Управління при ліквідації надзвичайних ситуацій 11 страница

5.4. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках

5.4.1. У будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках у разі пожеж можливі:

наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі, виникнення серед людей паніки;

складність проведення рятувальних робіт;

поширювання вогню і токсичних продуктів горіння у вертикальному напрямку як усередині будівлі, так і ззовні;

задимлення сходових кліток і верхніх поверхів через шахти ліфтів та інші вертикальні канали;

висока температура на шляхах евакуації та поверхах, де виникла пожежа (у коридорах і на сходових клітках);

складність у керуванні силами і засобами, які беруть участь у гасінні пожежі;

відсутність необхідної кількості техніки та обладнання, яке може бути використане під час гасіння пожеж у висотних будинках;

складність подачі засобів гасіння до верхніх поверхів будівлі;

необхідність застосовування спеціальних технічних засобів для проведення рятувальних робіт і ліквідування пожежі.

5.4.2. У разі гасіння пожежі в будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках розвідку необхідно проводити декількома розвідувальними групами.

5.4.3. Під час розвідки пожежі, крім виконання основного оперативного завдання, необхідно встановити:

ступінь загрози людям, шляхи і способи їх рятування;

можливість використання пожежних ліфтів, стаціонарних засобів гасіння, видалення диму, пожежних кранів-комплектів, підвищення тиску води в пожежних кранах тощо.

5.4.4. Під час гасіння пожежі у будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках КГП зобов’язаний:

організувати рятування людей;

зосередити на місці пожежі у мінімально короткий час потрібну кількість пожежних автодрабин і автопідіймачів, ланок ГДЗС;

вжити заходів щодо запобігання паніці, використовуючи внутрішню систему сповіщення, гучномовний зв’язок, плакати тощо;

для подачі вогнегасних речовин, у першу чергу, використовувати пожежні крани-комплекти і стаціонарні сухотруби з одночасним проведенням оперативного розгортання від пожежно-рятувальних автомобілів;

підйом особового складу і пожежно-технічного обладнання на поверхи здійснювати сходовими клітками за допомогою пожежних автодрабин, автопідіймачів тощо (забороняється для цього використовувати ліфти, за винятком пожежних ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей);

прокладання рукавних ліній ззовні будівлі здійснювати зі скаток чи підйомом за допомогою рятувальних мотузок з наступним кріпленням рукавної лінії за несучі конструкції будівлі рукавними затримками;

під час прокладання магістральних рукавних ліній організувати встановлення одного розгалуження поблизу входу в будівлю, а другого - на один-два поверхи нижче від поверху, на якому виникла пожежа;

вжити заходів для захисту особового складу і пожежно-рятувальних автомобілів від скла та інших предметів, що падають з висоти, огородження небезпечної зони та виставлення постових;

для контролю за роботою рукавних ліній організувати виставлення постів з резервними рукавами з розрахунку один пост на одну рукавну лінію, прокладену вертикально; використовувати для цього рукава підвищеної міцності.

5.5. Гасіння пожеж покрівель великих площ

5.5.1. При пожежах покрівель великих площ можливі:

швидке поширювання вогню порожнинами і нижніми горючими поверхнями покриттів, а також виділення великої кількості диму;

проведення трудомістких робіт з розкривання конструкцій;

велика віддаленість осередків пожежі від зовнішніх входів до будівлі;

наявність світлових аераційних ліхтарів;

обрушення конструкцій на великій площі.

5.5.2. Під час гасіння покрівель великих площ КГП зобов’язаний:

організувати подачу стволів на гасіння і захист у двох напрямках - усередину будівлі і на покриття;

організувати ліквідування горіння знизу за допомогою стаціонарних і переносних лафетних стволів і стволів " А", а на покритті - стволами " А" та " Б";

забезпечити захист несучих конструкцій даху;

за наявності протипожежних вогнестійких зон враховувати можливість переходу вогню як під зоною, так і по даху;

у разі швидкого поширювання вогню організувати створення протипожежних розривів у покритті, за вихідні рубежі використовувати вогнестійкі зони, протипожежні стіни, зосереджуючи у цих пунктах необхідну кількість сил і засобів.

5.6. Гасіння пожеж у будівлях з металевими конструкціями з використанням горючих полімерних утеплювачів

5.6.1. При пожежах у будівлях і спорудах з металевих конструкцій з горючими утеплювачами (пінополістирол, пінополіуретан тощо) можливі:

швидке та приховане поширювання вогню по полімерному утеплювачу усередині стінових і покрівельних панелей;

виділення токсичних речовин та сильне задимлення;

утворення нових осередків пожежі всередині будівлі від полімерного утеплювача і бітуму, що горять і розтікаються;

швидка деформація несучих конструкцій і обвалення покриття та інших незахищених металевих конструктивних елементів.

5.6.2. Під час гасіння пожеж у будівлях з металевими конструкціями з використанням горючих полімерних утеплювачів КГП зобов’язаний:

організувати подачу стволів " А" і " Б", а при необхідності - переносних лафетних стволів у декількох напрямках:

1) усередину будівлі - для охолодження несучих конструкцій покриття, колон нижнього поясу, покрівельних панелей, а також на гасіння осередків усередині будівлі і на захист майна;

2) на покриття будівлі - для гасіння і попередження поширювання вогню по всій площі з одночасним проробленням отворів для видалення диму і зниження температури, а також розкриттям покрівельного килиму і влаштуванням розривів в утеплювачі;

3) на зовнішню поверхню стін - для охолодження і гасіння стінових панелей з одночасним розкриттям конструкцій і влаштуванням розривів;

враховувати можливість переходу вогню до суміжних секцій і відсіків через пояси в огороджувальних конструкціях, протипожежні стіни і перегородки;

під час гасіння пожежі на покритті використовувати світлові аераційні ліхтарі та вентиляційні канали для випуску диму;

після закінчення гасіння пожежі організувати перевірку стінових і покрівельних панелей з метою ліквідування можливих незначних осередків горіння.

5.7. Гасіння пожеж у лазнях-саунах

5.7.1. Під час пожеж у лазнях-саунах можливі:

накопичення та вибух продуктів термічного розкладання (піролізу) деревини з наступним викидом гарячих газів;

наявність людей;

велике задимлення та висока температура;

мала кількість входів та віконних отворів;

швидке поширювання вогню оздоблювальними матеріалами приміщень;

наявність електрообладнання, що знаходиться під напругою;

небезпека падіння особового складу в басейни та отримання опіків від гарячих предметів та конструкцій.

5.7.2. Під час гасіння пожеж у лазнях-саунах КГП зобов’язаний:

з’ясувати наявність людей, їх кількість та організувати їх евакуацію (рятування);

з’ясувати схему розташування приміщень, басейнів тощо;

для гасіння пожежі в парильному відділенні в першу чергу використати стаціонарний зрошувальний сухотруб;

за можливості організувати попереднє вентилювання приміщень для зниження температури, концентрації диму і продуктів піролізу деревини, для чого застосовувати димовисмоктувач та засоби природної вентиляції, а також подачу піни;

розстановку сил і засобів здійснювати з урахуванням можливого вибуху у парильному відділенні;

створити резервні ланки ГДЗС;

відкривати двері потрібно таким чином, щоб у момент відкриття пожежний знаходився за стіною, прикриваючись дверним полотном, і був найближче до підлоги.

5.8. Гасіння пожеж у закладах охорони здоров’я, дошкільних та навчальних закладах

5.8.1. Під час пожеж у закладах охорони здоров’я, дитячих дошкільних та навчальних закладах можливі:

наявність категорії людей з непередбачуваною поведінкою (хворі, малі діти тощо);

виникнення паніки;

наявність людей з обмеженими фізичними можливостями;

наявність людей, у яких стресова ситуація може викликати погіршення здоров’я;

наявність безперервних процесів (операцій, реанімаційних процесів тощо) та нетранспортабельних хворих;

наявність великої кількості дітей різного віку;

особливий (складний) план приміщень;

велика завантаженість горючими матеріалами;

розвинута система вентиляції і кондиціювання повітря;

наявність великої кількості медпрепаратів на основі ЗР та ГР, горючої рентгенівської плівки, хімічних реактивів, балонів з газами тощо;

наявність цінної та унікальної медичної апаратури;

наявність обладнання з радіоактивними елементами;

наявність бактеріологічних препаратів.

5.8.2. У разі гасіння пожежі у закладах охорони здоров’я КГП зобов’язаний під час розвідки пожежі встановити:

які заходи вжито медичним персоналом для евакуації хворих з приміщень, у яких їм загрожує небезпека;

кількість хворих, які підлягають евакуації, їх транспортабельність, шляхи і черговість евакуації;

кого з медичного персоналу можна залучити до роботи з евакуації хворих і місце їх евакуації;

оцінити дані розвідки і рекомендації обслуговуючого персоналу, оцінити обстановку і якою мірою вона може впливати на успішну евакуацію хворих;

організувати з урахуванням рекомендацій медичного персоналу порядок евакуації важкохворих (хворих, яких на цей час оперують, які перебувають під наркозом; немовлят, які перебувають у кувезах), залучивши необхідну кількість сил і засобів для рятування людей, та захист їх від небезпечних факторів пожежі;

для попередження паніки, враховуючи консультації обслуговуючого персоналу, особливо під час роботи особового складу у пологових будинках, нервово-психіатричних та інфекційних лікарнях, не вмикати звукові та світлові сигнали під час під’їзду до місця пожежі, встановлювати, за можливості, пожежні автомобілі та прокладати рукавні магістральні лінії за будівлями, огорожами, щоб їх не могли бачити хворі;

після евакуації хворих організувати перевірку всіх приміщень, що задимлені, горять, а також суміжні з ними, та шляхів, якими проводилась евакуація, від адміністрації закладу охорони здоров’я вимагати перевірки наявності хворих (немовлят);

організувати захист від проливання надлишку води у склади медикаментів, аптек, фармацевтичних відділень і обладнання лікувальних кабінетів;

після ліквідування пожежі в інфекційному відділенні організувати санітарну обробку особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, керуючись вказівками медичного персоналу.

5.8.3. Під час гасіння пожежі у навчальному закладі КГП зобов’язаний:

з’ясувати кількість і вік учнів (студентів);

організувати спільно з вчителями (викладачами) планову і швидку евакуацію дітей, у першу чергу дітей молодшого віку;

після евакуації організувати перевірку всіх приміщень, що задимлені, горять, а також суміжні з ними, та шляхів, якими проводилось евакуація, від керівника (вчителів, викладачів) навчального закладу вимагати перевірки наявності учнів (студентів);

організувати захист чи евакуацію цінного обладнання.

5.8.4. Під час гасіння пожежі у дитячому дошкільному закладі КГП зобов’язаний:

організувати евакуацію дітей спільно з обслуговуючим персоналом;

організувати перевірку, чи не залишилися діти у гральних і спальних кімнатах, підсобних приміщеннях, чи немає дітей у шафах, на ліжках і під ними, за занавісками і різними меблями;

після евакуації вимагати від керівника (вихователів) дитячого закладу перевірки наявності дітей.

5.9. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах

5.9.1. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах, особливо у період їх роботи, пов’язано з проведенням складних робіт з евакуації і рятування людей. Під час пожеж на цих об’єктах можливі:

наявність великої кількості людей у залі для глядачів і сценічному комплексі, виникнення паніки;

швидке поширювання вогню сценою, перехід його до зали для глядачів і на горище, а також поширювання вогню вентиляційними системами, пустотами;

обвалення колосників над сценою, підвісної стелі та перекриттів над залою для глядачів;

сильне задимлення зали для глядачів, гримерних, складів та шляхів евакуації (фойє, сходових кліток тощо).

5.9.2. Під час гасіння пожежі у культурно-видовищних закладах КГП зобов’язаний:

вжити заходів для попередження паніки;

організувати і провести у мінімальний строк евакуацію людей із зали для глядачів, у першу чергу з галерей, балконів;

встановити кількість обслуговуючого персоналу, який знаходиться у підвалах та за межами зали для глядачів.

5.9.3. Під час пожежі на сцені КГП зобов’язаний:

організувати подачу стволів на сцену зі сторони зали для глядачів з одночасним захистом колосників і карманів сцени, а також прорізів у суміжні зі сценою приміщення;

на гасіння сцени та захист колосників подавати потужні стволи “А” та лафетні стволи;

організувати опускання протипожежної завіси і охолодження її зі сторони зали для глядачів;

організувати гасіння і захист стаціонарними засобами пожежогасіння (установками пожежогасіння, лафетними стволами, водяними завісами тощо);

за умови недостатньої кількості сил і засобів, явної загрози переходу вогню і диму до зали для глядачів, а також з метою запобігання задимленню зали для глядачів при наявності в ній людей організувати відкривання димових люків;

опустити декорації, що горять, до рівня планшета сцени;

організувати розвідку на горищі, у залі для глядачів і трюмі.

5.9.4. Під час пожежі у трюмі застосовують піну, забезпечивши захист планшета сцени з оркестрового приміщення, потім вводять стволи для захисту інших приміщень.

5.9.5. У разі горіння колосників перші стволи на гасіння необхідно подавати з боку сходових кліток, застосовуючи пожежні автодрабини та колінчасті автопідіймачі, вводити резервні стволи до приміщення горища над залою для глядачів.

5.9.6. Під час пожежі у залі для глядачів:

організувати подачу стволів на гасіння пожежі, на захист сцени і горища, а також на захист інших приміщень;

організувати опускання протипожежної завіси та її охолодження;

вжити заходів для захисту підвісної стелі, звертаючи особливу увагу на зниження температури на горищі і на неприпустимість перевантаження стелі;

організувати перевірку вентиляційної системи, за необхідності розкрити повітропроводи і подати у них стволи;

вжити заходів щодо захисту особового складу від можливого падіння ліпних архітектурних прикрас, різних конструкцій будівель, лебідок тощо.

5.10. Гасіння пожеж на виставках, у музеях, бібліотеках, архівних сховищах, церквах (культових релігійних приміщеннях і спорудах), приміщеннях обчислювальних центрів та об’єктів зв’язку

5.10.1. У разі пожежі на цих об’єктах можливі:

скупчення великої кількості людей, виникнення паніки;

наявність великої кількості горючих матеріалів і унікальних цінностей;

пошкодження вогнем, димом і вогнегасними речовинами наукових, історичних, художніх та інших культурних цінностей;

деформація незахищених металоконструкцій, їх обвалення;

розповсюдження пожежі на значні площі, задимлення приміщень великих об’ємів;

складність планування;

відсутність достатньої кількості входів і віконних отворів.

5.10.2. Під час гасіння пожежі у музеї, бібліотеці, церкві, архівному сховищі, на виставці КГП зобов’язаний:

вжити заходів для евакуації людей та попередження паніки;

створити штаб на пожежі, до якого залучити представників об’єкта;

з’ясувати в адміністрації місця розташування унікальних цінностей і ступінь загрози їм від вогню і диму, необхідність і порядок їх евакуації;

визначити, які вогнегасні речовини можуть бути застосовані для гасіння;

організувати гасіння пожежі з одночасним захистом майна від вогнегасних речовин;

організувати гасіння пожежі і розбирання конструкцій, зберігаючи експонати і архітектурне оформлення приміщень;

вжити заходів щодо охорони евакуйованого майна та цінностей до прибуття працівників органів внутрішніх справ;

організувати перевірку порожнин будівельних конструкцій перекриттів, перегородок, вентиляційних і калориферних каналів, здійснивши заходи щодо припинення поширювання вогню по них;

застосовувати прогумовані рукава, а на гасіння подавати стволи, що перекриваються, піну, розпилену воду, вогнегасні порошки, інертні гази.

5.10.3. Під час гасіння пожежі у приміщеннях обчислювального центру або на об’єкті зв’язку КГП зобов’язаний:

з’ясувати в адміністрації об’єкта місце пожежі, наявність у будинку людей, розташування машинних залів, наукових та матеріальних цінностей і ступінь загрози їм від вогню і диму, чи спрацювала автоматична установка пожежогасіння;

визначити, які вогнегасні речовини можна використовувати для гасіння, зазвичай, застосовувати вогнегасні порошки, інертні гази і піну;

за узгодженням з адміністрацією вживати заходів щодо відключення силової та освітлювальної мережі, вентиляції;

організувати гасіння пожежі з одночасним захистом обчислювального обладнання та іншого майна від вогнегасних речовин;

організувати перевірку технічних поверхів, порожнин підпільного простору, перекриттів, перегородок, вентиляційних, калориферних, кабельних та інших комунікаційних каналів, вжити заходів щодо попередження поширювання вогню по них;

вжити заходів щодо охорони евакуйованого майна до прибуття працівників органів внутрішніх справ.

5.11. Гасіння пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості

5.11.1. Під час пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості можливі:

наявність людей;

швидке поширення вогню по дерев'яних конструкціях та, як наслідок, обмежений час щодо рятування, евакуації та надання допомоги потерпілим;

накопичення та вибух продуктів термічного розкладання (піролізу) деревини з наступним викидом гарячих газів;

ефект зворотної тяги з подальшим вибухом;

велике задимлення та висока температура;

обвалення та обрушення конструкцій через незначний час з початку виникнення пожежі;

наявність електрообладнання, що знаходиться під напругою, газових балонів та устаткування;

небезпека падіння особового складу в прогалини та отримання опіків від гарячих предметів і конструкцій.

5.11.2. Під час гасіння пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості КГП зобов’язаний:

встановити наявність людей, їх кількість та організувати їх евакуацію (рятування);

уточнити схему розташування приміщень, переходів, наявність рівнів на поверхах;

організувати попереднє вентилювання приміщень для зниження температури, концентрації диму і продуктів піролізу деревини, для чого до моменту входу у приміщення особового складу розбити вікна;

здійснювати розстановку сил і засобів з урахуванням можливого вибуху в будівлі;

для проведення робіт застосовувати ланки ГДЗС, особовому складу яких забезпечувати захист відкритих частин обличчя шляхом обов’язкового використання підшоломників;

відкривати двері за допомогою рятувальної мотузки таким чином, щоб у момент відкриття пожежний знаходився за стіною, прикриваючись дверним полотном, і був найближче до підлоги;

гасити пожежу усередині будівлі за допомогою тонко розпилених струменів;

у разі відсутності людей в будівлях V ступеня вогнестійкості гасіння здійснювати тільки ззовні будівель потужними стволами «А» та лафетними стволами.

6. Гасіння пожеж у будівлях промислових підприємств

6.1. Гасіння пожеж на енергетичних об’єктах і у приміщеннях з електроустановками

6.1.1. У разі пожежі на енергетичних підприємствах, у приміщеннях з електроустановками можливі:

швидке поширювання вогню у разі пошкодження мастильної системи генераторів, трансформаторів і розподільних пристроїв, розтікання мастила, що горить, у кабельні тунелі, напівповерхи та мастильні підвали, а також по горючому утеплювачу та конструктивних елементах будівлі;

викиди та розбризкування під тиском мастила, що горить;

горіння рідкометалевого теплоносія (натрію, калію), у разі взаємодії якого з водою та деякими іншими вогнегасними речовинами підвищується температура, виділяється водень, внаслідок чого можуть відбуватися вибухи;

виникнення небезпечних рівнів радіації;

утворення вибухонебезпечних концентрацій у разі руйнування системи охолодження на водні;

порушення сталого радіозв’язку;

сильне задимлення з утворенням токсичних продуктів горіння;

деформація та обвалення незахищених металевих конструкцій покрівлі, ходових містків, майданчиків, технологічного обладнання;

наявність електроустановок під високою напругою, ураження особового складу електричним струмом.

6.1.2. Під час гасіння пожежі на енергетичних підприємствах і у приміщеннях з електроустановками КГП зобов’язаний:

встановити зв’язок зі старшим зміни на енергетичному об’єкті, отримати від нього дані щодо обстановки на пожежі і письмовий допуск на проведення гасіння пожежі;

встановити наявність та працездатність стаціонарних установок пожежогасіння, сухотрубів для подачі вогнегасних речовин і порядок приведення їх в дію;

встановити дільниці і приміщення, де можливе і неможливе перебування пожежних, та можливість проведення ними оперативних дій;

встановити, які електроустановки будуть небезпечні для пожежних у процесі гасіння, робота яких систем і агрегатів буде сприяти поширюванню пожежі;

отримати від уповноважених на те посадових осіб об’єкта інструктаж з безпеки праці під час гасіння;

розвідку проводити у декількох напрямках можливого поширювання вогню;

створити штаб на пожежі, до якого залучити інженерно-технічний персонал об’єкта;

для гасіння пожежі, в першу чергу, використовувати стаціонарні засоби, порошок, вуглекислоту, а для захисту перекриттів, металевих будівельних конструкцій - лафетні стволи та стволи " А";

перекриття подачі водню на охолодження генераторів узгоджувати і проводити за допомогою обслуговуючого персоналу об’єкта;

гасіння пожежі на енергетичному об’єкті без постійного чергового персоналу до прибуття виїзної бригади проводити тільки за заздалегідь розробленим і узгодженим оперативним планом пожежогасіння; вжити заходів для виклику обслуговуючого персоналу об’єкта;

не допускати скупчення особового складу у приміщеннях з електроустановками;

під час гасіння пожеж на енергетичних об’єктах і у приміщеннях з електроустановками без їх знеструмлення керуватися вимогами мінімальних безпечних відстаней до електроустановок під напругою, які горять, під час подачі пожежними вогнегасних речовин із ручних стволів, які наведені у додатку 11 до цього Статуту;

гасіння вогню усередині трансформаторів та іншого наповненого мастилом електрообладнання здійснювати порошком, піною чи розпиленою водою, стволи подавати через отвори шинопроводів, при цьому уникати аварійного зливання мастила з трансформаторів.

6.1.3. Під час гасіння пожеж на об’єктах атомних електростанцій КГП зобов’язаний:

організувати гасіння відповідно до вимог підпунктів 2.2.3, 2.2.4 пункту 2.2 глави 2 та 4.4.1, 4.4.4 пункту 4.4 глави 4 цього розділу;

створювати відокремлені оперативні дільниці з гасіння пожежі у зоні чи приміщеннях з підвищеним рівнем радіації;

встановити і постійно підтримувати зв’язок з підрозділами і ланками ГДЗС, які працюють у зонах підвищеної радіації, за необхідності давати вказівки щодо порядку виконання робіт;

для належної роботи штабу на пожежі задіяти автоматичну телефонну станцію АЕС.

6.2. Гасіння пожеж на підприємствах металургії та машинобудування

6.2.1. У разі виникнення пожеж на підприємствах металургії та машинобудування можливі:

швидке поширювання вогню мастилопроводами, кабельними тунелями і поверхами, транспортерними галереями, покриттями великої площі і системами гідравліки, що знаходяться під високим тиском;

виникнення і поширювання пожежі нижче рівня землі і на висотах;

сильне задимлення приміщень великих об’ємів, що поширюється на значну відстань від осередку горіння;

розливи розплавленого металу і шлаку;

факельне горіння газів і рідин, що знаходяться в апаратах і трубопроводах під тиском;

загазованість території аміаком, коксовим, доменним та іншими газами, вибухи газів і сажі.

6.2.2. Під час гасіння пожежі на підприємствах металургії та машинобудування КГП зобов’язаний:

організувати штаб на пожежі незалежно від її розмірів;

визначити можливість зупинки технологічного обладнання і відключення електроенергії, необхідність припинення подачі мастила до гідросистеми, займистих і горючих речовин як добавки до шихти на трактах подачі вугілля;

визначити можливість поширювання вогню у перевантажувальних вузлах, транспортерних галереях, кабельних тунелях, підвалах та у машинній залі;

залучати аварійно-газорятувальну службу об’єкта для контролю за аналізом повітря у районі робіт;

у разі гасіння факела газу у місцях руйнування газопроводу всі дії з гасіння пожежі узгоджувати з адміністрацією об’єкта для виключення можливості завдання шкоди процесам виробництва, а також загазованості території та будівель;

для гасіння пожежі у транспортерних галереях організувати подачу потужних водяних стволів на гасіння і захист несучих конструкцій, визначити позиції ствольників у місцях примикання галерей до перевантажувальних вузлів і спирання на підтримувальні колони;

для гасіння пожеж на прокатних станах організувати подавання пінних стволів на захист тунелю підвідних мастилопроводів і з боку енергетичних та машинних залів;

у разі фонтанного горіння мастила, що виходить із систем гідравліки, залучати адміністрацію об’єкта для припинення подачі мастила та забезпечити інтенсивне охолодження металевих конструкцій;

організувати подавання у мастилопідвали пінних стволів для гасіння і захисту мастилобаків і траншей мастилопроводів;