дислокації на ПЗЧ (ОДС ОКЦ).