Література postпостмодернізму: когнітивні й художні зміни.

Ситуація змішуванняжанрівнаприкінці ХІХ – початку ХХІ ст.

Змішання жанрів - провідний прийом сучасної літератури. Сучасна жанрова теорія не повинна орієнтуватися на усталені ознаки жанру, вона має усвідомити, що жанр тільки тоді існує, коли має мінімум усталених ознак. На змінукласичнимзразкамжанровихієрархійприйшовновийпринцип жанротворення, якийтяжіє до невичерпності, до поступальності у розвитку форм. Будь-якепрагненняутворитистабільнукласифікаціюсучасного роману чипоеми - безнадійне. Найрозумнішатеорія, заснована на цьомупринципі буде

недосконалою, оскількизмінність і є вагомимкритеріємхудожності дляпостмодернізму та нашого часу. (пример – реферат, которій кардій из нас писал).

Роман як найбільш адаптивна форма літературисучасності.

Рома́ н (фр. roman — «романський») — літературний жанр, великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів. Існування роману, і навіть домінування в літературі, – незаперечний факт.Роман - це початкова, самобутня, досконала форма романтичної поезії, яка відрізняється від давньої, класичної, де жанри строго розділені. Це абсолютно романтична, багато та майстерно сплетена композиція, де різноманітністиліпо-різномузмінюють один одного; … Роман -цетвіртворів, цілесплетінняпоетичних у творень. Синтетичність - важлива властивість роману. Він немов вбирає в себе всі художні можливості інших жанрів і родів літератури. Це якби рід поезії, де об'єднані всі виразні можливості інших родів літератури. Автор вільнийвсіїхвикористовувати. Лірику - для демонстраціївідчуттів автора з приводу описуваноїподії, драматизм - для більшопуклогопроявухарактерів. У романіпереплітаютьсярізніявища, долібагатьох людей; використовуютьсярізніелементи. Тому тут особливо важливовірнознайдене, продумане сюжетно-композиційнерішення, щовдалосполучаєцірізнорідніелементиоповіді в однеціле, підпорядкованезадумутвору. У постмодерністськомуроманісинтетичність не зникає, протепроявляєтьсялише на найвищихрівняхузагальнення тексту. Роман добипостмодернізму – цебезконечна низка модифікацій, кожна з яких не відтворюєпопереднюнавіть у творчості одного й того ж письменника. Актуальність роману у наш час мотивується його унікальною здатністю реагувати на зміни у ментальному та реальному просторі людства.

Література postпостмодернізму: когнітивні й художні зміни.

Однією з основних характеристик постпостмодернізма вважають наступну: стирання кордонів між текстом і реальністю. По суті, це продовження постмодерністської тенденції - ігри з текстом як таким і текстами укупі. Але постпостмодернізм дає іншу гру - таку, яка сприймається нами, читачами, цілком серйозно. Та й сам автор охоче вірить у реальність, створену грою його уяви. Мабуть, ось воно - головна відмінність між постмодернізмом і постпостмодернізма. Перший грає з читачем, і ми розуміємо, що це гра. Другий, скажімо так, грає всерйоз. Це вже не жарт і не іронія. І автор, і читачі вірять тому, про що розповідається, незважаючи на абсурд, парадокс, неможливість відбувається. (Одним з яскравих проявів літератури постпостмодернізма є повість американського письменника Пола Остера «Скляне місто»)