![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Визначення витрати рідини в трубопроводі при заданих необхідному напорі і його діаметрі
де Рівняння (9.5) аналітично розв'язується, якщо відомо, що режим руху ламінарний. Для турбулентного режиму при невідомій швидкості воно прямого розв'язку не має і для визначення витрати (пропускної здатності трубопроводу) використовують один із трьох можливих способів його розв'язання. Рисунок 9.1
Якщо
дана умова не виконується, то задаємося значенням Другий метод. При цьому будується гідравлічна характеристика трубопроводу - графічна залежність Рисунок 9.2 Задаються 4—5 значеннями витрати і визначають втрати напору. Для кожного значення Q, використовуючи формулу (9.5), знаходять необхідний напір. З графічної залежності визначають витрату (рисунок 9.2) Третій - метод визначення режиму руху рідини із співвідношення заданого і критичних напорів. Алгоритм розв'язку: - розраховують для відомих значень витрати обчислюємо порівнюючи значення заданого напору Н з визначеними, встановлюємо зону турбулентності, для якої відомі степеневий показник режиму т і стала з узагальненої формули Лейбензона
визначаємо пропускну здатність Q.
В залежності від величин втрат напору всі трубопроводи поділяються на гідравлічно короткі та гідравлічно довгі. До коротких відносяться трубопроводи невеликої довжини, які мають більшу кількість місцевих опорів і втрати на місцевих опорах складають більше 5 - 10% втрат по довжині. Для орієнтованих розрахунків при довжині l 50м трубопровід можна розрахувати як короткий, а при l 100м - як довгий.
Мал.46. Схеми складних трубопроводів А - розгалужений, Б - паралельний, В - кільцевий
Розрахунок простого трубопроводу полягає у визначенні однієї із трьох величин при заданих інших:
витрат Q рідини при відомих діаметрі d, довжині трубопроводу l та напору H; діаметру трубопроводу d при відомих витратах Q, напору H та довжині l. При розрахунку можуть бути використані два способи, один з яких передбачає враховувати всі опори трубопроводу. Другий спосіб скорочений з використанням витратних характеристик та поправочних коефіцієнтів на місцевих опорах. Для гідравлічного розрахунку трубопроводів використовують рівняння Бернуллі, рівняння постійності витрат, рівняння Дарсі-Вейсбаха. Середню швидкість потоку рідини визначають за формулою Шезі: (101) В такому випадку рівняння витрат рідини приймає вигляд: , (102)
де К - витратна характеристика трубопроводу
20. Витікання газу через малий отвір у тонкій стінці при постійному напорі.
ɛ =Sc/S0 та≈ 0, 64 при повному стисненні. d< 0, 1 Hпр -приведений напір d< 0, 1 d – товщина Sc< S0 α > 3d; α - відстань від дна до току рідини 1-2:
- р-ня Бернулі для ідеальної рідини z1=H z2=0 v1=0 v2=v h1-2=ξ * v2 /2g; ξ - коеф. місцевого опору α 2=1 H+ P1/ρ g+0=0+ P2/ρ g+ α 2v22/2g+ ξ * v2 /2g - р-ня Бернулі для току струмини з отв. малого діаметру
Re=(2gH)^(1/2) * d / v *м'ю*
|