Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Замісник, заступник.
Замісник – посадова особа, яка тимчасово виконує обов’язки керівника. Заступник – офіційна назва посади, друга особа після керівника. Положення, становище, стан. Положення – розташування у просторі (горизонтальне, вертикальне); певне теоретичне твердження чи думка (основні положення вчення); зведення законів, правил (Положення про вибори). Становище – події, обставини, ситуації (міжнародне, офіційне, знайти вихід з певного становища). Стан – сукупність певних явищ, процесів (стан рідини, стан здоров’я, стан економіки, стан справ). Наступний, подальший. Наступний – вживається з конкретними поняттями (зупинка, тиждень). Подальший – вживається на означення абстрактного поняття (життя, доля). Суспільний, громадський. Суспільний – стосується суспільства (лад, клас, система, праця, становище, виробництво). Громадський – стосується громади чи окремого колективу (обов’язок, діяч, робота, вигін, організація). Закінчити, завершити. Завершити – довести справу до остаточного кінця, успішно закінчити дії; відиворює схвальний, урочистий тон оповіді (навчання, освіту, досліди, операцію, переговори, видання). Закінчити – називає кінець різноманітних дій, видів роботи, діяльності, відрізку життя, навчання (оповідання, школу, університет, роботу). Багато, чимало. Багато – переважно писемного мовлення на позначення кількості, міри, часу. Чимало – вживається здебільшого в художніх текстах, має відтінок розмовності. Загальний, спільний. Загальний – такий, що охоплює всіх, стосується всіх, поширюється на всіх (правила, збори, право, повинність). Спільний – належить двом і більше, об’єднуючи їх (справа, мрії, турботи, засідання) Зміст, значення, смисл. Зміст – те, про що йде мова, розповідається; те, що описується, зображається (оповідання, речення); найважливіша ідея, основа, сутність чогось (буття, поведінки, поняття); стилістично нейтральне слово. Значення – внутрішня особливість, сутність чого-небудь; є терміном (значення слова, граматичне значення). Смисл – внутрішня основа, суть чого-небудь; має розмовний характер. Замість смисл слова варто вживати значення слова, замість: у смислі того – у розумінні того; в якому смислі – в якому розумінні, щодо того; є смисл – є рація, є сенс; немає смислу – немає сенсу; неправомірно слово смисл використовувати і у значенні “розум”, наприклад, тверезий смисл, здоровий смисл, нормативними будуть словосполучення тверезий розум, здоровий глузд. Екземпляр, примірник. Екземпляр – рідкісний предмет (або тварина, рослина). Примірник – друковане видання, одне з тиражу.
|