Пароніми в діловому мовленні

Пароніми (грец. para – біля, поруч, оnума – ім’я) – слова, які дуже близькі за своїм звучанням, але різні за значенням і написанням. Саме ця близькість, незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні і призводить до помилок. Паронімія – явище, поширене у всіх сферах мовної діяльності. Опису цієї групи слів присвячений словник: Гринчишин Д.Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. – К., 1986, який містить понад 1000 паронімів, що трапляються у періодиці, науково-популярних виданнях, побутовому мовленні.

Слова можуть мати спільні корені, але відрізнятися різними префіксами або наявністю / відсутністю префіксів. Найчастіше це дієслова або похідні від них утворення, напр.:

ознайомити – дати відомості, інформацію (зі станом справ, з планом, з проектом);

познайомити – представити, рекомендувати (з приятелем, зі співробітниками);

вирізнятися – виділятися серед інших, бути помітним (зростом, силою, голосом);

відрізнятися – характеризуватися особливостями, які не властиві подібним іншим (від своїх колег, один від одного);

засвоювати – сприймаючи нове, робити його звичним і звичайним для себе (матеріал, ідеї, правила)

освоювати – робити придатним для використання, використовувати (землі, космос, кошти), за допомогою навчання опановувати щось (виробництво, нову техніку);

зумовлювати – бути причиною чогось, створювати передумови (перемогу, тенденції, якість);

обумовлювати – визначати умови, обмежувати певною умовою (пунктом договору);

заснований – закладений, розпочатий будівництвом, організований (університет, товариство);

оснований – який ґрунтується на чомусь (на принципах, на вченні)

виплата – видання плати за що-небудь; сплачування боргу (авансу, відсотків, гонорару);

оплата – внесення плати, платіж, вид плати (додаткова оплата праці, умови оплати);

плата – винагорода за виконану працю, послуги; віддяка, відшкодування (заробітна плата, квартирна плата, за навчання);

витрати – кошти, гроші, витрачені на що-небудь (на соціальне забезпечення, на ремонт);

втрати – марне витрачення чогось, збитки (фінансові втрати, при транспортуванні); жива сила, а також військова техніка, втрачені під час війни (великі втрати, бойової техніки);

затрати – гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця, затрачені на що-небудь (часу, матеріальних і фінансових ресурсів).

Паронімічна пара (або й більша кількість слів) може відрізнятися суфіксами, напр.:

адресант – той, хто посилає лист, телеграму, відправник;

адресат – той, кому адресується лист, телеграма, одержувач;

відносини – стосунки, взаємини, зв’язки;

відношення – зв’язок між одиницями-поняттями (числами, словами) у математиці, мовознавстві, філософії тощо;

дипломант – особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі;

дипломат – службова особа, яка займається дипломатичною діяльністю;

дипломник – студент навчального закладу, який виконує дипломну роботу чи проект;

дільниця – адміністративно-самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці тощо;

ділянка – частина якої-небудь поверхні, земельної площі, зона військових дій; галузь, сфера діяльності;

експонат – предмет, продукція, що їх показують на виставці або виставляють у музеї для огляду;

експонент – особа чи організація, що виставляє на виставці для огляду експонати;

ожеледиця – тонкий шар льоду на поверхні землі;

ожеледь – кристали льоду-снігу, якими обростають стовбури та гілки дерев, дроти тощо;

паливо – горюча тверда, рідка або газоподібна речовина, яка служить джерелом теплової енергії, тепла;

пальне – паливо для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, солярка тощо);

пам’ятка – предмет матеріальної культури минулого, який зберігся;

пам’ятник – архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь когось, чогось;

україніка – сукупність чого-небудь, крім наук, що стосується історії, культури України;

україністика – сукупність наук, які вивчають мову, літературу, культуру, історію українського народу.

Серед слів-паронімів, що відрізняються суфіксами є дуже багато прикметників. Знати їхні значення або й невеликі значеннєві відтінки важливо, тому що можна допустити помилку тоді, коли вони вступають у зв’язки з іншими словами, на рівні синтаксичних сполучень. Прикметники тут є важливим засобом уточнення інформації. До прикладу:

виборний – орган, посада, особа;

виборчий – округ, дільниця, комісія, бюлетень, голос, кампанія;

військовий – комісаріат, патруль, частина, госпіталь, квиток, звання;

воєнний – стан, кампанія, тактика, стратегія, період, роки, маневр;

гарантійний – лист, паспорт, талон, ремонт, кредит, договір, зобов’язання;

гарантований – заробіток, оплата, право, свобода, доходи;

громадський – активіст, діяч, орган, діяльність, думка, робота, доручення;

громадянський – обов’язок, позиція, свідомість, права, свободи, почуття;

інформативний – характер, лекція, функція, перевантаженість;

інформаційний – агентство, бюро, служба, новини, канал, технології;

книжковий – видавництво, магазин, графіка, полиця, шафа, форум;

книжний – мова, стиль, лексика, зворот, вислів, відтінок, забарвлення;

методичний – допомога, робота, література, рекомендації, поради, рада;

методологічний – принцип, засади, спрямованість, рівень, концепція;

первинний – продукція, обробка, ознака, організація, ланка;

первісний – епоха, люди, тварини, суспільство, редакція, варіант;

перекладацький – праця, практика, майстерність, талант, техніка;

перекладний – література, текст, поезія, словник, мова;

писемний – різновид літературної мови, форма мовлення, пам’ятка;

письменний – людина, населення, народ, бути письменним;

письмовий – екзамен, твір, переказ, розпорядження, стіл, приладдя;

професійний – рівень, кваліфікація, компетентність, майстерність, обов’язок;

професіональний – диктор, розвідник, футболіст, театр, виконання;

хронікальний – жанр, матеріал, запис, розповідь, фільм, кадри;

хронічний – хвороба, запалення, криза, безробіття, відставання;

хронологічний – рамки, відрізок, таблиця, цикл, порядок, поділ;

чисельний – склад, перевага, більшість;

численний – армія, група, виступи, факти, зразки, статті, праці, фактори;

числовий – ряд, функція, величина, знак, послідовність, пряма, вісь.

У мовній практиці відбувається змішування паронімічних пар, слова в яких відрізняються наявністю / відсутністю постфікса -ся. Для прикладу:

вибачати – виявляти поблажливість до когось, прощати провину;

вибачатися – просити вибачення, усвідомлюючи свою провину;

додержувати – виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (слова, обіцянки, порядку);

додержуватися – бути прихильником якихось думок, певних поглядів (курсу, переконань);

нервувати – хвилювати когось;

нервуватися – хвилюватися самому.

У паронімічні ряди можуть поєднуватися споріднені слова і випадково співзвучні. У багатьох випадках вони відрізняються голосними чи приголосними звуками, звукосполученнями, наявністю / відсутністю закінчення, напр.:

в’язи – шийні хребці, задня частина шиї; шия;

м’язи – тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху;

глуз – уїдливе насміхання з когось, з чогось; глузування;

глузд – розум, розумний зміст чого-небудь; смисл;

талан – доля, щастя, удача;

талант – видатні природні здібності, високий ступінь обдарування;

їда – споживання їжі;

їжа – харчі;

група – сукупність осіб, істот, предметів, речовин, об’єднаних чимось спільним;

трупа – колектив артистів театру або цирку;

степінь – добуток двох, трьох і більше однакових співмножників;

ступінь – порівняльна величина, що характеризує що-небудь, міра; посада, чин, звання; складова частина ракети;

покажчик – напис, стрілка або інша позначка, що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь; довідкова книжка чи довідковий список, доданий до книжки; контрольно-вимірювальний прилад;

показник – доказ, ознака чого-небудь; дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу.

Серед таких близькозвучних слів багато запозиченої лексики, як-от:

адрес – письмове, переважно ювілейне вітання, звернене до особи чи установи;

адреса – місце проживання чи перебування особи, місце знаходження установи;

афект – короткочасне бурхливе переживання людини, сильне нервове збудження;

ефект – результат, наслідок дій, заходів; сильне враження;

бювет – будівля над мінеральним джерелом, обладнана для приймання лікувальних вод;

кювет – водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна;

кампанія – сукупність заходів для здійснення важливих громадсько-політичних, господарських або культурних завдань;

компанія – група осіб, об’єднана певними інтересами; товариство; торговельне або промислове об’єднання, спілка;

коледж – вищий або середній навчальний заклад у зарубіжних країнах; середній спеціальний навчальний заклад в Україні;

котедж – невеликий заміський житловий будинок з ділянкою землі;

легіон – вища військова організація в Стародавньому Римі; у XVII – XVIII ст. – в багатьох країнах назва різних військових формувань з добровольців; переносно – надзвичайно велика кількість;

регіон – територія, що характеризується комплексом ознак (фізико-географічних, економічних, етнографічних тощо);

сервіз – повний набір столового або чайного посуду, розрахований на певну кількість осіб;

сервіс – обслуговування побутових потреб населення.

Якщо орієнтуватися на широке розуміння паронімії, до таких паронімічних пар можна зарахувати й такі, у яких близькозвучність сумнівна, але частотність вживання у невластивому значенні велика, напр.:

виключно – лише, тільки (виключно для працівників банку);

винятково – дуже, особливо, надзвичайно (практика має винятково важливе значення);

завдання – те, що вимагає виконання; складне питання, проблема, яка потребує вирішення, дослідження;

задача – вправа, яку розв’язують шляхом обчислення та умовиводів.

Якщо значення близькозвучних слів розмежовуються повністю, їх вважають повними паронімами. Однак є й такі, у яких процес розмежування за значенням не завершився, вони можуть навіть взаємно замінюватись, напр.: міфічний / міфологічний; заклик / поклик; виноградний / виноградовий; психологічний / психічний та ін.

Отже, пароніми одночасно можуть бути:

- синонімами, напр.: повінь – повідь; будівля – будинок;

- антонімами, напр.: прогрес – регрес; еміграція – імміграція;

- словами, семантично близькими, напр.: свідчення – свідоцтво; суперечка – суперечність; людський – людяний; черепаховий – черепашачий;

- словами однієї тематичної групи, напр.: ніготь – кіготь; ківш – кіш; боцман – лоцман.

Неправильне вживання слів-паронімів у повсякденному мовленні призводить до непорозуміння, іноді створює комічний ефект (сплутування слів уява/уявлення, компанія/кампанія, плутати / путати; поява незрозумілих слів, замість фотогенічний – фотогігієнічний та ін.). Наведімо приклади неправильного слововживання: Стан хворого задоволений (замість задовільний); Посольство Японії в Україні засвічує (замість засвідчує) свою повагу і має честь повідомити про Програму надання ґрантів... Посольство також висловлює прохання уважно познайомитись (замість – ознайомитись) з умовами і донести інформацію усім зацікавленим; Класична “економічна людина” найчастіше являється нам ( замість – ми уявляємо класичну “економічну людину”) в образі підприємця, що максимізує прибуток.

Спорідненим з паронімією є явище парономазії – спеціальний стилістичний прийом, що передбачає навмисне зближення слів, які мають звукову подібність. Підібрані спеціально, такі слова стають засобом створення ритмозвукового образу, увиразнення, створення афоризму, каламбуру, напр.: Маріє, мріє, мрієчко моя, моя Марієчко тривожна (М. Вінграновський); Навчаючи, люди вчаться (Сенека). Але такого стилістичного засобу немає в науковому, офіційно-діловому стилях, які вимагають точного формулювання думки.

Явище паронімії вимагає точного знання значень близькозвучних слів, можливостей сполучення з іншими словами та їх формами, лише тоді можна досягти адекватного їх вживання.